Физическая культура и спорт/2. проблемы, исследования, предложения.

Ст. викладач Бітко С.М.

Національний технічний університет України «КПІ»

Особливості нейродинамічних реакцій спортсменів тхеквондистів різних рівнів підготовленості рухової активності.

Проблема діагностики поточного стану перспективних спортсменів набуває в сучасних умовах все більшу актуальність і значимість. Для діагностики, поряд з даними про стан функціональних можливостей організму спортсменів, необхідно враховувати особливості їх нейродинамічних та психомоторних функцій, а також особистісних властивостей, що забезпечують координацію психофізіологічних проявів функціонального стану, його якісну своєрідність [10].

Метою досліджень було вивчення нейродинамічних показників, спортсменів в тхеквондо різних видів рухової активності.

Дослідження проводили в предсоревновательном періоді за участю 43 спортсменів у віці 17-24 років. В тому числі:

17 майстри спорту, майстри спорту міжнародного класу,

23 - кандидати в майстри спорту,

3 - рівень 1 розряду.

У роботі були використані наступні методики: вимірювання латентного періоду простої зорово-моторної реакції (ПЗМР) (6), вимірювання латентного періоду складної зорово-моторної реакції (СЗМР), вимірювання рівня функціональної рухливості нервових процесів за методикою Хільченко А.Є., модифікованої Макаренко Н.В., працездатності головного мозку (5,7).

На установці «ПРОГНОЗ» досліджували швидкість ПЗМР, СЗМР, величину функціональної рухливості і динамічність нервових процесів, у спокої і їх зміна при виконанні навантаження рівний 80% від максимальної динамічності визначеної попередньо у кожного досліджуваного, визначали функціональну рухливість нервових процесів (ФПНП), силу нервових процесів.

Вивчення індивідуальних характеристик ПЗМР і СЗМР показали їх високу точність і відтворюваність (P >> 0.01) у кожному конкретному випадку, що зрозуміло базовим рівнем цих реакцій і адекватністю методів. Індивідуальні характеристики, мають достатньо виражені групові рівні, що в свою чергу може відображати багаторічний відбір найбільш генетично адаптованих в результаті тренувальної та змагальної діяльності, і індивідуальну адаптацію до конкретного типу рухової активності.

Результати проаналізовані за видами групам мають значні відмінності за рівнем кваліфікації, однак, цей факт може свідчити не про неоднорідність груп, а про наближення до фізіологічної кордоні часу реакції для даної групи адаптованої до конкретного рівня рухової активності.

Відзначено більш високий ступінь кореляції між ПЗМР і СЗМР за рівнем кваліфікації, що в свою чергу відображає ступінь адаптації до домінуючого типу рухової активності. Вивчення кореляційних зв'язків між простими і складними реакціями не мають лінійної залежності, і свідчить про більшу варіабельності взаємозв'язків у сенсомоторної області.

Обговорення: Результати дозволяють відзначити, що визначена висока значимість зв'язків між специфічною спортивною діяльністю, рівнем простих і складних реакцій і особливостями енергозабезпечення рухової активності (2).

Результати аналізу функціональної рухливості по кваліфікації свідчать, що статичний УФП як правило, достовірно нижче динамічного у всіх досліджуваних спортсменів (5). Ці результати достовірно відмінні від осіб, які не займаються спортом і свідчать про метаболічному впливі спортивної діяльності на загально тонічний стан мозку (9).

Висновки:

1 Виявлено найбільш інформативні нейродинамічні показники оцінки підготовленості спортсменів різної кваліфікації в тхеквондо.

2. Встановлено кваліфікаційні відмінності показників функціональної рухливості моторних відділів ЦНС і їх позитивна кореляція з функціональним станом спортсмена.

3. Показники функціональної рухливості найбільш високі у спортсменів високої кваліфікації.

Литература.

1. Алексийчук Ю. Н., Коляденко Г. И., Лизогуб В. С. и др. О взаимосвязи основных свойств нервных процессов с некоторыми психофизиологическими показателями и результатами физической подготовленности абитуриентов // Индивидуальные психофизиологические особенности человека и профессиональная деятельность: Тез. докл., Черкассы 13-15 ноября 1991 г.— Киев-Черкассы, 1991.— С. 3-4.

2. Вороновская В. И. Зависимость между функциональной подвижностью, объемом кратковременной памяти и успешностью некоторых видов трудовой и спортивной деятельности: Автореф. дис... канд. биол. наук,— Киев, 1989.— 24 с.

3. Ильин Е. П. Методические указания к практикуму по психофизиологии (экспресс-методы при изучении свойств нервной системы).— Л.: Ленингр. пед. ин-т, 1981.- 82 с.

4. Коробейников Г.В., Бітко С.М., Сакаль Л.Д., Психофізіологічне забезпечення діагностики функціонального стану висококваліфікованих спортсменів. Збірник наукових праць “Актуальні проблеми фізичної культури і спорту” - 2003 с.59

5. Лизогуб В. С. Исследование основных свойств нервных процессов и некоторых показателей возбудимости нервной системы у спортсменов: Автореф. дис... канд биолог, наук.— Киев, 1972.— 24 с.

6. Лоскутова Т. Д. Время реакции как психофизиологический метод оценки функционального состояния нервной системы //В кн.: Нейрофизиологические исследования в экспертизе трудоспособности.- Л.: Медицина, 1978.— С. 165-194.

7. Макаренко Н. В. Время сложной сенсомоторной реакции выбора у лиц с различной функциональной подвижностью нервных процессов // Журн. высш. нервн. деят.— 1989.— 39, вып. 5.— С. 813-818.

8. Маришук В. Л., Блудов Ю. М., Плахтиенко В. А. и др. Методики психодиагностики в спорте.— М.: Просвещение, 1984.— 191 с.

9. Небылицын В. Д. Основные свойства нервной системы человека,— М.: Просвещение, 1966.—383 с.

10. Радионов А.В. Влияние психологических факторов на спортивный результат. – М.: Физкультура и спорт, 1983. – 111с.