К.пед. н. Єрьоменко О.А.
Українська інженерно-педагогічна академія, Харків
Використання тренінгів з технології вирішення конфліктів у професійній підготовці
майбутніх педагогічних працівників професійно-технічної освіти
Важливою умовою досягнення
якісних результатів в професійній підготовці майбутніх педагогічних працівників
є вироблення в них умінь здійснювати діяльність, спрямовану на мінімізацію
деструктивних форм конфлікту і переведення негативних конфліктів у позитивне
русло, на основі набутих знань про діапазони можливих стратегій конфліктуючих
сторін і вміння посприяти в реалізації конструктивної взаємодії в конкретній
конфліктній ситуації. Знання конфліктологічної теорії
дають змогу майбутнім фахівцям педагогічної сфери ефективно керувати
навчально-виховним процесом, здійснювати індивідуальний підхід до кожного
учасника освітнього процесу, виробляти необхідний власний стиль взаємовідносин у
навчально-виховному процесі тощо.
Володіти інформацією про
конфлікти і вміти ними керувати – це корисна навичка для кожної людини, а
особливо це стосується майбутніх педагогів. Для усунення або успішного
вирішення педагогічних конфліктних ситуацій виникає необхідність
цілеспрямованої конфліктологічної підготовки
майбутніх фахівців. У зв’язку з цим важливе місце в професійній діяльності майбутнього
педагогічного працівника посідає організація та проведення навчальних тренінгів
з формування здатності вирішення конфліктів у навчально-виховному процесі.
Пропонуємо розглянути програму інтенсивного
міні-курсу для майбутніх педагогічних працівників, що спрямована на розвиток
особистісного і професійного потенціалу, навчання прийомів ефективного
спілкування в конфліктній ситуації, розширення репертуару поведінки у значущих
ситуаціях, усвідомлення закономірностей, що визначають причини руйнування й
шляхи відновлення спілкування та взаєморозуміння в конфлікті (див. табл. 1):
Таблиця
1
Інтенсивний міні-курс з педагогічної конфліктології
|
Назва курсу |
Лекції (кількість годин) |
Практичні заняття (кількість годин) |
|
Основи безконфліктного спілкування |
2 |
2 |
|
Технологія «правильних» питань у переговорах |
1 |
1 |
|
Робота з запереченнями. Техніка відповіді на
заперечення |
1 |
1 |
|
Тренінги партнерського спілкування |
- |
30 |
|
Захист проектів |
|
2 |
|
Разом |
4 |
36 |
|
Всього |
|
40 |
При організації
роботи з майбутніми педагогічними працівниками використовуються різні методи навчання, серед яких чільне місце
належить навчальним тренінгам. Пропонуємо приклади деяких з них.
Тренінг № 1: «Аналіз і розв’язання конфліктних
ситуацій»
Мета тренінгу:
навчання техніці посередництва.
Задачі:
розуміння переваг і недоліків конфлікту як засобу
розв’язання проблем, як методу управління; набуття навичок управління
конфліктом; знайомство з основними принципами роботи посередника; оволодіння
технікою роботи посередника.
Позиції педагога в конфліктній ситуації: психотерапевт
(може приймати рішення); консультант (захищає інтереси партнера); посередник
(створює ситуацію регулювання відносин).
Позиція посередника
– це позиція нейтральної людини. Він лише організовує процес. Він перекладає відповідальність
на самих конфліктуючих, тому що людина не завжди хоче брати на себе
відповідальність і ми не маємо права за нього вирішувати, що йому робити.
Основні принципи роботи посередника: добровільність (для учасників
конфлікту); нейтральність посередника; конфіденційність; знаходитись «поза
змістом», тобто працювати лише над процесом, не висловлювати свого ставлення до
проблеми, не вирішувати за клієнтів; збалансоване ставлення до обох сторін: сидіти
на однаковій відстані від обох учасників; задавати питання по черзі то одному учаснику,
то іншому; витрачати приблизно однаковий час на бесіду з ними; задавати одні й
ті ж самі питання обом учасникам, щоб питання навіть за «довжиною» були
однаковими.
Техніка роботи
посередника:
встановлення угоди про принципи; констатувати згоду;
рухатися від малого до великого; реагувати на будь-яку пропозицію, кроки,
ініціативи сторін тощо.
Методи: традиційні: лекції;
практичні семінари-тренінги; співбесіди; консультації (індивідуальні, групові);
активні: круглі столи; аналіз ситуацій; ділові ігри; рольові ігри; майстер-класи;
робота в групах; психологічні тренінги; експертна діяльність; моделювання; проектування;
анкетування, тестування.
Тренінг № 2: «Ведення партнерської бесіди в
конфліктній напруженій ситуації» (партнерське спілкування).
Мета: навчитися вести
партнерську бесіду в конфліктній ситуації.
Задачі: оволодіння психолого-педагогічним
знаннями партнерської бесіди; набуття вмінь і навичок, необхідних у
спілкуванні; корекція формування і розвитку настанов, необхідних у спілкуванні;
розвиток здатності адекватного сприймання себе, інших і стосунків між людьми.
Методичні прийоми: групова
дискусія; рольова гра; психодрама; психогімнастика. У ході спеціальних рольових ігор, групових
дискусій, при розв’язанні реальних проблемних ситуацій і конфліктів учасники
тренінгу відпрацьовують техніку індивідуального підходу до людей: уміння
контактувати з партнером; уміння слухати співрозмовника, оцінювати його
позицію; корекція психологічного стану партнерів під час переговорів; підготовка
ефективної аргументації, уміння переконати співрозмовника; вихід із конфліктних
ситуацій; пошук спільного рішення проблем.
Основні теми: Знайомство
та перше враження. Установлення контакту. Ведення бесіди: уміння слухати і
викладати свої думки (рефлексивне, нерефлексивне слухання). Уміння вести
розмову. Невербальне спілкування. Міжособистісний простір. Емпатичне
слухання. Публічний виступ. Вихід із контакту.
У
процесі тренінгових занять використовується відеотехніка, що дає можливість
учасникам дістати оперативний зворотній зв'язок для розбору поведінки і
способів міжособистісної взаємодії, виділення типових помилок у різноманітних
ситуаціях, зіставлення сильних і слабких сторін кожного.
Таким
чином, запропоновані тренінги з технології вирішення конфліктів у професійній підготовці майбутніх
педагогічних працівників розраховані на подання корисної інформації, яку майбутні
педагоги зможуть успішно застосувати на практиці, яка здатна навчити їх більш
ефективно взаємодіяти з партнерами у навчально-виховному процесі, знаходити з
ними спільну мову, обходити «гострі кути», не допускати в стосунки негатив і
агресію, а також вести себе саме так, як того вимагає кожна окрема напружена
ситуація, якщо вона все-таки виникла, бути готовим шукати способи
конструктивного вирішення конфліктів.
Література:
1.
Агеева
И. А. Успешный учитель: тренинговые
и коррекционные программы
[Текст] / И. А. Агеева. – СПб. : Речь,
2007. – 208 с.
2.
Рудакова И. А. Конфликтология для педагогов : учебное пособие для учреждений СПО / И. А. Рудакова, С. В. Жильцова, Е. А. Филипенко. –
Ростов-на-Дону : Феникс, 2005 . – 155 с.
3.
Ємельяненко
Л. М. Конфліктологія: навч. посібник / Л. М. Ємельяненко, Петюх В. М., Торгова Л. В., Гриненко А. М. //
За заг. ред. В. М. Петюха, Л. В. Торгової. – К.:
КНЕУ, – 2003.
4.
Цой
Л. Н. Современные образовательные
технологии в обучении HR-менеджеров: путь к конфликтологической
компетенции / Л. Н. Цой. –
Журнал «Кадровик», 2012. – № 3. – С. 122-128.