Хімія та хімічні технології. 4. Хіміко-фармацевтичне
виробництво
К.т.н. Хромишев В.О., к.х.н. Хромишева О.О.,
Дюжикова Ю.Ю., Лягіна Ю.М.
Мелітопольський державний педагогічний університет імені Богдана Хмельницького, Україна
Фармакологічна дія (секреторна, імуномодулююча,
гіпоглікемічна активність) багатьох лікарських рослин визначається наявністю в
їх складі сапонінів. Значний інтерес до сапоніновмісних препаратів, розширення
їх номенклатури, а також широке немедичне застосування сапонінів (в якості
натуральних солюбілізаторів) робить актуальною проблему контролю їх кількісного
вмісту, вирішення якої пов'язане з розробкою доступних, точних і універсальних
методів визначення діючих речовин.
Одним із можливих перспективних рослинних джерел
сапонінів може бути сніжноягідник білий
(Symphoricarpos albus (L.) Blake).
Сніжноягідник білий
(Symphoricarpos albus (L.)
Blake) родини жимолостевих -
красивий і високопродуктивний медоносний чагарник, що використовується в
придорожніх і декоративних насадженнях. Утворює багато пагонів, на яких вже в
рік посадки, з другої половини червня до осені, з'являються невеликі ледве
рожеві квітки, що сильно привертають бджіл. Квітки розміщуються по декілька
штук у пазухах яйцеподібного листя. На гілках сніжноягідника восени дозрівають
плоди - білі м’які кульки. Цей медонос
невибагливий до ґрунтів, добре розмножується (насінням, пагонами і кореневими відростками)
і заслуговує ширшого використання.
Хімічний склад сніжноягідника білого вивчено недостатньо.
Відомо, що плоди сніжноягідника білого містять гідроксикоричні кислоти,
кумарини, флавоноїди, іридоїди та сапоніни [1-2]. Корені, кору,
листя, квітки та плоди використовують у народній медицині як антимікробний,
протизапальний, діуретичний засіб.
Тому метою дослідження було виділення, ідентифікації та кількісне
сапонінів у сніжноягіднику білому.
Плоди сніжноягідника білого (Symphoricarpos albus Blake) були зібрані протягом жовтня-листопада
2016 року в місті Мелітополь Запорізької області. Сировину,
яка містить сапоніни, заготовляли у фазу найбільшого накопичення біологічно
активних речовин. Сушили швидко в сушарнях при температурі 55-60°С,
розкладаючи тонким шаром і періодично перегортаючи.
Для визначення сапонінів у плодах сніжноягідника білого
використали метод екстракції 60% розчином етанолу (при проведенні якісного
визначення в деяких випадках використовували водний екстракт). Отримання
екстракту: 5,0г подрібненої сировини вносили до колби ємністю 100мл зі шліфом,
заливали 50мл 60% розчину етанолу, установлювали зворотний холодильник та
кип’ятили на водяний бані 20 хвилин. Після охолодження екстракт
відфільтровували.
Якісне визначення сапонінів проводили за допомогою
наступних реакцій [3]:
1) Реакція піноутворення. Водний екстракт із сировини
(1:10) струшували протягом 15 секунд. Наявність піна, яка не зникає протягом 15
хвилин, може свідчити про наявність сапонінів.
2) Проба Лафона. До 2мл
водного екстракту додавали 1мл концентрованої сульфатної кислоти, 1мл етанолу,
1 краплю 10% розчину ферум (ІІ) сульфату. Утворення синьо-зелене забарвлення
свідчить про наявність сапонінів.
3) Реакції осадження. З водних розчинів сапоніни осаджували
барій гідроксидом, плюмбум (ІІ) ацетатом, холестерином тощо.
4) Тонкошарова хроматографія. Проявлення хроматограм
проводили різними кислотними реагентами: сульфатною кислотою, оцтовим
ангідридом, стибій (ІІІ) хлоридом, розчином фосфорновольфрамової кислоти тощо.
Поява червоних або буро-фіолетових плям свідчить про наявність тритерпенових
сапонінів, поява жовтих плям – свідчить про наявність стероїдних сапонінів.
Результати експерименту показали, що сапоніни, які
міститься в сніжноягіднику білому, за своєю природою є переважно стероїдними (в
лужному середовищі утворюється більш сильна та стійка піна; поява жовтих плям
при проявленні хроматограм тощо).
Для кількісного визначення сапонінів був використаний
гравіметричний метод. Точну наважку сировини екстрагували 60% розчином етанолу
(1:20) в колбі зі зворотним холодильником. Екстрагування продовжували до
зникнення піни. Одержаний спиртовий екстракт фільтрували та випарювали до
невеликого об’єму. До випареного спиртового екстракту послідовно додавали 96%
етанол (10 мл), для осадження нейтральних сапонінів, та етилацетат (10мл) для
осадження кислих сапонінів. Одержаний осад фільтрували, промивали на фільтрі
водою і сушили при 80-90°С до постійної маси.
Таким чином, результати експерименту показали, що вміст
стероїдних сапонінів у сніжноягіднику
білому (розмір вибірки – 10, довірчий інтервал – 95%) становив (в % на суху речовину) –
0,21±0,04%.
1. Плоды Symphoricarpos albus
как источник биологически активных веществ / А.И. Андронова,
В.И. Гусаров, Т.Д. Гусарова, Ю.И. Губин
// Актуальні питання створення нових лікарських засобів: тез. доп. всеукр.
наук.-практ конф. студ. та молодих вчен., 16-17 квіт. 2008 p. ‑ X. : Вид-во НФаУ, 2008. – С. 30..
2. Гусарова Т.Д. Мікро- та макроелементний склад плодів Symphoricarpos albus /
Т.Д. Гусарова, В.І. Гусаров, Ю.І. Губін // Українська
науково-практична конференція, присвяч. пам’яті д-ра хім. наук, проф.
Петюніна П. О. : тез. доп., 26 лют. 2009 р. – X. : Вид-во НФаУ, 2009. – С. 129.
3. Химический анализ лекарственных растений: учебное пособие
для фармацевтических вузов / Ладыгина Е.Я., Сафронич Л.Н., Стряшеннова В.Э. [и
др.]; под ред. Гринкевич Н.И., Сафронич Л.Н. – М.: Выш. школа, 1983. – 176 с.