Физическая культура и спорт/ 3

Физическая культура и спорт/ 3.Спортивная медицина и реабилитация

Єльнікова М. В.

Классический приватный университет, Украина

Застосування індивідуально-орієнтованої методики фізичної реабілітації в корекції соматометричних показників у чоловіків з метаболічним синдромом

Метаболічний синдром (МС) - це комплекс взаємопов'язаних порушень вуглеводного і жирового обміну, а також порушень артеріального тиску (АТ) і функцій ендотелію, зумовлених зниженням чутливості тканин до інсуліну [1, 2]. У багатьох дослідженнях показано, що МС призводить до збільшення ризику розвитку серцево-судинних захворювань (ССЗ) навіть за відсутності класичних факторів ризику. Наявність МС подвоює ризик розвитку ССЗ упродовж найближчих 5-10 років та у 3-6 рази збільшує ризик виникнення цукрового діабету II типу [3, 5].

Загальна концепція лікування та реабілітації хворих з МС полягає у виділенні популяції пацієнтів з високим кардіоваскулярним ризиком, у яких проведення профілактичних заходів, що включають модифікацію способу життя і застосування медикаментозних і немедикаментозних заходів можуть значно вплинути на основні показники здоров'я. Велика увага приділяється немедикаментозним заходам корекції: підтриманню достатнього рівня фізичної активності, контролю енергетичної цінності їжі, корекції стилю харчової поведінки та підтримці адекватної маси тіла. Нормалізація маси тіла відіграє провідну роль в реабілітації пацієнтів із МС: зменшення вмісту вісцерального жиру сприяє корекції інших компонентів МС та є профілактикою розвитку цукрового діабету II типу у пацієнтів із порушеною толерантністю до глюкози [4, 5].

З огляду на особливе значення немедикаментозних заходів корекції факторів МС, засоби фізичної реабілітації займають першочергове місце для даної когорти пацієнтів і є основою первинної та вторинної профілактики серцево-судинних захворювань.

Мета дослідження - визначення впливу індивідуально-орієнтованої методики фізичної реабілітації чоловіків з метаболічним синдромом щодо корекції соматометричних показників.

Дослідження проводилося на базі кафедри фізичної реабілітації і здоров’я людини Класичного приватного університету та кардіологічного відділення КУ «Міська лікарня № 7» м. Запоріжжя. За результатами достеменного вивчення історій хвороби до подальшого дослідження були залучені 60 чоловіків, які методом випадкової вибірки були розподілені на основну групу (ОГ, п=30) та групу порівняння (ГП, п=30). Враховуючи те, що саме спосіб життя значно впливає на формування компонентів МС, рекомендації щодо модифікації способу життя (дотримання правильної харчової поведінки, відмова від шкідливих звичок, збільшення рівня фізичної активності) та медикаментозне лікування були однаковими в обох групах. Чоловіки основної групи додатково займалися за розробленою автором програмою реабілітації, що передбачала диференціацію форм і обсягів фізичного навантаження залежно від клінічних особливостей прояву метаболічного синдрому, функціонального стану серцево-судинної системи та рівня комплайнсу.

Дослідження динаміки соматометричних показників проводилося через 6 та 12 місяців від початку програми фізичної реабілітації. Результати педагогічного експерименту свідчать про поліпшення досліджуваних соматометричних показників після застосування індивідуально-орієнтованої методики фізичної реабілітації (табл.1).

При цьому слід зазначити, що в основній групі результати істотно відрізняються від показників групи порівняння. Динаміка зміни обхватних розмірів талії у пацієнтів ОГ характеризувалася зниженням значення на 8,69 см (p<0,01) через 6 місяців та на 10,10 (p<0,001) через 12 місяців; індексу відношення об’єму талії до об’єму стегон - на 0,02 та 0,03 ум. од. відповідно, однак ці зміни не мали статистично достовірний характер зниження (p>0,05).

Таблиця 1

Динаміка соматометричних показників (M±m) у чоловіків основної групи (ОГ) з метаболічним синдромом

Показник, одиниці вимірювання	ОГ (n=30)
Показник, одиниці вимірювання	вихідні	6 місяців	12 місяців
Маса, кг	89,40±3,75	80,30±2,00*	79,10±1,67••
ІМТ, кг/м²	31,10±0,61	28,70±0,42**	28,01±0,46•••
ОТ, см	98,80±1,13	90,11±1,20***	88,70±1,11•••
ОТ/ОС	0,92±0,05	0,90±0,04	0,89±0,02

Примітки: * – р<0,05; ** – р<0,01; *** – р<0,001 порівняно з даними через 6 місяців; •• – р<0,01, ••• – р<0,001 порівняно з даними через 12 місяців.

Це дозволяє робити висновок про зменшення кількості вісцерального жиру, що сприяє зменшенню інсулінорезистентності та гіперінсулінемії. Такі зміни є позитивним досягненням для пацієнтів із метаболічним синдромом, оскільки вплив реабілітаційних заходів вдалось здійснити саме на патогенетичні ланки захворювання. Також за перше півріччя зменшилися значення маси та індексу маси тіла на 9,10 кг (p<0,05) та 2,4 кг/м² (p<0,01) відповідно. При застосуванні стандартної програми реабілітації також були отримані статистично достовірні позитивні зрушення в антропометричних показниках, проте вони поступалися тим показникам, що були отримані при обстеженні пацієнтів основної групи.

Аналіз соматометричних показників у групі порівняння наведено в таблиці 2. Згідно результатів, що наведено у таблиці 2, за перше півріччя не вдалося досягти статистично значущих змін досліджуваних показників, проте спостерігалося їх незначне зменшення.

Зокрема, за рік спостерігалося вірогідне зниження обхватних розмірів талії у пацієнтів ГП на 6,30 см (p<0,05), що було статистично достовірно нижчим порівняно зі значеннями цих показників у чоловіків ОГ на 6,00 см (p<0,01). Подібна тенденція спостерігається у динаміці зниження маси тіла в ГП, яка за рік знизилася на 7,40 кг (p<0,05), однак при порівнянні підсумкових значень була більшою на 4 кг (p>0,05) порівняно з ОГ.

Таблиця 2

Динаміка антропометричних показників (M±m) у чоловіків групи порівняння (ГП) з метаболічним синдромом

Показник, одиниці вимірювання	ГП (n=30)
Показник, одиниці вимірювання	вихідні	6 місяців	12 місяців
Маса, кг	90,50±2,95	88,30±2,10	83,10±1,67•
ІМТ, кг/м²	30,56±0,75	29,90±0,42	29,01±0,43
ОТ, см	101,0±2,22	97,11±1,20	94,70±1,31•
ОТ/ОС	1,0±0,05	0,96±0,04	0,94±0,02

Примітки: • – р<0,05 порівняно з даними через 12 місяців

Таким чином, за результатами проведеного експериментального дослідження встановлено, що за умов застосування індивідуального підходу у фізичній реабілітації чоловіків з метаболічним синдромом можна досягти достовірних змін соматометричних показників.

Литература

1. Мамедов М. Н. Алгоритмы диагностики и лечения метаболического синдрома в клинико-амбулаторных условиях / М. Н. Мамедов // Кардиология. – 2005. – № 5. – С. 92–99.

2. Митченко Е.И. Актуальность метаболического синдрома в профилактике острых сердечно-сосудистых событий: преувеличение риска или недооценка очевидного? / Е.И. Митченко // Український кардіологічний журнал. – № 9. – 2009. – С.56-68.

3. Митченко Е.И. Метаболический синдром, сахарный диабет и сердечно-сосудистые заболевания / Е.И. Митченко // Український кардіологічний журнал. – № 5. – 2007. – С.74-80.

4. Швец Н. Метаболический синдром : методы ранней диагностики и лечения / Н. Швец, Т. Бенца // Ліки України. – 2002. – № 9. – С. 11–14.

5. Anoop Misra. Insulin resistance syndrome (metabolic syndrome) and Asian Indians / Anoop Misra, Naval K. Vikram // Current Science. – 2002. – Vol. 83, № 12. – Р. 1483–1496.