Діденко Н. М.

Київський університет імені Бориса Грінченка, Україна

Музейна педагогіка в позакласній роботі з української мови у профільних філологічних класах

В умовах реформування й модернізації освіти в Україні першочерговим завданням визначено організацію профільного навчання в загальноосвітній школі. Метою профільного навчання української мови (філологічний напрям, профіль — українська філологія) є формування інтелектуально розвиненої, морально досконалої, національно свідомої, духовно багатої мовної особистості, яка вільно володіє виражальними засобами сучасної української літературної мови, її стилями, різновидами, жанрами в усіх видах мовленнєвої діяльності (аудіювання, читання, говоріння, письмо), відзначається готовністю до подальшого професійно-орієнтованого навчання, спроможна самостійно визначати цілі самонавчання, самовиховання й саморозвитку та діяльнісно їх реалізовувати[2]

Поглиблений курс вивчення української мови орієнтований на стимулювання старшокласників до слова, сприяння розвитку філологічного мислення майбутніх фахівців, вміння застосовувати знання на практиці, формування самостійності у навчальній діяльності. Важливу роль у досягненні поставлених цілей відіграє змістовно організована позакласна робота. Необхідність пошуку нових форм організації позакласної роботи з української мови актуалізує використання у навчально-виховному процесі школи засобів музейної педагогіки, як скарбниці моральних і духовних здобутківнароду, невмирущих традицій.

Використання потенціалу музейної педагогіки є актуальним. Сучасні дослідження педагогічно-музеєзнавчої літератури свідчать про те, що музеї позитивно впливають на якість освіти ( Т. Бєлофастова, Л. Данилова, В. Дукельський, І. Калиниченко, О. Карпенко, Ю. Кличко, Ю.Омелченко, Ю. Павленко, Н. Пусепліна, В. Снагощенко, Б.Столяров, М. Юхневич).

Аспекти використання сучасних інформаційних технологій у музеях досліджено К. Кобцевим, М. Рутинським, О. Стецюком, Л. Шляхтіною, Т. Юреневою та іншими.

Поняття «музейна педагогіка» виникло на початку XX століття в Німеччині і пов’язане з іменами німецьких просвітників і музейних діячів, таких як Г. Фрейденталь, А. Литварк, Г. Кершенштейнер, А.Рейхвен. Відомий російський теоретик і практик А. Разгон на початку 70-х років обґрунтував про необхідність створення такої наукової дисципліни і на теренах колишнього Союзу. Пізніше нова наука формується у систему, яка за використання музейної експозиції, фондів, віртуального простору дозволяє інтегрувати заклади освіти у навчання і виховання молоді. Останнім часом музейна педагогіка відображає новий етап у реалізації освітньо-виховного потенціалу музею та розглядається вітчизняними науковцями як нова галузь педагогічної науки, що «побудована на основі науково-практичної діяльності й орієнтована на передачу культурно-освітнього досвіду в умовах музейного середовища» [ 1 ].

Моделюваня позакласних занять із застосуванням сучасних музейно-педагогічних технологій навчання мови — одна з умов досягнення нової якості мовної освіти.

Тема позакласної роботи з української мови з використанням потенціалу музейної педагогіки розкривається через синтез різних мистецтв: музики, поезії, театру, образотворчого мистецтва - що дуже важливо для майбутнього філолога.

Сучасна музейна педагогіка передбачає використання різних форм, методів і технологій: екскурсія, лекція, консультація, конференція, гурток, студія, концерт, гра та ін.

На сьогодні практика навчання української мови переконливо доводить ефективність таких інноваційних форм у позакласній роботі: інтерактивні технології, проектні технології, технології з використанням комп’ютерних програм, ігрові технології, модульне навчання, креативне, інклюзивне, проблемне навчання, засвоєння учнями української мови великими логічно завершеними частинами [3].

Наповнення змістом музейного моделювання (ММ) позакласної роботи з української мови у профільних філологічних класах передбачає своєрідний ланцюговий метод: музей - школа - музей. Така взаємодія виявляється у процесі музейної комунікації, заснованій на діалозі між учнями, вчителями та музейними працівниками, а також батьками. Головним у методиці організації такої позакласної роботи вважаємо не лише засвоєння практичних знань і навичок, а й оволодіння учнями унікальним досвідом власної діяльності.

Новими за змістом і формою діяльності можна назвати технології формування творчої особистості на основі музейного моделювання. У таких технологіях важливою умовою є розвиток творчої діяльності учнів і вчителів. Мета технологій - надати учням через “музейну модель” можливості самостійно, активно освоювати світ. Технологія формування творчої особистості на основі музейного моделювання передбачає ефективність використання різних форм, методів та прийомів у позакласній роботі:

- екскурсія;

- віртуальна екскурсія;

- асоціативний метод;

- віртуальний музей літератури;

- дидактичні ігри;

- творчий музей-проект;

- квест;

- „диктант через музей“

- тематична вікторина;

- „творча галерея“;

- „музейна скарбниця “;

- словесне малювання;

- музейне дослідження;

- фразеологічні хвилини;

- лексична робота з музейним матеріалом;

Затребуваною інноваційною технологією на сьогодні є музейно-педагогічна програма, яка й відкриває можливості найбільш ефективної взаємодії музею і школи. Така модель здатна наповнити новим змістом традиційні форми освітньої діяльності: лекції, екскурсії, дидактичні виставки, семінари — а також втілювати сучасні відео і мультимедійні технології. На наш погляд, такі музейно-педагогічні програми являються основою моделювання системи взаємодії музею і школи. Реалізація такої програми пов'язана із застосуванням найбільш сучасних інформаційних, аудіовізуальних, комп'ютерних технологій.

Багато музеїв пропонують своїм відвідувачам “електронні експозиції”, мультимедійні програми, віртуальні екскурсії, 3D-моделі, музейні сайти, на яких не просто слайд-шоу, а панорамні зображення залів і споруд. Такі новітні технології допоможуть у підготовці реалізації інноваційних музейно-педагогічних програм, опанувати себе сучасному учневі в ролі екскурсовода, вільно орієнтуватися в потоці інформації.З'явиться можливість не тільки поглиблювати знання з мови, а також реалізовувати на практиці та оволодівати професійними навичками майбутнього філолога, екскурсовода, дослідника-мовознавця, музейного працівника.

Література:

1. Бєлофастова Т. Ю. Педагогічні засади діяльності музею як соціально-культурного центру: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. пед. наук : спец. 13.00.06 „ Теорія, методика і організація культурно-просвітницької діяльності “/Т. Ю.Бєлофастова.- Київ, 2003.-20 с.

2. Українська мова. 10–11 класи. Програма для профільного навчання учнів ЗНЗ. Філологічний напрям, профіль – українська філологія. Профільний рівень /Укладачі: Л. І.Мацько, О. М. Семеног – К.: Грамота, 2011.

3. Юхневич М. Ю. Я поведу тебя в музей: учебное пособие по музейной педагогике / М. Ю. Юхневич. — М.: Рос. институт культурологии, 2001. —224 с.