к.е.н., доц. Осадча Г. Г., Салата Ю. О.

Національний університет харчових технологій, м. Київ, Україна

ТЕОРЕТИКО-МЕТОДОЛОГІЧНІ АСПЕКТИ ОБЛІКУ ДОВГОСТРОКОВИХ ЗОБО'ЯЗАНЬ

Як об'єкт обліку, зобов'язання – один з основних чинників, що впливає на ліквідність, кредитоспроможність і стійкість підприємства Раціональна організація обліку зобов'язань сприяє зміцненню договірної і розрахункової дисципліни, прискоренню оборотності оборотних коштів, а, отже, поліпшенню фінансового стану підприємства.

Метою проведення дослідження є визначення теоретико-методологічних аспектів обліку довгострокових зобов'язань. Потрібно знати, які використовувати первинні документи, яких термінів нарахування і сплати боргів слід дотримуватися, які для цього виконувати облікові процедури та у якій обов'язковій послідовності. У зв'язку з цим необхідно правильно організовувати бухгалтерський облік, який допоможе в прийнятті управлінських рішень. Для цього на підприємстві здійснюється вибір системи певних способів та прийомів, в основі яких лежать документування, використання синтетичних та аналітичних рахунків, оцінка зобов'язань, бухгалтерський баланс та звітність.^[1]

Методичні засади формування в бухгалтерському обліку інформації про довгострокові зобов'язання визначені Положенням (стандартом) бухгалтерського обліку 11 «Зобов'язання», згідно якого до довгострокових зобов'язань належать довгострокові кредити банків, інші довгострокові зобов'язання, відстрочені податкові зобов'язання, довгострокові забезпечення.

В наказі про облікову політику підприємства повинні врегульовуватись питання відображення з обліку довгострокових зобов'язань, якими є: зазначення строків проведення інвентаризації зобов'язань підприємства, первинні документи з обліку зобов'язань та графік їх документообігу, перелік субрахунків та аналітичних рахунків, необхідних для обліку операцій з зобов'язаннями.

Планом рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов'язань і господарських операцій підприємств і організацій України передбачена наступна класифікація довгострокових зобов'язань: довгострокові позики, довгострокові векселі видані, довгострокові зобов'язання за облігаціями, довгострокові зобов'язання з оренди, відстрочені податкові зобов'язання, інші довгострокові зобов'язання.

Для обліку та узагальнення інформації про заборгованість за довгостроковими кредитами призначений пасивний балансовий рахунок № 50 «Довгострокові позики». До рахунка № 50 «Довгострокові позики» відкриваються наступні субрахунки: 501 «Довгострокові кредити банків у національній валюті», який призначений для узагальнення інформації про суми заборгованості підприємства перед банками за одержаними довгостроковими кредитами в національній валюті на звітну дату без урахування відсотків, №502 «Довгострокові кредити банків у іноземній валюті», який призначений для узагальнення інформації про суми заборгованості підприємства перед банками за одержаними довгостроковими кредитами в іноземній валюті на звітну дату без урахування відсотків, № 503 «Відстрочені довгострокові кредити банків у національній валюті», який призначений для узагальнення інформації про суми довгострокової заборгованості перед банком в національній валюті, термін якої відстрочено за додатково укладеною угодою, № 504 «Відстрочені довгострокові кредити банків у іноземній валюті», який призначений для узагальнення інформації про суми довгострокової заборгованості в іноземній валюті перед банком, термін якої відстрочено за додатково укладеною угодою, № 505 «Інші довгострокові позики в національній валюті», який призначений для узагальнення інформації про суми довгострокової заборгованості за позиками в національній валюті, одержаними від небанківських установ (кредитних спілок), №506 «Інші довгострокові позики в іноземній валюті», який призначений для узагальнення інформації про суми довгострокової заборгованості за позиками в іноземній валюті, одержаними від небанківських установ (кредитних спілок). .^[2]

Обліковими даними для розкриття інформації про довгострокові зобов'язання є первинні документи, а саме кредитний договір, бухгалтерські довідки-розрахунки, виписки банку про надходження та погашення позики, платіжне доручення, векселі, договір фінансової оренди, договори про фінансову допомогу; облікові регістри аналітичного і синтетичного обліку довгострокових зобов’язань, а саме журнали та відомості рахунків 50, 51, 52, 53, 54, 55. Журнал № 2 за кредитом рахунку 50 використовується для обліку довгострокових і короткострокових позик, Журнал № 3 використовується для обліку розрахунків з постачальниками та підрядниками, покупцями і замовниками, різними дебіторами і кредиторами, за податками і платежами, облік виданих та отриманих короткострокових векселів, виданих довгострокових векселів, довгострокових і поточних зобов’язань (крім зобов’язань, облік яких ведеться у Журналі 2), відстрочених податкових активів і зобов’язань.

Інформація про довгострокові зобов’язання розкривається в фінансовій звітності, а саме у ф№ 1 «Баланс»: Розділ II пасиву балансу «Довгострокові зобов’язання і забезпечення»: рядок 1510 «Довгострокові кредити банків», рядок 1515 «Інші довгострокові зобов’язання», рядок 1500 «Відстрочені податкові зобов’язання», рядок 1520 «Довгострокові забезпечення», у ф№2 «Звіт про фінансові результати»: Розділ I «Фінансові результати», рядок 2250 «Фінансові витрати», у ф.№ 3 «Звіт про рух грошових коштів»: Розділ III «Рух коштів у результаті фінансової діяльності», рядок 3350 «Погашення позик», рядок 3360 «Витрачання на сплату відсотків», у ф.№5 «Примітки до фінансової звітності»: Розділ ХII «Податок на прибуток», рядок 1500 «Відстрочені податкові зобов’язання".

Отже, чітка постанова обліку довгострокових зобов’язань, своєчасна і достовірна інформація з обліку довгострокових зобов’язань є необхідним для підприємства, для його фінансово-господарської діяльності.

Список використаних джерел:

1. Н.М. Ткаченко, О.В. Борович, І.Л. Цюцяк, А.Л. Цюцяк Фінансовий облік 2: Навч. посібник – Київ, Алерта, 2014.

2. План рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов’язань і господарських операцій підприємств і організацій: Наказ Міністерства фінансів України № 291 від 30.11.1999 р. (зі змінами і доповненнями).

3. Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 11 «Зобов'язання»: Наказ Міністерства фінансів України № 20 від 30.01.2000 р. (зі змінами та доповненнями).

4. Чернелевький Л.М., Слободян Н.Г., Михайленко О.В. Аналіз діяльності підприємств та банківських установ: економічний, фінанси-інвестиційний, стратегічний: Підручник. - К.: «Хай-Тек Прес», 2009. - 640 с.