Педагогические науки / 3. Методические основы воспитательного процесса

Аспірантка Сікалюк А.І.

Національний педагогічний університет імені М.П. Драгоманова, Україна

Характеристика складових соціально-етичних цінностей  студентів-менеджерів

Професійна  підготовка  студентів  економічних  спеціальностей  базується  на  Державній  національній  програмі  «Освіта»,  Законі  України  «Про  освіту» та Національній  доктрині  розвитку  освіти,  які  визначають  систему  концептуальних  ідей  та  поглядів  на  стратегію  та  основні  напрями  розвитку  освіти  у  ХХІ  столітті  і  які  наголошують  на  тому,  що  провідними  завданнями  мають  бути  такі  основні  положення:

     визначення  людини  як  особистості  і  найвищої  цінності  суспільства,  задоволення  її  освітніх,  професійних  потреб  і  розвиток  даних  природних  здібностей;

     органічний  зв’язок  освіти  з  національною  культурою,  історією,  традиціями;

     відповідність  освіти  світовому  рівню;

     забезпечення  академічної  та  професійної  мобільності  спеціалістів;

     виховання  духовної  культури  особистості,  створення  умов  для  вільного  вибору  нею  світоглядної  позиції;

     утвердження   принципів  загальнолюдської моралі: правди,  справедливості,  доброти,  працелюбності,  рівноправності  тощо.

Особливу  роль у  вирішенні  таких  стратегічних  завдань відіграє  створення  у  вищому  навчальному  закладі  відповідних  умов  для  формування  загальнолюдських  етичних  цінностей  у  майбутнього  випускника  ВНЗ.  Причому  такого  фахівця,  який  у  процесі  професійної  підготовки  глибоко  засвоює  як  вітчизняні,  так  і  зарубіжні етичні  цінності  і норми.

Виходячи  з  цього,  ми вважаємо за доцільне звернути нашу увагу на характеристику складових соціально-етичних  цінностей,  які  є  невід’ємною складовою  будь-якої   професії,  в  тому  числі  і  майбутнього  менеджера.

Пов’язуючи соціальний характер поведінки менеджера, ми можемо говорити про його професійну етику, яка, на думку І.Чурсіної, вивчає не лише загальні моральні принципи і норми в різних видах управлінської діяльності, а й сукупність правил поведінки конкретної соціальної групи, які забезпечують моральний характер взаємовідносин, обумовлених чи пов’язаних з професійною діяльністю.

При цьому ряд науковців відносять етичні цінності до соціально значущих цінностей (А.Агаркова, Я.Гратюк, В.Караковський, В.Кравцова), оскільки вони служать суспільному благу, соціальному прогресу, інтересам держави тощо. Окрім того, сама професійна діяльність спеціалістів управлінської сфери в моделі «людина – людина» має соціальний характер, оскільки проявляється у професійній взаємодії з соціальними інститутами і людьми, яка накладає на спеціалістів даної професії соціальну відповідальність за ефективне виконання покладених на них обов’язків, детермінована наявними в суспільстві етичними нормами і вимогами. Етичні норми, відображаючи зміст моралі, є соціальними нормами, які регулюють поведінку людини в суспільстві.

Соціально значуща сутність етичних цінностей, основаних на моральних цінностях, а також соціально-відповідальний характер професійної діяльності спеціалістів управлінської сфери в моделі «людина–людина» дозволяє нам використовувати поняття «соціально-етична цінність» як інтегровану характеристику особистості, що сприяє здійсненню професійної діяльності згідно з нормами і вимогами професійної етики менеджера.

Виходячи із характеристики соціально-етичної цінності як інтегрованої характеристики особистості майбутнього фахівця, ми вважали за доцільне визначити структурні елементи соціально-етичної цінності: знання, мотиви, переконання, поведінкові навички (позиції), особистісні якості та установки. Узагальнюючи різні точки зору на зміст і структуру соціально-етичних цінностей, ми дозволили погодитися з думкою російської дослідниці О.Гринвальд стосовно запропонованих нею складових структури: теоретична, практична, індивідуальна.

У зв’язку з необхідністю розкриття змісту складових структури соціально-етичних цінностей було проведено:

- аналіз нормативно-правової документації, що регулює діяльність майбутніх спеціалістів економічної сфери;

- аналіз норм і вимог державного галузевого стандарту підготовки студентів за освітньо-кваліфікаційним рівнем «бакалавр», «спеціаліст», «магістр» (галузь знань «Менеджмент і адміністрування» за спеціальністю «Менеджмент організацій і адміністрування», а також за напрямом підготовки «Менеджмент»);

- опитування студентів (560 осіб), які навчаються за означеними спеціальностями, з метою виявлення знань, умінь і навичок та особистісних якостей, необхідних майбутньому менеджеру у професійній діяльності.

В результаті проведеного дослідження було виявлено змістову характеристику складових соціально-етичних цінностей майбутніх фахівців. При цьому, домінуючою структурною складовою ми визначили теоретичну складову, яка виступає базовою при формуванні знань соціально-етичних основ, необхідних у професійній діяльності. Для даної спеціальності «Менеджмент» й окремих спеціалізацій загалом можна окреслити окремі соціально-етичні цінності, які реалізуються у практичній діяльності в різних ситуаціях:

- чесність і вимогливість при виконанні професійних завдань;

- справедливість при вирішенні професійних проблем;

- цілеспрямованість під час проектування мети і завдань діяльності;

- соціальна відповідальність за результати власної діяльності і діяльності партнерів чи підлеглих;

- повага і рівноправність при вирішенні професійних завдань і розподілі функціоналу учасників;

- корпоративність, культура професійної взаємодії, як прояв позитивних дій з метою поліпшення якості результатів.

На жаль, введення нової спеціальності в Україні не завжди сприяє виробленню відповідного професійно-етичного кодексу, даний аспект ще не простежується в підручниках та посібниках для студентів вищої школи.

Розкриваючи зміст практичної складової при формуванні соціально-етичних цінностей, слід зробити акцент на необхідності формування відповідних умінь і навичок, які б були адекватними до норм і вимог соціальної етики професіонала. Соціально-етичні цінності в даному разі диктують сукупність правил поведінки, які регулюють прояв людських взаємовідносин з оточенням (форми звертання, привітання, стиль поведінки і мовлення тощо). Соціально-етичні цінності - це ще й відображення внутрішніх установок і цілей особистості у професійній діяльності. Дотримування соціально значущих установок і етичних норм у сукупності забезпечують взаєморозуміння суб’єктів партнерства, підвищують рівень успішності при вирішенні службових проблем і результатів спільних дій, а також свідчать про певний рівень професійної культури.

Можна говорити про конкретні кроки у формуванні соціально-етичних цінностей: від знань до умінь, від умінь до навичок. Останнє засвідчує автоматизований їх прояв у професійних діях, при цьому говорити про їх повноцінний прояв можна лише при наявності певного професійного досвіду, яким студенти оволодівають при включенні в навчально-виховну і соціально значущу діяльність.  

Третя складова в структурі формування соціально-етичних цінностей  - це індивідуальна. Вона передбачає прояв рефлексивних умінь, мотиваційно-ціннісних орієнтацій, соціально вольових якостей.

Без сумніву, рефлексія є своєрідним умінням студента здійснювати самооцінку, самоаналіз, самокорекцію власної поведінки, власної діяльності. При цьому слід зазначити, що саме професійна рефлексія передбачає усвідомлення особистістю себе як носія певних професійних соціально-етичних цінностей, які проявляються як відображення стандартизованої професійної поведінки, обумовленої конкретною ситуацією.

    Підтримуючи  викладені  позиції  та  взявши  до  уваги інформацію  про необхідність виховання у студентів  соціально-етичних складових,  вважаємо  за  доцільне  сформувати власну  позицію  щодо  трактування  сутності  поняття  «соціально-етичні  цінності»,  при  цьому  на  двох  рівнях. У  широкому  розумінні  поняття  «соціально-етичні  цінності»  можна  розглядати  як  один  із  факторів,  що  відображає  взаємозв’язок  людини  і  суспільства. Тому  їх  слід  сприймати  як  інтегративну одиницю,  яка  трансформує  етичний  аспект  взаємодії  людини,  соціальних  інституцій  і  спільноти. У вузькому значенні соціально-етичні цінності – це сукупність особистісних і соціально значущих якостей, які відображають цілі, характер дій і поведінки особистості.

Отже, теоретичний аналіз і узагальнення основних положень про проблему соціально-етичних цінностей дозволяють стверджувати, що різні наукові підходи до суті і складових соціально-етичних цінностей стали науковим підґрунтям для подальшого розгортання напрямів соціально-виховного процесу у вищій школі, пошуку умов і методик, які можуть впливати на якість процесу формування соціально-етичних цінностей у студентів вищої школи економічного профілю.

Література:

1.      Гринвадьд О.Н. Формирование социально-этической компетентности будущих специалистов в воспитательно-образовательном процессе вуза: дис. … кандидата пед.наук: 13.00.08 / Гринвальд Оксана Николаевна. – Кемерово, 2011. - 201 с.

2.      Чурсина И.А. Краткий словарь терминов по профессиональной этике: словарь-справочник. – М.: Академия МВД России, 2006. – 111 с.

3.      Щекин Г.В. Практическая психология менеджмента: научно-практическое пособие. – К.: Украина, 1994. – 399с.