к.е.н., доцент Копитко М.І.

Львівський державний університет внутрішніх справ,Україна

ПРОБЛЕМА ВПЛИВУ ЕКОНОМІЧНОЇ ЗЛОЧИННОСТІ НА ЕКОНОМІКУ УКРАЇНИ ТА ДІЯЛЬНІСТЬ

СУБ’ЄКТІВ ГОСПОДАРЮВАННЯ

Підвищення рівня криміналізації економіки, зокрема, підприємницької діяльності, стало можливим через ряд суб’єктивних та об’єктивних чинників:

- надмірна лібералізація економічної політики, зокрема, у сфері приватизації об’єктів державної власності;

- неефективності законодавчої бази;

- прогалин у сфері гарантування захищеності права власності;

- надмірного регулювання діяльності суб’єктів господарювання;

- надмірного податкового тиску;

- низького рівня заробітної плати працівників державних підприємств та установ;

- поширення корупції;

- нерозвиненості громадянського суспільства [1, с. 529].

Тому можна з певністю стверджувати про загрозливий рівень впливу економічних злочинів на розвиток підприємницької сфери. Варто зосередити увагу на тому, що впродовж останніх років кримінальний сектор тісно переплівся із тіньовим, що призвело до зростання рівня тіньової економіки (понад 50% до рівня ВВП).

У зв’язку з тим, що тривале здійснення систематичних економічних злочинів призвело до накопичення тіньових доходів, тому щораз частішими є випадки прояву тісного взаємозв’язку офіційного та кримінального секторів для перерозподілу цих доходів та їх «відмивання». Широко використовується практика вивозу таких котів за межі України.

Невигідним для економіки України є те, що на світовій арені існує жорстка конкуренція між державами за право амністій вивезених з України коштів чи іншої можливості їх легалізації. Як зазначається у праці [1, с. 530], кумулятивний обсяг легального та іллегального переміщення капіталів за межі України впродовж останніх 10 років перевищило 20 млрд. дол. США. Україна продовжує укладання міжнародних угод, які передбачають повернення на її терени коштів, що були виявлені правоохоронними органами у процесі розслідування фактів «відмивання» «брудних» коштів українськими громадянами. Цей процес є складним та тривалим, а також сповільнюється внаслідок залучення багатьох держав до одного факту «відмивання» «брудних» коштів.

Альтернативою вивозу за кордон «брудних» грошей є налагодження взаємодії між суб’єктами господарської діяльності та корумпованими представниками органів державної влади різних рівнів. Така взаємодія дозволяє уникнути відповідальності, а також про лобіювати свої інтереси.

Досить часто трапляються випадки коли злочинці незаконним способом обираються на високі посади (регіонального та державного рівнів), що дає їм можливість подальшої підтримки власної діяльності, при цьому вони отримують можливість впливу на формування та прийняття законодавчих актів та інших нормативних документів у власних інтересах чи інтересах зацікавлених осіб (угрупувань). Тобто виникає ситуація коли явні злочинці в економічному секторі формують державну політику у різних сферах, тим самим ускладнюючи ведення підприємницької діяльності та формуванні для неї ряду додаткових викликів, загроз та небезпек, що одночасно негативно відбиваються й на рівні їхньої економічної безпеки. Така ситуація негативно впливає і на привабливість національної економіки зі сторони іноземних інвесторів та різко знижує рівень ділової активності.

Іншим фактором, що стримує притік іноземних інвестицій є те, що навіть у випадку виявлення таких злочинів (при чому кількість таких виявлень є мізерною), більшість з них не доходять потрапляють на судовий розгляд. Це відбувається незважаючи на те, що, зазвичай, ці випадки набувають широкого розголосу у суспільстві. Як наслідок, інвесторами у реальний сектор економіки продовжують залишатися представники кримінального та напівкримінального середовища [1, с. 532, 2, 3].

Поряд з умисними мотивами закриття фактів виявлених економічних злочинів існує й інший аспект, який полягає у неефективній діяльності правоохоронних органів. Незважаючи на стрімке нарощення чисельності міліції впродовж 2009-2013 рр., залишилося проблемою якісне формування її особового складу. Крім того, відчувається недофінансування даної сфери, що унеможливлює належне інформаційне забезпечення діяльності правоохоронних органів, а також переймання досвіду іноземних колег шляхом проведення навчань за кордоном. Удосконалень потребує організаційне, методичне, інформаційне та професійне забезпечення діяльності міліції щодо розкриття економічних злочинів в Україні.

Таким чином, з метою декриміналізації підприємницького середовища можна запропонувати наступні заходи:

- формування державної політики підтримки легальної підприємницької діяльності;

- формування належного правового поля, підкріпленого дієвими нормативними документами;

- формування системи ефективного моніторингу результатів підприємницької діяльності;

- сприяння розвитку громадянського суспільства, що дозволить узгодити інтереси різних суспільних груп та підприємницьких структур;

- формування системи протидії монополізації ринку та розвитку конкурентного середовища;

- введення практики обов’язкового пояснення джерел надходження коштів на купівлю предметів розкоші для всіх фізичних осіб;

- створення Національного бюро розслідувань, що працюватиме над виявленням злочинів, що вчиняються посадовими особами органів державної влади;

- удосконалення та реформування правоохоронної системи;

- створення прозорої системи роботи контролюючих органів;

- спрощення системи реєстрації підприємств, ліцензування окремих видів діяльності та отримання дозволів;

- оптимізація податкового навантаження;

- посилення ступеня відповідальності за економічні злочини, в тому числі хабарництво та «відмивання» «брудних» грошей;

- залучення до боротьби з економічними злочинами міжнародних організацій, які спеціалізуються на діяльності в даній сфері;

- заохочення вітчизняних підприємств до інвестування одержаного прибутку у власний розвиток.

Література

1. Флейчук М.І. Легалізація економіки та протидія корупції у системі економічної безпеки: теоретичні основи та стратегічні пріоритети в умовах глобалізації / М.І. Флейчук. – Львів: Ахілл, 2008. – 660 с.

2. Мойсеєнко І.П., Марченко О.М. Управління фінансово-економічною безпекою підприємства: навч. посібник. – Львів, 2011. – 380 с.

3. Економічна безпека підприємств: підручник / Ортинський В.Л., Керницький І.С., Живко З.Б. та ін..; – К.: Алерта, 2011. – 704 с.