«Педагогические  науки» / 2.Проблемы подготовки специалистов.

Спіцина А.Є., ст. викладач кафедри економіки НТУ м. Київ

Критерії, показники та рівні сформованості професійної компетентності майбутніх фахівців економіки

Проблему визначення критеріїв та показників сформованості умінь та навичок, різних видів компетентностей та компетенцій в різні часи розв’язувало багато науковців: Н. Баловсяк, О. Барановська, Н. Гарашкіна, І. Демура, Д. Демченко, І. Зимня та інші.

Результати аналізу наукових праць з цього питання дозволяють зробити висновок, що на сьогодні у педагогічній науці існують різні погляди щодо критеріїв оцінювання сформованості компетентності, зокрема майбутніх фахівців економіки.

Проведений теоретичний аналіз наукової літератури дозволив встановити, що у педагогічній практиці розповсюджено декілька підходів щодо визначення критеріїв та їх показників.

У словниках та енциклопедіях критерій визначається як засіб міркування, ознака, на основі якої проводиться визначення або класифікація чого-небудь, мірило оцінки. Зокрема у словнику-довіднику української мови критерієм (від грец. kriterion) – називають мірило для визначення, оцінки предмета, явища; ознака, що є основою класифікації.

Питання діагностики професійної компетентності фахівців розглядає також В. Ягупов. На основі проведеного аналізу вчені зробили висновок, що основними показниками професійної компетентності фахівця, як правило, є: знання, навички та вміння – це сукупність психічних утворень, які формують загальний і професійний інтелект, загальнонаукову, особистісну та професійну підготовленість фахівця до певного виду фахової діяльності; професійна позиція фахівця – система сформованих настанов і ціннісних орієнтацій, ставлень і оцінок внутрішнього та оточуючого досвіду, реальності і перспектив, а також власні досягнення фахівця, які визначають характер його діяльності, поведінки, спілкування, місце і роль в професійній діяльності й повсякденному житті; індивідуально-психічні особливості – стійке поєднання різних структурно-функціональних компонентів психіки, які зумовлюють індивідуальність фахівця, неповторний стиль його діяльності, поведінки й втілюються у конкретних якостях професійної діяльності; акмеологічні інваріанти фахівця – внутрішні чинники, які зумовлюють потребу в активному саморозвитку, продуктивній реалізації творчого потенціалу в праці і просування до власних вершин досконалості у професійній діяльності.

Виходячи зі структури професійної компетентності, розробленої вченими, виділяють два основних компоненти професійного становлення фахівця:

- система знань, що визначає теоретичну готовність фахівця до здійснення професійної діяльності;

- систему вмінь та навичок, що становлять практичну основу готовності до здійснення професійної діяльності.

При розробці показників професійного становлення майбутнього фахівця можна виділити низку вихідних принципів, а саме: «рівень готовності фахівців доцільно визначити на основі розв’язання спеціально розроблених професійних завдань», «показники готовності повинні оцінювати не лише результат професійної підготовки, але і весь процес становлення фахівця на різних етапах і ступенях освіти».

Оцінка рівня сформованості професійної компетентності майбутнього фахівця повинна здійснюватись за основними функціями, характерними для його професійної діяльності. При цьому виділяють такі характерні для будь-якої професійної діяльності функції: діагностичну, інформаційну, конструктивно-проектувальну, організаторську, комунікативну, прогностичну, дослідницьку та оціночну.

Проведений аналіз наукових досліджень, присвячених формуванню професійної компетентності, засвідчив, що рівні та критерії сформованості здебільшого визначаються дослідниками як кількісні аналоги якісних цілей. Такий критеріальний апарат дає можливості встановити міру досягнення намічених цілей (результатів) навчання. Цей підхід визначає критерії як якості, властивості, ознаки об’єкта, що вивчається, які дають можливість аналізувати його стан і рівень функціонування й розвитку; показники – це кількісні або якісні характеристики сформованості кожної якості, властивості, ознаки об’єкта, що вивчається, тобто міра сформованості того або іншого критерію.

Основою формування професійної компетентності майбутніх економістів є цілісний педагогічний процес, від ефективності якого буде залежати ефективність педагогічної системи в цілому. Відповідно, критерії ефективності повинні бути такими, щоб дозволяли оцінювати результати завдань щодо формування професійної компетентності студентів.

З метою визначення показників сформованості професійної компетентності майбутніх фахівців економіки розроблено діагностичне забезпечення з кожного критерію, що включає анкетування, тестування, методики оцінки оволодіння професійними вміннями та виявлення саморегуляції, а також інтегративну оцінку рівнів сформованості професійної компетентності майбутніх фахівців економіки.

Ціннісно-мотиваційний критерій: високий рівень – позитивне ставлення до процесу, змісту та результату компетентності; середній рівень – суперечливе ставлення до професійної діяльності; низький рівень – байдуже відношення до професійної діяльності.

Когнітивний критерій: високий рівень – високий рівень сформованості професійних знань, умінь та навичок як основи професійної компетентності майбутніх фахівців економіки; середній рівень – задовільний рівень сформованості знань; низький рівень – знання сформовані слабко.

Операційно-діяльнісний критерій: високий рівень – високий рівень сформованих умінь та навичок, впевненість у роботі, наполегливість пошуку рішення, потреба у продовженні роботи; середній рівень – середній рівень сформованих умінь та навичок наявність сумнівів щодо правильності або раціональності конкретних професійних операцій; низький рівень – відсутність сформованих умінь та навичок при виконанні професійних завдань, незацікавлене відношення до професійних завдань, невпевненість у роботі, потреба у перериванні роботи.

В процесі реалізації за допомогою системи завдань кожного із зазначених компонентів, а також з метою досягнення більш високого рівня їх сформованості необхідно відслідковувати динаміку їх розвитку для виявлення слабко сформованих компонентів та своєчасного внесення корективів у навчальний процес

Опора на показники розвитку кожного з компонентів дозволяє підвищити рівень його сформованості, що, в свою чергу, допомагає об’єктивно оцінити успішність розв’язання комплексних завдань та визначити рівень сформованості професійної компетентності майбутніх фахівців економіки.

Таким чином, визначені основні критерії (ціннісно-мотиваційний, когнітивний, операційно-діяльнісний), їх показники та рівні сформованості професійної компетентності майбутніх фахівців економіки

Процес формування професійної компетентності майбутніх економістів під час вивчення професійно орієнтованих дисциплін передбачає перелік вимог до викладача, основними з яких є: вміння сформувати систему теоретичних знань про проблему формування професійної компетентності; наявність умінь і навичок щодо розробки професійно орієнтованих завдань та їх опрацювання зі студентами; здатність організувати в процесі навчальних занять включення студентів у „професійну” діяльність та забезпечити її психолого-педагогічний аналіз; здатність організувати самостійну роботу студентів з формування професійної компетентності, а також проведення діагностування рівня її сформованості.

Використана література:

1. Баловсяк Н. В. Формування інформаційної компетентності майбутнього економіста в процесі професійної підготовки : дис. ... канд. пед. наук : 13.00.04 / Н. В. Баловсяк. – К., 2006. – 218 с.

2. Барановська О. В. Інформаційні компетентності – випускникам школи ХХІ століття / О. В. Барановська // Педагогіка і психологія проф. освіти. – 2005. – № 6. – С. 215–222.

3. Гарашкина Н. Диагностика профессиональной компетентности / Н. Гарашкина // Соц. педагогика. – 2003. – № 4. – С. 34–41.

4. Демура І. Професійна компетентність студентів вищих навчальних закладів економічного профілю як педагогічна проблема / І. Демура // Педагогіка і психологія проф. освіти. – 2007. – № 3. – С. 81–88.

5. Ягупов В. В. Компетентнісний підхід до підготовки фахівців у системі вищої освіти [Електронний ресурс] / Ягупов В. В., Свистун В. І. / Наук. зап. НаУКМА. Серія «Педагогічні, психологічні науки та соціальна робота» – К. : Академія, 2007. – Т. 71. – С. 64