Государственное управление/ Современные технологии управления

Маковій Юрій Григорович

аспірант Чорноморського національного університету імені Петра Могили, м. Миколаїв

ВПЛИВ ДЕРЖАВНОГО РЕГУЛЮВАННЯ НА РОЗВИТОК СВІТОВОЇ ЕНЕРГЕТИКИ

Відмінна риса сучасних технологій - вихід на рівень вищих державних осіб, що приймають відповідальні політичні і економічні рішення, з пропозицією їм схеми обліку їх інтересів, тобто «пропозицій, від яких неможливо відмовитися». Офіційними і неофіційними каналами організовуються формальні і неформальні зустрічі бізнесменів, телефонні переговори з політичними і державними діячами з метою схилення їх до прийняття необхідних для успіху проекту рішень та подальших дій. Особливо ефективні результати ця технологія дає на пострадянському просторі, оскільки тотальна корупція властива практично всім країнам цього ареалу незалежно від політичного забарвлення еліт, які перебувають при владі або приходять до неї.

При реалізації довгострокових проектів створюється політично диверсифікована система забезпечення інтересів, щоб мінімізувати можливі збитки у разі зміни політичних режимів чи угруповань при владі.

У 999 випадках з 1000 фірми-посередники, які фігурують в енергетичних угодах, є більше ніж просто посередники. Вони - механізми обліку різних інтересів, тіньового перерозподілу одержуваних доходів, прихованого фінансування різних політичних партій, фондів, окремих політиків [2, C. 68].

Державне регулювання енергетичними активами реалізується за допомогою юридичного захоплення або прив'язки активів паралельних обслуговуючих галузей (галузевих кластерів) у вигляді надання останнім пільгових кредитів з подальшою реалізацією механізму банкрутства та погашення кредиту за рахунок активів обслуговуючих галузей.

Отже, в конкурентній стратегії ряду держав є кінцева мета - під гаслом захисту власних інтересів, забезпечуючи нібито національну безпеку, нівелювати будь-які сили і нанести збитки іншій державі.

З урахуванням даних обставин необхідно державному регулюванню розвитку енергетичної безпеки України всіляко сприяти посиленню позицій національних енергетичних і транспортних компаній, розглядаючи їх як економічний механізм відновлення і закріплення свого впливу на ЄС.

Дослідження ролі енергоресурсів у визначенні вектора геополітики основних розвинених держав світу дозволяє зробити висновок, що в сучасних умовах проблеми енергетичної безпеки для країн світу, зокрема для України вийшли на перший план.

В останнє десятиліття XX століття світ зазнав радикальні зміни, які вимагають грунтовного коригування соціально-економічних концепцій розвитку людства і тісно пов'язаних з цим уявлень про майбутнє антропогенної енергетики, а як наслідок - розробки нових підходів до прогнозування її розвитку [1].

Найважливіші тенденції у розвитку світової енергетики здатні сильно вплинути на її майбутнє:

- припинення з початку 80-х років зростання на душу населення енергоспоживання в промислово-розвинених країнах і по світу в цілому при півторакратному зростанні світової економіки;

- завершення розпочатої в середині 40-х років другої 8-подібної кривої зростання світового споживання і виробництва енергетичних ресурсів;

- порушення сформованої за останні 120-140 років періодичності 30-50 літніх хвиль зміни домінуючих енергетичних ресурсів в результаті затримки в розвитку чергового претендента на домінування - ядерної енергетики;

- бурхливе зростання, поряд з великими системами енергетики (глобальною системою нафтопостачання і переростають в міжконтинентальні електроенергетичні та газопостачальні системи). Так званої індивідуальної енергетики, що забезпечує на новітній технологічній основі енергетичні потреби людини (сім'ї) в побуті та малому бізнесі з витісненням архаїчних індивідуальних енергоустановок при все більшої автономності від систем централізованого енергопостачання;

- докорінна зміна географії світового енергоспоживання з втратою розвиненими країнами першості в сумарному споживанні енергії та його переходу найближчим часом до країн, що розвиваються [3].

Світова енергетика створювалася і продовжує розвиватися в тісній прив'язці до конкретних територій і населяють їх народів. Незважаючи на швидку глобалізацію енергетичних технологій і систем, розміри енергоспоживання і виробнича база енергетики все ще визначаються переважно місцевими факторами. Процеси глобалізації, ймовірно, з часом нівелюють багато регіональних відмінностей в енергетиці, але це відбудеться не в XXI столітті, а поки подушне енергоспоживання розрізняється по країнах в 25-30 разів і забезпеченість енергоресурсами - в сотні разів. Прагнення подолати ці відмінності - одна з головних рушійних сил світових процесів і разом з тим основна перешкода на шляху реалізації концепції сталого розвитку.

Література:

1. Плачков І. Енергетика: історія, сучасність і майбутнє / І. Плачков, С. Плачкова [Електронний ресурс] – Режим доступу: http://energetika.in.ua/ua/books/book-5/part-4/section-1

2. Продан Ю.В. Енергетична безпека України: оцінка та напрямки забезпечення / Ю.В. Продан, Б.С. Стогній. – Київ: 2008. – 400 с.

3. Самойленко Ю. Економічна безпека України: правовий аспект//Віче, журнал Верховної Ради України / Ю. Самойленко, М. Григорчук. – 2013. – №17 [Електронний ресурс] – Режим доступу: http://www.viche.info /journal/3838/