Мехеда Н.Г., Cамойленко В.

Черкаський національний університет

імені Богдана Хмельницького

ЕКОНОМІЧНЕ ОБҐРУНТУВАННЯ ЕФЕКТИВНОЇ ПОЛІТИКИ ОПЛАТИ ПРАЦІ НА ПІДПРИЄМСТВАХ

На сьогодні в системі господарювання України пошуку альтернативних джерел енергії відводиться дуже мало місця, а тому розвідка і функціонування місць видобування нафтогазових ресурсів займає більш пріоритетне місце. Необхідність ефективного економічного обґрунтування цього виду господарської діяльності і зумовлює актуальність обраної теми. Оскільки економіку діяльності всієї свердловини обхватити дуже важко, робота зосереджена лише на економічному обґрунтуванні оплати праці – категорії що відіграє роль і в соціальній сфері.

Оскільки для ремонтно-монтажних робіт на нафтогазовидобувному підприємстві задіяні бригади працівників, а не окремі робітники відповідної спеціалізації, то, на мою думку, найдоцільніше використовувати колективну систему оплати праці для даної категорії персоналу. Цю гіпотезу підтверджують і сучасні економічні підручники. [1, 3]

Застосування колективної системи раціональне, оскільки входження працівників до трудового колективу обумовлене технологічною необхідністю і для виконання певного технологічного комплексу робіт потрібні спільні зусилля працівників, а кінцеві результати виробництва є безпосереднім наслідком їх праці.

Для цієї системи оплати праці характерні колективні (бригадні) розцінки. Під час розподілу нарахованого фонду оплати праці між членами підрядного колективу до уваги беруть коефіцієнт трудової участі (КТУ) - що є узагальненою кількісною оцінкою внеску кожного члена колективу в загальні результати праці. При встановленні КТУ для кожного члена колективу враховуються такі фактори, як продуктивність праці, складність та якість виконуваної роботи дотримання трудової дисципліни тощо.

У більшості випадків внесок окремого робітника в кінцеві результати роботи колективу на основі КТУ визначається у такій послідовності:

- встановлюється базовий для робітника КТУ;

- за обраною системою показників протягом певного часу оцінюється робота кожного робітника та за встановленою шкалою визначається збільшення або зменшення його базового КТУ;

- обчислюється фактичний КТУ окремого робітника за місяць як сума базового КТУ та загальної величини його зміни. [2]

Базовий КТУ робітників-ремонтників визначається діленням середньої місячної заробітної плати (окладу) на ціле число, близьке до середньої заробітної плати працівників бригади за місяць. Тобто, якщо середня заробітна плата становить 4500 гривень, а оклад – 5490, то КТУ складе 1,22.

Для визначення фактичного КТУ, базовий показник сумується із середнім арифметичним показником зміни КТУ (+/-), який керівник підрозділу щоденно заносить у спеціальний табель. Тобто, якщо при попередньо визначеному базовому КТУ, зміна КТУ складе +0,22, то фактичний КТУ – +1,44.

КТУ-день, добуток фактичного КТУ та кількості відпрацьованих днів, використовується для оплати розрахунку оплати одного дня роботи кожного члена бригади: використовується відношення ФОПу бригади за місяць до знайденої суми кількості КТУ-днів.

Відношення загальної суми колективної заробітної плати до суми КТУ-днів бригади і визначатиме оплату одного робочого дня на кожного працівника. А отже, для розрахунку кінцевої заробітної плати, оплату за один КТУ-день множимо на кількість КТУ-днів працівника.

Правильність розрахунків підтверджує (або навпаки – свідчить про допущену помилку в розрахунках) відповідність загальної заробітної плати бригади до суми кінцевих заробітних плат її учасників.

Можна говорити, що це і є заробітною платою, але ще не кінцевою, адже на підприємствах такого типу застосовується і система доплат. Фактичний фонд оплати праці колективу враховує ще й доплати відповідно за складність, небезпечність чи надмірність роботи працівника.

Згідно з цією системою оплати праці, загальний фонд заробітної плати підрозділу формується на основі обсягу виконаних працівниками робіт та встановлених доплат і премій. Загальний заробіток бригади розподіляється між членами його колективу згідно з відпрацьованим часом та коефіцієнтом трудової участі.

Значення зміни КТУ буває і додатним і від’ємним, та в залежності від цього зменшує чи збільшує значення шуканого фактичного КТУ. Цей вплив на суму заробітної плати буде в подальшому яскраво видно. Внаслідок від’ємного значення зміни КТУ за місяць заробітна плата нижча за місячний оклад, а при додатному значенні – навпаки.

Таким чином колективна система оплати праці – це досягнення ефективних кінцевих результатів праці як бригади в цілому, так і кожного її члена. Заробітна плата залежить від кваліфікаційного потенціалу, змісту роботи, умов праці. Мотивація – підвищення продуктивності праці.

Список використаних джерел:

1. Гетьман О.О. Економіка підприємства : навчальний посібник / О.О. Гетьман, В.М. Шаповал. – К.: Центр учбової літератури, 2010. – 488 с.

2. Завіновська Г.Т. Економіка праці : навчальний посібник. / Г.Т. Завіновська. – К.: КНЕУ, 2003. – 300 с.

3. Григурко І.О. Організація та планування виробництва в курсових та практичних роботах для інженерів–механіків та інженерів економістів / І.О. Григулько, М.Ф. Брендуля, С.М. Доценко. – Л.: «Новий світ», 2006. – 578 с.