ст. викл. Паніна О.А., ст. викл. Хижняк Н.В.
Харківський національний аграрний університет ім. В.В.
Докучаєва
Особливості англомовної термінології
лісового господарства
Дослідження особливостей термінологічної лексики залишається актуальним і в
наш час. Розвідки проводяться на матеріалі різних мов: української, російської,
англійської, німецької тощо. Термінологія студіюється з різних точок зору:
ономаcіологічної, семасіологічної,
діахронічної, лексикографічної та ін.(Е.Гафіятова, Г.Фогель, Л.Миклаш, Т.Панько
, Р.Стецюк , Т.Софронова та ін.
Об’єктом нашого дослідження виступає англомовна термінологія лісівництва
(АТЛ). Предметом дослідження виступають семантичні та словотворчі особливості
АТЛ.
Але перш ніж перейти до розгляду згаданих вище питань, дамо визначення
поняттю «термін» та виділимо його основні відмінності від загальновживаної
лексики. Під терміном розуміємо слово або словосполучення, що виражає певне
професійне або наукове поняття відповідної предметної галузі й перебуває у
системних відношеннях з іншими найменуваннями цієї сфери діяльності. До
основних ознак терміну ми, як і більшість лінгвістів, відносимо: однозначність,
системність, точність і лаконічність, стилістичну нейтральність, вмотивованість.
Зазначимо, що англомовна термінологія, пов’язана
з лісовим господарством, досліджувалася вітчизняними та зарубіжними лінгвістами
в різних аспектах. Так Л. Миклаш [5] вивчала термінологію ЛГ в діахронічному
плані та виділила основні періоди розвитку; Софронова Т. [3] проводила контрастивне
дослідження однієї з галузей ЛГ, пов’язаної із захистом лісу від пожежі (пірології),
виявивши відмінності у російській та англійській мовах; Сперанська Н. [2] досліджувала
системні відношення лісогосподарської термінології. Проте, особливості
семантики та термінотвору не були об’єктом спеціального
дослідження у вітчизняній лінгвістичній науці.
Матеріалом дослідження слугують терміни у кількості 380 одиниць, які відібрані
із «Англо-російського сільскогосподарського словника [4]»та підручників з
лісівництва. Під час відбору лексики брали до уваги такі критерії, як частотність,
актуальність, практичність, відповідність темі.
Обрана для аналізу термінологія обслуговує лісівництво, під яким ми розуміємо
науку про закони життя та розвитку лісу, його відновлення, вирощування та
формування систем рубок, підвищення комплексної продуктивності лісових насаджень.
Серед АТЛ виділяємо вузькоспеціальні терміни, які позначають специфічні
поняття в цій сфері (слова на позначення лісових культур, морфології дерев, та
ін..) та міжгалузеві, пов’язані із сільським
господарством, мисливством, рибальством та ін..
Здійснений аналіз АТЛ показав, що вона має тенденцію до групування у певні
тематичні групи, які формуються на основі наявності у слів, що входять до неї,
спільної ознаки, яка співвідноситься з будь-якою сферою лісогосподарчої
діяльності. ТГ включають до свого складу слова, що належать до різних частин
мови (іменники, прикметники, дієслова тощо).
Отже, нами визначені такі групи термінів:
1) назви дерев: oak – «дуб», pine - «сосна», elm - «в’яз», birch – «береза», fir «ялина» , poplar – «тополя», maple – «клен», та інше.
2) морфологія дерев: trunk «стовбур», root «корінь», acorn «жолудь», cone «шишка», bark «кора», timber «деревина», branch «гілка» та ін.
3) хвороби та шкідники дерев: Dutch elm disease «голландська хвороба в’яза», wilt disease «зів’янення», oakleaf «дуболистість (збуджувач
– вірус», pine borer «пильщик сосновий», bronze birch borer «вузкотіла березова
златка», European shot-hole «короїд непарний».
4) лісове товариство, структура: forest(wood) «ліс», community «угрупування, ценоз», habitat «місце поширення,
ареал», floor «настил», understory «нижній ярус», canopy «верхівка дерев», coppice «молодий лісочок, чагарник».
5) процеси, операції по догляду за лісом: to regenerate «відроджувати», tending «догляд», to disperse «розсіювати,
поширювати», clearcutting «вирубка для розчищення лісу», raking «згрібання граблями»;
6) стадії розвитку дерева: suckering «викидання паростків», to mature «дозрівати», to germinate «проростати (про насіння)», to generate a bud «утворювати бруньку»;
7) переробка деревини: carpentry «теслярські роботи», timber «деревина», veneer «фанера», furniture «меблі», keel construction «будівництво
плоскодонних суден для перевезення вугілля».
8) екологія лісу: forest protection «захист лісу», purification «очищення (повітря)», landscape diversity «різноманіття ландшафту», soil erosion «ерозія ґрунту».
Проаналізувавши відібрану термінологічну лексику з точки зору творення, ми
дійшли висновку про те, що вона утворювалася такими ж шляхами, що і лексика,
яка функціонує в літературній англійській мові. Просліджуються 2 шляхи
формування АЛТ: на матеріалі англійської лексики із застосуванням наступних
способів термінотворення: афіксації, словоскладання та ін. і шляхом запозичення
( із латинської та грецької мов).
Розглянемо основні найбільш продуктивні способи творення:
a)
афіксація, яка заключалася в приєднанні наступних суфіксів та префіксів до існуючих
уже в англійській мові слів:
- ment: treatment, deferment;
- ance: disturbance, renaissance;
- tion(sion): regeneration, pollination, introgression;
- al: residual, nodal;
- ity; diversity, similarity;
- er: sucker, forester;
- ible: susceptible;
- ious: decidious, resinous;
- under: understory;
- semi: semidecidious;
- re: regenerate;
-uni: uninodal.
б) словоскладення, представленого,
головним чином, поєднанням двох іменників, прикметника та іменника, двох
прикметників, прислівника та прикметника, тощо.
NN: woodland, cottonwood;
A+N: clearcutting, hardwood;
Adv+A: evergreen, etc.
в) сполученням слів (двох іменників, прикметника або 2 та іменника, дієприкметника
І, ІІ з іменником);
NN: woodland stand;
A+N: natural disturbance;
A+A+N: apetalous perfect flower;
PI (PII)N: compacted soil, mixed forest.
Менш розповсюдженими виявилися конверсія ( а plant – to plant) та семантичний спосіб, в
основі якого лежить метафоричний чи метанімичний перенос або звуження чи розширення
значення (fruit).
Запозичена термінологія у галузі лісівництва представлена в основному
латинськими та грецькими лексемами. Наприклад: trunk від латинської truncus «стовбур», species від латинської species «вид», larva від латинської larva «личинка», bacterium від грецької bacterion «бактерія», та ін.
Отже, підводячи підсумок, зазначимо, що АТЛ характеризується певною
системною організацією, яка виражається в об’єднанні термінів у ТГ. Способи творення
термінів нічим не відрізняються від тих, які використовуються для утворення загальновживаної
лексики, хоча їх співвідношення має свої особливості.
Література:
1. Миклаш Л. Періодизація
розвитку англомовної термінології лісового господарства. /Л.Міклаш/Іноземна
філологія.- 2011. Вип.123.-с. 100-108.
2. Сперанская Н.Н.
Лесохозяйственная терминология: автореф. канд.дис.«Рус.яз.» - Ленинград, 1984.-20 с.
3. Софронова Т.М.
Сопоставительный анализ терминологии русского и английского языков в свете
теории поля / Т.М. Софронова/Вестник Красноярского госуд. пед. ун-та.-
2010.-№1.-с.184-190.
4. Адаменко П.А.,Вейцман
Е.А.,Дьяконов Л.П. Англо-русский с.-х словарь.-М.:Рус.яз.,1983-875 с.
5. Миклаш Л.,Магура Б.
Англо-український словник лісотехнічних термінів /Л.Міклаш/,Б.Магура.-Львів:Каменяр,
2013р.-124 с.