Сільськогосподарські науки/5. Рослинництво, селекція і насінництво

Ходаніцька О.О.¹, к.с.-г.н.; Ходаніцький В.К.², к.б.н.; Довбуш О.С.²

¹Вінницький державний педагогічний університет ім. М. Коцюбинського

²Інститут кормів та сільського господарства Поділля НААН

ВРОЖАЙНІСТЬ ОЗИМОЇ ПШЕНИЦІ ПРИ РІЗНОМУ ЗАБЕЗПЕЧЕННІ АЗОТОМ

Пшениця озима є основною продовольчою культурою і займає перше місце за посівними площами в нашій країні. До складу зерна входять білки (8-16%), зокрема гліадин і глютеїн, що складають основу клейковини; вуглеводи, серед яких крохмаль (48-63%), клітковина (2-3%); ліпіди (до 2%), вітаміни, ферменти, мінеральні сполуки. З пшеничного зерна і борошна отримують хлібобулочні вироби з високими смаковими властивостями і значною калорійністю, макарони, крупи, висівки, кондитерські вироби. Зерно пшениці є сировиною для одержання крохмалю, висівок, спирту. Подрібнена солома використовується як корм для тварин, для виробництва паперу, компостів.

Сьогодні аграрний сектор спрямований на підвищення технологічного рівня виробництва сільськогосподарської продукції, максимальну реалізацію генетичного потенціалу сучасних сортів озимої пшениці, високу насіннєву продуктивність та підвищення стійкості до основних хвороб і шкідників. Розвиток галузі вирощування озимих зернових неможливий без виробництва високоякісної конкурентно-спроможної продукції. Це значною мірою залежить від використання нових високопродуктивних сортів культури і економічно доцільних прийомів вирощування, здатних забезпечувати стабільні врожаї насіння. На теперішньому етапі необхідна оптимізація технології вирощування та застосування доступних і недорогих засобів мінерального живлення.

Відомо, що нові високоінтенсивні сорти озимої пшениці для розкриття свого генетичного потенціалу продуктивності потребують внесення значних кількостей добрив, особливо азотних [1]. За даними ФАО у світі близько 60% азотних добрив використовується у виробництві зернових культур. Проте рівень засвоєння азоту зерновими залишається низьким – лише 33%. Найбільшу здатність до міграції має нітратний азот, амонійний азот – малорухливий, оскільки він фіксується ґрунтовими колоїдами [1, 3]. Поверхневе застосування аміачної, натрієвої та кальцієвої селітри призводить до швидкого вимивання нітратів, особливо при надмірному зволоженні ґрунту. Дефіцит азоту у фази активного формування вегетативних органів (кущіння, виходу в трубку) та у генеративний період особливо негативно позначається на продуктивності пшениці. Саме тому метою нашої роботи було з’ясувати вплив амонійних азотних добрив на продуктивність рослин пшениці озимої.

Польові досліди проводили на озимій м’якій пшениці (Triticum aestivum L.) сорту Смуглянка. Азотні добрива вносили у вигляді сульфату амонію в кількості N₉₀та N₁₂₀ кг/га азоту за діючою речовиною восени перед посівом на глибину 15-20 см. Безводний аміак застосовували у дозі N₁₀₀ за діючою речовиною, вносили на глибину 14 см культиватором-інжектором. В контрольному варіанті вносили аміачну селітру по фазах вегетації врозкид на поверхню ґрунту. Посів озимої пшениці в польових дослідах проводили в другій половині вересня.

Врожайність зернових культур та якість зерна в першу чергу залежить від рівня забезпеченості культури азотом [2]. Найбільш інтенсивно озима пшениця поглинає азот, фосфор і калій у фазу весняного кущіння, трубкування та колосіння. Внесення 60 кг/га азоту забезпечує прибавку врожаю озимої пшениці на різних ґрунтах від 4,0 до 8,1 ц/га.

Врожайність зернових культур залежить не тільки від кількості внесених азотних добрив, вона також пов’язана із доступністю азоту для рослин пшениці протягом вегетації [3]. Нами встановлено, що внесення восени рідких та твердих амонійних добрив підвищує врожайність озимої пшениці порівняно з варіантами, де вносили аміачну селітру в дозі еквівалентній за азотом по фазах вегетації (табл.). Внесення амонійних добрив також сприяло підвищенню ефективності використання азоту.

Таблиця

Врожайність рослин озимої пшениці при внесенні амонійних добрив

Варіант	Врожайність, ц/га	Ефективність використання азоту, кг зерна/кг азоту
Cелітра аміачна, N₁₀₀	74,6±1,2	74,6
Аміак безводний, N₁₀₀	83,5±1,9*	83,5
Аміак безводний, N₁₀₀+ карбамід N₃₀у фазу цвітіння	83,9±1,3*	64,5
Сульфат амонію, N₉₀	80,3±0,9*	89,2
Сульфат амонію, N₁₂₀	93,3±0,2*	77,7

Примітка: * – різниця з контролем (селітра аміачна) достовірна при Р≤ 0,05.

Таким чином, однократне внесення амонійних добрив створювало оптимальний фон мінерального азоту протягом вегетації озимої пшениці необхідний для формування вищого врожаю.

Література:

1. Alley М.М. Nitrogen management for winter wheat: principles and recommendations / М.М. Alley, P. Scharf, D.E. Brann // Virginia Coop. Extension. – 2009. – P. 1-5.

2. Bernie Z. Nitrogen Management for Cereal Crops: General Fertilizer Recommendations / Z. Bernie, K. Charles, P. Scott // New Brunswick Department of Agriculture and Aquaculture. – 2007. – Vol. 2, – P. 1-4.

3. Olson R.V. Effects of field fertilizer practices on labeled ammonium-nitrogen transformations and its utilization by winter wheat / R.V. Olson // Plant and Soil. – 1987. – Vol. 97 − P. 189-200.