Право/2.Адміністративне і фінансове право

Ст. викладач Гусар О.А.

Національний авіаційний університет, Україна

Адміністративно – правовий статус командира повітряного судна

Міжнародна організація цивільної авіації (ІКАО) визначила, що командир повітряного судна – це пілот, відповідальний за керування повітряним судном та його безпеку протягом польотного часу. Фактично дослівно це визначення використовується в різних нормативно-правових актах України з питань цивільної авіації як, наприклад, в Правилах видачі свідоцтв авіаційному персоналу в Україні [1], Правилами авіаційного пошуку та рятування в Україні, однак це визначення в кодифікованих джерелах (кодексах) не зустрічалося.

В чинному Повітряному кодексі України (ПК) [2], законодавець в ст. 59. встановив, що командиром повітряного судна може бути пілот, який має відповідну кваліфікацію та досвід та призначається експлуатантом з числа членів екіпажу для виконання керівних функцій на повітряному судні. А якщо до складу екіпажу повітряного судна входить лише одна особа, вона виконує обов'язки командира повітряного судна.

Призначення пілота, який виконує функції командира повітряного судна та несе відповідальність за безпечне виконання польоту може здійснювати власник, орендар або лізингоодержувач повітряного судна авіації загального призначення.

Особливістю адміністративно-правового статусу командира повітряного судна України є наявність у командира повітряного судна спеціальних владних повноважень, а саме командир повинен вміти: керувати роботою всього льотного екіпажу протягом усього польоту; приймати відповідні рішення та вимагати їх виконання; належним чином представляти авіакомпанію перед пасажирами, показав високий рівень поваги до клієнта; планувати політ відповідно до Інструкціі та відповідати за безпечний політ протягом усіх його етапів, як в нормальних, так і в екстремальних; бути в повній мірі ознайомленим з роботою всіх систем літака у всіх ситуаціях, описаних в технічних посібниках; знати критичний ліміт роботи літака і його систем; виконувати специфічні обов'язки, які можуть виникнути у зв'язку з появою другого командира; відповідально виконувати обов'язки не пілотує пілота в той час, як другий пілот керує літаком; контролювати дії другого пілота за принципом «закритого циклу» і залучати його увагу до можливих помилок; здійснити посадку літака в разі недієздатності другого пілота; знати і застосовувати всі процедури і інструкції з ситуації, спираючись на відповідні документи, які описують дії в нормальних і екстрених ситуаціях; усвідомлювати необізнаність пасажира в льотній справі і, відповідно, проявляти максимальну увагу до нього, а також пропагувати цю політику серед членів екіпажу; інструктувати всіх членів екіпажу і в повному обсязі ділитися з ними своїм професійним досвідом. Відповідати всім вимогам загальних стандартів роботи, незважаючи на вплив стресу, викликаного повною відповідальністю за проведення польоту Бути обізнаним в обов'язках бортпровідників, щоб мати можливість приймати відповідні рішення. Підтримувати діючий екіпаж у періоди часткової або повної заміни членів екіпажу. Робити оголошення - як планові, так і позапланові - українською та англійською мовами.

Дослідження ст. 60. ПК засвідчує, що до командира повітряного судна як особу, наділена спеціальними владними повноваженнями щодо всіх осіб, які перебувають на борту даного повітряного судна встановлена така відповідальність: 1) несе відповідальність за безпеку всіх членів екіпажу, пасажирів і вантажу на борту з моменту, коли він піднімається на борт, до моменту, доки не залишить літак після польоту; 2) несе відповідальність за експлуатацію і безпеку повітряного судна з моменту готовності повітряного судна вирулити на злітну смугу для польоту до того моменту, коли закінчилося приземлення і двигун (двигуни), що використовувався як основна силова установка, заглушено;

Пункт 1. ст. 60 ПК визначає права командира повітряного судна: 1) має право віддавати команди, які вважає необхідними і такими, що забезпечують безпеку повітряного судна, пасажирів і вантажу, що перевозяться літаком; 2) має право відмовити в перевезенні: будь-якої особи або будь-якої частини вантажу, якщо, на його думку, це може становити потенційну загрозу безпеці літака чи пасажирів; особі, якщо вона перебуває під впливом алкоголю або медичних препаратів до такого ступеня, що може загрожувати безпеці літака або пасажирів; небажаних пасажирів, депортованих осіб чи ув'язнених, якщо їх переміщення становить загрозу безпеці літака чи пасажирів; 3) повинен забезпечити інформування пасажирів про місцезнаходження аварійних виходів, розташування і використання відповідного аварійного і рятувального обладнання; 4) має право приймати остаточне рішення про прийняття чи неприйняття літака з експлуатаційними недоліками, дозволеними експлуатаційною документацією; 5) повинен забезпечити проведення передпольотної підготовки.

Отже, серед членів екіпажу особливий статус головної і керівної особи надано командиру повітряного судна. Дійсно, відокремленням посади командира повітряного судна від інших осіб льотного екіпажу пов'язано з спеціальними владними правами і наділеними повноваженнями щодо усіх інших осіб протягом польотного часу, мірою своєї відповідальності за безпечне здійснення польоту.

Література:

1. Правила видачі свідоцтв авіаційному персоналу в Україні [Електронний ресурс] : [затверджені Наказом Міністерства транспорту України від 7 грудня 1998 р. № 486] / Міністерство транспорту України. — Режим доступу до документу: [сторінка «Законодавство України» сайту ВРУ] : http:// zakon1.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=z0833-98.

2. Повітряний кодекс України : Закон вiд 19.05.2011 // Відомості Верховної Ради України. — 2011. — № 48-49. — Ст. 536.