Амінєва Я.Р., Бродова М.Ю.

ПСИХОЛОГІЧНИЙ АНАЛІЗ ЕМОЦІЙНИХ ОСОБЛИВОСТЕЙ ТВОРЧИХ ЛЮДЕЙ

Інтерес саме до творчої особистості є цілком виправданим та не згасає протягом кількох десятиліть, адже творча особистість є суспільно необхідною, а творчість є однією з фундаментальних складових внутрішнього світу особистості і виступає необхідним чинником становлення суспільства.

Творчою називається особистість, здатна до творчо-інноваційної діяльності та самовдосконалення. Для плідних занять творчістю людині необхідні певні якості та їх поєднання. Останнім часом все більшу увагу дослідників привертає взаємозв'язок творчості та емоційних особливостей особистості творця.

Беззаперечним фактом є те, що емоційні характеристики творця зумовлені низкою як біологічних так і соціальних передумов серед яких: тип ВНД, меланхолійний темперамент, екзальтований тип акцентуації характеру, домінування правої півкулі над лівою, переважання інтуїції над логікою, що сприяють безпосередності і жвавості сприйняття, образності мислення, яскравості уяви, вираженої емоційності. Емоційні риси творчої людини надають своєрідне забарвлення її пізнавальним процесам.

На думку Е.Торранса і Л.Холла, головною відмінною рисою творчої особистості є здатність дивуватися. Творчі особистості « приходять у захват, ознайомившись з новим методом вирішення проблеми, і припускають свої модифікації ідеї і нові її додатки, в той час як менш творчі особистості скоріше спрямовані на пошук недоліків, критику, а не на виявлення додаткових можливостей. Все нове і необхідне у них викликає інтерес, в той час як у нетворчих людей - підозра і далі ворожість».

Мета нашого дослідження полягає в психологічному аналізі емоційних особливостей творчих людей.

Об'єктом вивчення виступали люди творчих професій (музиканти та художники); предмет дослідження полягав у аналізі емоційних особливостей творчої особистості.

Концептуальна гіпотеза дослідження: існують певні особливості емоційної сфери творчих людей.

Емпірична гіпотеза дослідження: емоційна сфера представників творчих професій може мати своє виявлення в певних особистісних властивостях таких як емпатійні здібності, емоційність, а також в домінуючих переживаннях .

В якості психодіагностичних методів було використано:

1. Методика «Діагностики рівня емпатійних здібностей» Бойко В.В.

2. Методика «Діагностики емоційності» за В. М. Русаловим

3. Методика «Переживання яким віддається перевага» Б.І. Додонова

Організація емпіричного дослідження: у дослідженні приймали участь 30 осіб (музиканти і художники) віком від 19 до 50 років, які реалізуються у творчій діяльності. У процесі трудової діяльності особистість застосовує свої набуті вміння та навички, приймає рішення, відповідає за свої вчинки.

В якості першої психодіагностичної методики досліджуваним була запропонована методика «Діагностики рівня емпатійних здібностей» В.В.Бойко яка дозволяє встановити рівень емпатії. Відповідно до отриманих даних, випробовувані набрали найбільшу кількість балів за шкалою «ідентифікація» (показники 22 досліджуваних вище середнього, показники 8 досліджуваних нижче середнього). Ідентифікація – неодмінна умова успішної емпатії. Це вміння зрозуміти іншого на основі співпереживань, вміння поставити себе на місце партнера. В основі ідентифікації - легкість, рухливість і гнучкість емоцій, здатність до наслідування. Помічено, що творчі особистості часто ідентифікують себе з іншими особистостями і легко змінюють ролі. У процесі роботи над твором має місце деяка ідентифікація художника з твореними їм образами.

Найменшу кількість балів було набрано за шкалою «раціональний канал емпатії» (показники 24 досліджуваних вище середнього, показники 6 досліджуваних нижче середнього).

Отримані нами дані співвідносяться з даними Е.А.Басіна (1996), який встановив, що творчі особистості мають ознаки високої емпатійності: вони часто ідентифікують себе з іншими особистостями і легко міняють ролі. Емпатія, на думку Басіна, покликана стирати межі між "Я" творчого суб'єкта і зовнішнім "Я" об'єкта творчості.

Отримані емпіричні дані за методикою «Діагностика емоційності» за В. М. Русаловим дозволяють констатувати, що найбільшу кількість балів було набрано за шкалою «комунікативна емоційність» (показники 24 досліджуваних вище середнього, показники 6 досліджуваних нижче середнього); найменшу кількість балів було набрано за шкалою «психомоторна емоційність» (показники 18 досліджувани вище середнього, показники 12 досліджуваних нижче середнього). Творчість розташовується тим самим у просторі між унікальністю творчої особистості та механізмами соціальних комунікацій (соціального визнання), між «створенням невідомим чином того, чого немає» і «пізнанням того, що є і як воно є». У всякому результаті творчості можна виявити акт комунікації, а справжня комунікація неможлива без творчості смислів. За допомогою комунікації людина пізнає багато нового, а для творчої особистості пізнання нового є дуже важливим.

За методикою Б.І. Додонова «Переживання яким віддається перевага» найбільша кількість досліджуваних (9 осіб) віддали перевагу переживанню «почуття радості і задоволення, коли вдається зробити щось добре для дорогих тобі людей», найменша кількість досліджуваних (2 особи) віддали перевагу наступним переживанням: «почуття незвичайного, таємничого, що з'являється в незнайомій місцевості, обстановці», «задоволення, гордість, підйом духу, коли можеш довести свою цінність як особистості або перевагу над суперниками, коли тобою щиро захоплюються». Таким чином, для творчої особистості найбільш характерними є духовні потреби. Вони дуже чутливі, альтруїстичні. Відчуття суперництва, ризику, невідомості не є настільки важливими для творчих людей. Духовні цінності, турбота про близьких, сприятлива атмосфера виходить на перший план. Саме по цій причині досліджувані зробили такий вибір в даній методиці.

Узагальнюючи вещевикладене можно зробити висновок про часткове підтвердження висунутих на почаку дослідження гіпотез.

Перспективою подальших досліджень є науковий аналіз психологічних властивостей творчої особистості.

Література

1. Андреева И.Н. Эмоциональные особенности творческой личности / Андреева И.Н. Психология, 2003. – № 1. – С.51– 60.

2. Ильин, Е.И. «Эмоции и чувства» / Ильин,Е.И. – СПб.: Питер, – 2001.

3. Ильин Е.П. «Психология творчества, креативности, одаренности» /

Е.П. Ильин. – СПб.: Питер, – 2009. – с. 116 – 227.

4. Ломброзо Ч. , «Творчество и эмоции» /Ламброзо Ч. – 2006. – Гл. 5. – с. 25.

5. К. Г. Юнг, Э. Нойманн. Психоанализ и искусство / К. Г. Юнг, Э. Нойманн. – издд. Рефл-бук, Ваклер. – 1998 г. – 304 с.