Экономические науки/15. Государственное регулирование экономики

Тимофєєва Сатенік

учениця школи № 90, м. Київ, Україна

Основні засади і принципи державної політики

енергозбереження України

З давніх часів енергія була і залишається важливішим фактором, що визначає рівень розвитку цивілізації людства. Сучасне суспільство не може функціонувати без використання електричної та теплової енергії у всіх видах діяльності людини (промислове виробництво, сільське господарство, транспорт тощо). Використання електричної енергії стало основним фактором розвитку економіки і підвищення якості добробуту життя людини. Безумовно, подальший розвиток цивілізації потребуватиме значного збільшення обсягу використання енергії. Лише за 100 років XX століття споживання паливно-енергетичних ресурсів збільшилося у 30 разів. На початку XXI століття із загального виробництва первинної енергії у світі, яке становить 8 млрд. т нафтового еквівалента, 85% базується на природних ресурсах, які не поновлюються (вугілля, нафта, газ, уран та ін.) [1].

Проблема забезпечення енергозбереження та енергоефективності в Україні актуалізувалася з набуттям Україною незалежності. Система планової економіки СРСР не передбачала зацікавленості в економії витрачання енергетичних ресурсів, оскільки на той час країна достатньо була забезпечена ресурсами. Після розпаду Радянського Союзу Україна стала країною, залежною від ступеня імпорту паливно-енергетичних ресурсів, постала необхідність постійного безперебійного енергозабезпечення національної економіки [2]. Основні періоди розвитку державної політики у сфері енергозбереження представлені у таблиці 1.

Таблиця 1.

Основні періоди розвитку державної політики

у сфері енергозбереження

Період	Характеристика
1991-1997 рр.	Характеризується основними процесами становлення та формування державної політики енергоефективності
1998-2004 рр.	Характеризується впровадження закладених у попередні роки механізмів державного управління щодо політики енергоефективності та початок державної підтримки наукових досліджень у цій сфері
2005-2010 рр.	Характеризується структурними змінами в системі державного управління енергоефективністю та енергозбереженням
2011р.- теп.час	Характеризується реформуванням усіх сфер життя суспільства, в тому числі проведення економічних реформ в Україні, посилена увага до основних аспектів забезпечення енергоефективності та енергозбереження

Джерело: авторські розробки на основі даних [2]

Основними принципами державної політики енергозбереження України, на думку Н. Мица, є наступні принципи:

- створення державою економічних і правових умов заінтересованості в енергозбереженні юридичних та фізичних осіб;

- здійснення державного регулювання діяльності у сфері енергозбереження на основі застосування економічних, нормативно-технічних заходів управління;

- пріоритетність вимог енергозбереження при здійсненні господарської, управлінської або іншої діяльності, пов'язаної з видобуванням, переробкою, транспортуванням, зберіганням, виробленням та використанням ПЕР;

- наукове обґрунтування стандартизації у сфері енергозбереження та нормування використання паливно-енергетичних ресурсів, необхідність дотримання енергетичних стандартів та нормативів при використанні палива та енергії;

- створення енергозберігаючої структури матеріального виробництва на основі комплексного вирішення питань економії та енергозбереження з урахуванням екологічних вимог, широкого впровадження новітніх енергозберігаючих технологій;

- обов'язковість енергетичної експертизи;

- популяризація економічних, екологічних та соціальних переваг енергозбереження, підвищення громадського освітнього рівня у цій сфері;

- поєднання методів економічного стимулювання та фінансової відповідальності з метою раціонального використання та економного витрачання паливноенергетичних ресурсів;

- встановлення плати за прямі втрати і нераціональне використання паливноенергетичних ресурсів;

- вирішення проблем енергозбереження у поєднанні з реалізацією енергетичної програми України, а також на основі широкого міждержавного співробітництва;

- стимулювання раціонального використання ПЕР шляхом комбінованого виробництва електричної і теплової енергії (когенерації);

- поступовий перехід до масового застосування приладів обліку та регулювання споживання ПЕР тощо [3].

О. Киричок, С. Щербак визначають наступні основні принципи державної політики України в сфері енергозбереження:

- стимулювання енергозбереження щляхом встановлення реальної ціни на

енергоресурси;

- стимулювання інвестицій в сферу енергозбереження;

- поступова демонополізація виробництва та постачання електричної та

теплової енергії;

- пошук механізмів фінансування заходів, орієнтованих на підвищення енергетичної ефективності;

- проведення енергетичних досліджень, створення служб енергоменеджерів на підприємствах;

- активізація впровадження альтернативних джерел енергії;

- приорітетними напрямками розвитку енергетики в Україні мають стати енергозбереження, енергоефективність, відновлювані джерела енергії [4].

Ми вважаємо, що всі вищезазначені принципи є суттєвими. До найбільш важливих принципів ми відносимо принцип пріоритетності вимог енергозбереження при здійсненні господарської, управлінської або іншої діяльності суб’єктами господарювання, необхідність застосування якого обумовлено основними вимогами сталого розвитку, принцип поєднання програм енергозбереження та енергетичної стратегії України, що обумовлено необхідністю забезпечення єдиної державної політки у сфері енергетичної системи України, принцип впровадження альтернативних (відновлювальних) джерел енергії, необхідність застосування якого обумовлено негативними наслідками парнікового ефекту, а саме глобальним потеплінням.

Література

1. Правове регулювання енергозбереження в Європейському Союзі та в Україні / За заг. ред. В. Г. Дідика. – К. : Державний департамент з питань адаптації законодавства, 2007. – 165 с.

2. Струк В.О. Аналіз досліджень проблеми енергоефективності у наукових працях вітчизняних та зарубіжних вчених / В. О. Струк // Державне управління: удосконалення та розвиток. – 2012. - № 3.

3. Мица Н. В. Принципи державної політики енергозбереження в Україні / Н. В. Мица // Енергозбереження Поділля. – 2012. – № 4. – С. 22-31.

4. Киричок О.С., Щербак С. Д. Основні принципи державної політики у сфері енергоефективності та відновлювальної енергетики в Україні та в світі / О. С. Киричок, С. Д. Щербак. – К.: ЮНІДО, 2015. - 65 с.