Філософія/ 2. Соціальна філософія

Петрова С.О.

Національний технічний університет України

"Київський політехнічний інститут"

Соціокультурні характеристики екологічних поселень сучасної України

Сьогодні в Україні набуває сили рух екологічних поселень, який переважно представлений поселеннями родових помість. Дослідження екологічних поселень як специфічних соціокультурних просторів дозволить визначити теоретико-методологічні засади для розробки практичних засобів, що допомагатимуть в розбудові екологічних поселень, зі сприятливими для повноцінного життя умовами.

Переважна більшість поселень родових помість сучасної України заснована на ідеях представлених в серії книг В. Мегре (рос.: «Звенящие кедры России»). Ступінь захопленості цими ідеями серед поселенців варіюється від простого прийняття до фанатичного слідування. Існують навіть поселення, що були засновані на інших ідеях (наприклад, виключно екологічної доцільності, або трансцендентальної медитації Махаріши), проте з часом, в процесі спілкування з представниками руху поселень родових помість, ознайомлення з ідеями Мегре, вони приймали ці ідеї (знову ж, з дуже різним ступенем слідування), вірогідно, з метою включення до певної соціокультурної взаємодії.

Екологічні поселення, в тому числі родові поселення, передбачають, переважно, виокремлення цілісної, чітко обмеженої території. Проте, також є варіанти, коли поселенці викуповують ділянки в покинутих селах, тоді матеріальні предмети, вироблені в межах вже зруйнованих культурних просторів набувають нового символічного значення, в іншій системі смислів. Інколи поселенцями викуповуються ділянки в межах «живих» сіл, що являють собою цілісні соціокультурні простори, це призводить до співіснування соціокультурних просторів, що втілюється у різних формах. В цій ситуаціях спостерігається співіснування двох громад в межах спільного фізичного простору на засадах принципово різної символічної розмітки.

На відміну від інших екологічних поселень, родові поселення мають будуватися за наступними принципами: складатися з родових помість (рекомендовано площею не менше 1 га) та спільної території (майдану та, бажано, будівлі); в цілому поселення має бути відмежоване природою від інших соціокультурних просторів. Але родові поселення не завжди в повному обсязі відповідають цим принципам.

Аналізуючи визначення родового помістя, що розміщене на сайті української Академії родових помість (див. http://academyrp.info/), можна виявити утвердження таких цінностей: сімейних та родових стосунків, «теплої» психологічної атмосфери, самодостатності господарства та стійкого розвитку. В матеріалах сайту значний акцент робиться на утвердження екологічно-чистого способу життя. Найбільш вражаючим, на нашу думку, є висловлювання самих поселенців: «Родове помістя – це простір любові».

Форми та умови праці в екологічних поселеннях також підкорюються певним принципам: використовуються методи стійкого сільського господарства (органічне землеробство та пермакультури), розвиваються традиційні ремесла (різьблення по дереву, лозоплетіння тощо), іноді спільно всією громадою будуються саманні будинки, або будинки з солом’яних тюків та ін. За словами самих поселенців, праця має приносити задоволення, а її організація вивільняти час для творчості, самовдосконалення та духовного розвитку. Частими є бізнес-проекти, наприклад, вирощування екологічно чистих продуктів харчування на продаж, випікання хлібу, проведення освітніх семінарів, зелений туризм тощо. Поселенці по-різному ставляться до праці за межами поселення та в віртуальному соціокультурному просторі – від визнання необхідності до категоричного заперечення.

Всі екопоселення будуються як самоврядні, часто за основу беруться давньоруські традиції (копне право, віче тощо). Громади активно дискутують з приводу виховання дітей та можливості залучення до процесу соціалізації інституцій, що не входять до структури екопоселень (школи, Інтернет, засоби масової інформації тощо).

До числа суттєвих, свідомо організованих умов, що відтворюють певну єдність цінностей, належать свята. Свята створюють відчуття єдності, розкривають додаткові можливості для творчості, виконують функції трансляції соціально значимої інформації та відтворення цінностей та норм, сприяють соціалізації тощо.

До екологічних поселень належить зокрема і «Мистецький Хутір Обирок», заснований художниками, музикантами та режисерами на місці закинутого хутора. Він, безумовно, відрізняється від описаних вище родових поселень. Метою його створення є перетворення простору повсякденності на художньо-мистецький простір.

Екологічні поселення часто об’єднують в громади дуже різних людей, з різним рівнем освіти та статку, інтересами, хобі, релігійною приналежністю, життєвими цілями, оціночними та поведінковими стереотипами тощо. Таким чином, соціокультурний простір переважної більшості таких поселень є досить динамічними, а соціокультурні особливості окремих родин, навіть в межах одного поселення, часто сильно відрізняються між собою, – це викликає проблеми різного характеру в житті поселення.

Для подальшого наукового осмислення феномену екологічних поселень України необхідно провести комплекс соціологічних досліджень (включені спостереження, експертні опитування, анкетування тощо) для отримання достовірної фактологічної інформації.