Филологические науки / 7. Язык, речь, речевая коммуникация

Сарієва А.Б.
НТУУ "КПІ"
Роль письмової мови у вивченні іноземної мови

Світ постає перед людиною зараз як єдиний освітній простір у всьому різноманітті культур. Засобом міжкультурного спілкування в цьому просторі виступає іноземна мова. Перед системою вищої освіти, завданням якого завжди була підготовка кваліфікованих кадрів, зараз поставлена мета - виховання лідерів майбутнього, які зможуть використовувати технічні досягнення в майбутньому. Грамотно поєднуючи використання новітніх інформаційних технологій і знання іноземних мов, молоде покоління отримує поряд з поданням про реалії сучасного економічного життя шанс успішної соціальної адаптації.
Останнім часом приділяється велика увага вдосконаленню системи навчання іноземним мовам з метою досягнення конкретного практичного результату. Вирішенню поставленої проблеми може допомогти компетентнісний підхід у навчанні. Він передбачає формування здатності людини використовувати вже наявні на озброєнні знання для вирішення конкретних практичних завдань. У навчанні іноземних мов завжди чітко виділяли усну та письмову мову. При цьому пріоритет віддавали, безумовно, усного мовлення, вважаючи її першим і безпосереднім засобом комунікації.
Останнім часом було відзначено, що володіння письмовою мовою дозволяє використовувати знання іноземних мов, перебуваючи поза мовного середовища, спілкуючись з носіями мови за допомогою сучасних засобів комунікації. Мета навчання писемного мовлення за новими стандартами орієнтується на міжнародний рівень володіння іноземною мовою. Загальновизнано, що для досягнення стійкого і швидкого результату в тій чи іншій діяльності в наявності має бути мотивація. Так в письмовій мові відповіддю на питання, навіщо я це роблю, може послужити отримання можливості писати листи особистого та офіційного змісту, заповнювати анкети, бланки документів. Подібні практичні навички навіть у їх початковій стадії є хорошим стимулом для активного оволодіння письмовою мовою на уроці.
Організація навчального процесу на основі компетентнісного підходу передбачає:
- Використання знань і вмінь роботи з письмовим текстом, отриманих в ході вивчення інших дисциплін та особистого досвіду учня;
- Придбання в ході навчання іноземним мовам таких знань і умінь, які можуть бути використані в різних сферах діяльності, пов'язаних з обробкою текстової інформації.
Письмова мова, будучи одночасно засобом і метою навчання, здійснює реальну комунікацію вже на перших етапах вивчення іноземної мови. Це може бути заповнення анкети з використанням найпростіших граматичних засобів або рецензія і анотація на просунутому рівні вже з застосуванням складних мовних засобів.
Письмова мова характеризується формалізованності в плані мовних засобів і в плані структури тексту. З розвитком сучасних засобів комунікації ця тенденція посилилася. Цій тенденції існує просте пояснення - вміння продукувати комунікативні повідомлення в чітких загальноприйнятих формах полегшує сприйняття і розуміння запропонованої інформації.
Рівень сформованості комунікативної компетенції залежить від рівня володіння іноземною мовою і від загального рівня освіченості, тому в основі розглянутої проблеми лежить уміння працювати з інформацією. При роботі над досягненням бажаного рівня комунікативної компетенції широко використовується перенос знань про систему мови. Пояснюючи ті чи інші моменти в структурі пропозиції в іноземній мові, викладач постійно звертає увагу учнів на подібні явища в рідній мові, згадує про подібності і розходження. Увага учнів акцентується також не тільки на порівняння мовних, але і соціокультурних феноменів у всіх відомих мовах. Це допомагає сформувати компетентнісний самоконтроль і самооцінку.
У ході навчання іноземної мови відбувається інтеграція предметів мовного циклу. На уроках російської мови викладач формує в учнів компетенцію написання текстів художньо-публіцистичного характеру, тоді як на уроках іноземної мови - побутових текстів і текстів особистої та офіційної спрямованості. В результаті такої роботи виробляється загальна компетенція письмовій комунікативної діяльності, яка в подальшому постійно вдосконалюється.
За допомогою автентичних текстів зразків оволодівають навичками написання біографій, резюме, контрактів, ділових листів. Крім цього вони вчать етикету співбесіди і можуть бути корисними при взятті інтерв'ю.
Учні, які отримали міцні знання іншомовної міжкультурної комунікації, можуть користуватися іншомовними сайтами Інтернету і обходитися без перекладача. Напрямок мовної підготовки слід гуманістичному стилю міжкультурного спілкування, тобто формуванню міжкультурної компетенції в повсякденно-побутової, адміністративній сферах, при працевлаштуванні на роботу і організації бізнесу, розвитку культури діловодства та оволодінню мовним етикетом ділового спілкування з урахуванням потреб сучасного ринку праці.

Література:

1. Фокин Ю.Г. Психодидактика высшей школы: Психолого-дидактические основы преподавания. - М., 2000.

2.      Теоретическое обоснование использования принципа динамического баланса в педагогике // П. В. Скулов // Мир науки, культуры, образования. – 2009. – № 4 (16). – С. 252–255.