Право/2.Адміністративне і фінансове право

Студентка Шостак А. О.

Національний авіаційний університет, Україна

Адміністративно – правові гарантії реалізації прав і свобод громадян

Весь обсяг прав і свобод громадян у сфері виконавчої влади, за наявності зв'язку з основними правами та свободами, закріпленими в нормах Конституції України, окремими науковцями розподіляється на:

а) права і свободи громадян, закріплені в нормах адміністративного права, що розкривають та конкретизують права, свободи й обов'язки, закріплені в Конституції. Це — право на участь у державному управлінні, право на медичну допомогу, право на освіту і багато інших;

б) права і свободи громадян, передбачені власне у нормах адміністра-тивного права: наприклад, обумовлені паспортною системою, пов'язані з дозвільною системою тощо [1, с. 124].

Як вказує М. Бояринцева, однією із складових адміністративно-правового статусу громадянина є гарантії реалізації прав, свобод та охоронюваних законом інтересів особи, сумлінного виконання обов'язків та охорона (захист) їх з боку держави. Такими гарантіями в сфері виконавчої влади є право на звернення в органи державного управління, право на відшкодування шкоди, заподіяної незаконним рішенням, діями або бездіяльністю органів виконавчої влади та їхніх посадових осіб, право користування передбаченими законом пільгами тощо.

Суб’єктом, на якого покладаються обов’язки щодо гарантування прав і свобод людини і громадянина, є держава. Роль держави як головного гаранта прав і свобод людини і громадянина випливає зі змісту статтей 3, 22, 42, 49, 51, 53 Конституції України Особливе місце займає Президент України - гарант прав і свобод людини і громадянина (ст.102 Конституції України).

Основною функцією гарантій є забезпечення виконання обов'язків державою та іншими суб'єктами у сфері реалізації прав особи. До юридичних гарантій належить вся система діючих у державі правових норм, передбачених юридичних засобів, спрямованих на конкретизацію прав і обов'язків, визначення порядку їх реалізації, захисту тощо. Ефективна діяльність органів виконавчої влади є загальною умовою дієвості всієї системи гарантій прав, свобод, охоронюваних законом інтересів особи та належного виконання обов'язків [2, с. 79].

У певному сенсі гарантії можна розглядати і як певну групу прав громадян, які сприяють реалізації та охороні й захисту їх прав і свобод. Ці права мають двоякий характер, тому що виступають і як право, і як гарантія. Здійснюючи певні права, громадяни власними діями сприяють забезпеченню реалізації свого адміністративно-правового статусу.

Недосконалість застосування засобів охорони та захисту прав людини — одна з основних проблем юридичного гарантування останніх в Україні. Треба відрізняти між собою такі категорії як "захист" і "охорона". Захист прав, свобод та законних інтересів — це така форма їх забезпечення, яка відображає дію даного механізму, спрямовану на: припинення порушених прав, свобод та законних інтересів громадянина; ліквідацію будь-яких перешкод, що виникають при їх здійсненні; відновлення порушених прав, свобод та законних інтересів; притягнення особи, винної у скоєнні правопорушення, до відповідальності. Охорона — це сукупність державних і громадських заходів організаційно-правового характеру, спрямованих на запобігання будь-яких порушень прав, свобод та законних інтересів громадянина шляхом усунення негативних факторів соціального середовища, які можуть спровокувати або полегшити порушення прав, свобод та законних інтересів особи [3, с. 82].

Важливу роль у гарантуванні прав і свобод людини і громадянина в правовій державі відіграють суди. Згідно ст. 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом. При цьому судовий захист прав і свобод людини і громадянина здійснюють суди загальної юрисдикції, так і Конституційний Суд України.

Парламентський контроль за додержанням прав і свобод людини і громадянина та захист прав кожного на території України і в межах її юрисдикції на постійній основі здійснює Уповноважений Верховної Ради України з прав людини.

Важливою гарантією прав і свобод громадян є питання відшкодування збитків громадянам, які були заподіяні в результаті незаконного притягнення до адміністративної відповідальності та незаконного накладання адміністра-тивного стягнення. Частково ці питання вирішені в Законі України «Про порядок відшкодування шкоди, заподіяної громадянину незаконними діями органів дізнання, попереднього слідства, прокуратури та суду». Йдеться про шкоду, що спричинена незаконним застосуванням адміністративного арешту або виправних робіт, незаконною конфіскацією майна, незаконним накладанням штрафу. Але юрисдикційними повноваженнями також наділені й інші органи (наприклад, митні органи, податкові інспекції, податкова міліція).

Отже, підсумовуючи вище зазначене, можна зробити висновок, що порушені права і свободи громадян можуть захищатися різними способами. Основний механізм захисту - судовий, що реалізується через подання позову. Додатковий механізм - адміністративний порядок вирішення спору, що здійснюється через подання до компетентного органу звернення або скарги.

Література:

1. Ведєрніков Ю.Л., Адміністративне право України: навчальний посібник / Ю.Л. Ведєрніков, В.К. Шкарупа.; М-во внутр. справ України. - К. : Центр навч. л-ри, 2005. - 334 с.

2.Адміністративне право України: Підручник / [Ю. П. Битяк, В. М. Гаращук, О. В. Дьяченко та ін.]; за ред. Ю. П. Битяка. – К.: Юрінком Інтер, 2012. – 544 с.

3. Колпаков В.К. Адміністративне право України / В.К. Колпаков. – К., 2013. – 736 с.