Технические науки/8. Обработка материалов в машиностроении

Малафєєв Ю. М., Богатирчук В.О.

Національний технічний універсітет України «КПІ», м. Київ

АНАЛІЗ СТРУКТУРИ АВТОМАТИЗОВАНИХ ТРАНСПОРТНО-СКЛАДСЬКИХ СИСТЕМ

В умовах сучасного виробництва, що характеризується багатої номенклатурой виробів і відносно малим часом обробки деталей на верстатах, резко зрастають обє'ми незавершеного виробництва. Тому важливою умовою є створення (ГАВ) гнучкого автоматизованого виробництва, яке включає до себе автоматизовані транспортно-складськи системи (АТСС).

З метою визначення структурних і функціональних особливостей побудови АТСС необхідна розробка відповідної моделі. Технічні засоби, що реалізують транспортно-складські операції різноманітні, тому побудова такої організаційно-функціональної моделі повинна бути заснована на її економічних показниках і пов’язана з матеріальними потоками в даної системі.

Як показує структура устаткування АТСС (рис.1), функціональне призначення може визначатися областю застосування тих чи інших технічних засобів [1]. За наведеною структурою всі технічні засоби ділять на внутрішні, що призначені для роботи конкретного модуля, ділянки, лінії і зовнішні, які забезпечують матеріальний і інформаційний зв'язок з підрозділами верхнього рівня.

Побудову організаційно-функціональної моделі АТСС розглянемо на прикладі гнучкого автоматизованого цеху (ГАЦ) металообробки. Така структура транспортно-складської системи ГАЦ металообробки визначається прийнятою організацією виробництва, структурою цеху, особливостями функціонування ділянок, що входять до нього і компонувальних рішень цеху. Основне завдання такої транспортно-складської системи полягає в забезпеченні безперебійної роботи цеху шляхом створення страхових запасів матеріалів, заготовок, готових деталей та інструменту, їх підтримання на заданому рівні в місцях зберігання та транспортування за потреби відповідно до прийнятої організацією і технологією виробництва, регулярного видалення відходів виробництва за межі цеху і підведення мастильно-охолоджувальної рідини (МОР). Таку мету має виконувати: система цехової автоматизованої транспортної системи; цехові склади заготовок, інструменту і готових деталей; оперативні склади-накопичувачі ділянок; транспортні системи ділянок, включаючи транспортну систему прибирання стружки; а також комплекси транспортно-складського устаткування для забезпечення роботи гнучких виробничих модулів, що входять до складу ділянок.

Рис. 1. Склад технічних засобів АТСС

При цьому повинні бути виконані наступні операції: розвантаження зовнішнього транспорту; передача вантажів на ділянку приймання; перевірка кількості і якості прибулих вантажів; сортування вантажів для їх зберігання за найменуваннями та типорозмірами; укладання в складську тару або касети; орієнтація деталей в тарі; подача вантажів до зони зберігання; укладання вантажів на стелажі у виділених клітинках; відбір вантажів з місць зберігання; транспортування вантажів на ділянку видачі або до накопичувачів робото-технологічних комплексів; комплектація вантажів для видачі на виробничу ділянку або внутрішньозаводський транспорт; навантаження вантажів на внутрішньозаводський транспорт або передача їх на наступну транспортну підсистему [2,3].

Таким чином, процес функціонування АТСС слід розглядати як сукупність операцій, виконуваних з допомогою різних технічних засобів. Операції здійснюються над заготовками, інструментом, оснащенням, деталями і матеріалами, які формують транспортний потік: 1) потік об'єктів виготовлення, що має два стани - заготовка і деталь; 2) потік інструменту і оснастки; 3) потік допоміжних матеріалів і технологічних засобів; 4) потік технологічних відходів. В моделі передбачається також позиціонування зазначених потоків у таких зонах: обробки, проміжного накопичення, зберігання.

З вищевиложеного можна зробить висновок, що для чіткої організації вантажопотоків в АТСС необхідно:

- правильний вибір міжопераційних транспортних засобів;

- розрахунок тривалості обробки партії деталей;

- розрахунок величин міжопераційних заробок;

- розрахунок вартісних показників.

Література:

1. Гибкое автоматизированное производство. - 2-е изд., перераб. и доп. /В.О.Азбель, В.А.Егоров, и др. – Л.: Машиностроение, 1985. - 454с.

2. Гибкие производственные комплексы / Под ред. П. Н. Белянина. – М.: Машиностроение, 1984. - 384с.

3. Пуховский Е.С., Кукарин А.Б. Проектирование станочных систем многономенклатурного производства. Киев, Тэхника, 1997. - 200с.