Психологія та соціологія/8. Педагогічна психологія

К.мед.н. Луканьова С. М., к.мед.н. Лютик М. Д.

Чернівецький національний університет ім. Ю. Федьковича, Україна

Буковинський державний медичний університет, Україна

Взаємозв'язок ціннісно-смислових та

індивідуально-психологічних компонентів у процесі формування професійної спрямованості

Істотним критерієм правильного вибору професії є відповідність схильностей і здібностей людини тим вимогам, які професія пред'являє для працівника. Така відповідність буде більш оптимальною, якщо існує гармонія між схильністю і здібностями молодої людини. Принципове рішення деяких основних сторін даного питання міститься в дослідженнях А. Г. Ковальова і В. Н. Мясищева [1], а також В. О.Моляко [2], які присвячені проблемі здібностей. Найважливіші положення полягають в наступному. Здібності не можна розглядати як приховані до пори внутрішні можливості людини. Вони завжди є похідним від єдності індивіда й умов його життєдіяльності.

Про здібності судять по діяльності. В процесі діяльності здібності не тільки виявляються, але і створюються. Виходячи з цього вирішується питання про взаємовідносини між схильностями та здібностями.

Таким чином, розвиток здібностей до діяльності не може відбуватися поза схильністю, а схильність неминуче призводить до розвитку здібностей. Хоча в окремих випадках існує розбіжність між схильністю і здібністю, але основним все ж таки є правило відповідності здібностей і схильностей " [3].

А. Г. Ковальов і В. Н. Мясищев [1] підкреслюють, що випадки розбіжності схильностей і здібностей свідчать про наявність побічних впливів. Так, трапляється, що "Батьки прагнуть розвинути у дитини те, до чого у неї немає достатніх передумов» або людина потрапляє в таке середовище, де панують спеціальні інтереси (художні, музичні, технічні, сценічні тощо), де оцінка людини і ставлення до нього пов'язані з його успіхами у відповідній області.

Цілком очевидно, що діяльність дитини, викликана примусом з боку батьків або прагненням до успіху, не можна розглядати як дійсну схильність. Тому, коли говорять про розбіжність між здібностями і схильностями, мають на увазі ті, які здаються схильностями.

Численні спостереження за розвитком здібностей підтверджують безсумнівну реальність "закону відповідності". Він відображає найбільш загальну залежність, існуючу між схильностями і здібностями.

Задатки людини не можна розуміти як певні психічні властивості. Природні можливості є особливостями анатомо-фізіологічними. Яким чином фізіологічні особливості можуть сприяти появі схильностей як явища психологічного або гальмувати їх появу, як відбувається стрибок від анатомо-фізіологічного завдатку до здатності - залишається незрозумілим.

Цікавою є точка зору Г. С. Нікіфорова [4], який вводить проміжне (між задатками і здібностями) поняття про дані дитини. Дані - це відносно елементарні психічні особливості, які не є ще здібностями і зумовлені відповідними задатками. "Аналіз здібностей дозволяє виявити в їх структурі більш загальні й прості властивості, які лише в своєму поєднанні стають здібностями. Ці елементарні властивості є тими даними, з яких у подальшому можуть сформуватися здібності. Ця концепція представляє для нас особливий інтерес, оскільки дозволяє зрозуміти одну з основних психологічних передумов виборчого ставлення до навколишньої дійсності. Розглядаються ті численні випадки, коли дані людини є основною умовою виникнення схильностей.

Таким чином, зустріч з діяльністю, для якої в людини є специфічні дані, може активізувати психічні особливості, що підвищують реактивність щодо всього, що стосується даної діяльності. Остання стає все більш привабливою для людини, впливає на різні сторони його психічної діяльності.

Елементарні психічні особливості, з яких можуть сформуватися спеціальні здібності до більшої частини інших видів діяльності (оператора, лікаря, педагога, юриста і т. п.), зазвичай виникають пізніше, тому що є похідними від умов життя і діяльності людини.

Особливий інтерес представляє мотиваційна сторона діяльності. Схильність до неї виявляється в зв'язку з такими індивідуальними особливостями, завдяки яким людина може глибше відобразити специфічний зміст діяльності. У зв'язку з цим схильність яка виникла, потребує саме цього основного утримання. Людина захоплена діяльністю заради неї самої, заради того задоволення, яке вона приносить. І чим сильніше ця потреба, тим менше питома вага різних побічних мотивів. Цілком очевидно, що в подібних випадках схильність знаходиться в гармонії зі здібностями [5].

Захоплення діяльністю, яка відповідає можливостям людини, забезпечує її результативність. Здібності людини отримують визнання в оточуючих і починають усвідомлювати їх носіями. Усвідомлення власних здібностей призводить, при сприятливих умовах, до виникнення додаткового мотиву діяльності.

Підвищується вимогливість до себе, зростає почуття відповідальності перед суспільством за результат своєї діяльності. Однак при несприятливих виховних умовах можуть сформувати самовпевненість і легковажне ставлення до труднощів. П. А. Шавір [5] розглядав такі форми взаємозв'язку між професійною спрямованістю і здібностями, при яких виникнення схильностей професії відбувається у зв'язку з даними людини. Схильність тут є потребою в реалізації своїх здібностей. Саме в таких випадках кажуть "Людина знайшла себе у діяльності».

Спостереження, однак, показують, що дана форма взаємозв'язку схильностей і здібностей не єдина. Нерідко виборче відношення до діяльності виникає не на основі реактивності особистості на специфічний зміст цієї діяльності, а в зв'язку з тим, що вона задовольняє деякі інші потреби, які є домінантними.

Нерідко професійна спрямованість складається під визначальним впливом цінностей молодої людини [5]. Формування спрямованості на діяльність може відбуватися під впливом потреби людини в своєму більш різнобічному розвитку. Таким чином, вплив фактора здібностей на виникнення виборчого ставлення до діяльності може бути більш віддаленим і опосередкованим.

Безсумнівно, однак, що в окремих випадках виникнення схильностей ще не свідчить про їх відповідність людині. Тут можливі два варіанти [5]. В процесі регулярної практичної діяльності, здібностей, може виявитися недостатньо, і тоді схильність, не підкріплювана почуттям задоволення від праці, буде слабшати. Або в процесі діяльності відбудеться достатній розвиток необхідних для неї здібностей.

"Відповідність між людиною і діяльністю не знаходиться апріорі. Воно формується лише в процесі практичної діяльності, а на основі активної проби сил, починається вже в шкільні роки "[5].

Литература:

1. Ковалев А. Г., Мясищев В. Н. Психологические особенности человека. Т. 1. Л., 1997. – 264 с.

2. Моляко В. О. Методологічні та теоретичні проблеми дослідження творчої діяльності. //Стратегіі творчої діяльності: школа В.О. Моляко. /За загальною редакцією В.О. Моляко. – К.: «Освіта України», 2008. – 702 с.

3. Нолицу З.А. Установление психологического контакта педагогов с учащимися// Психология учителя: Тез. докладор к 7 съезду общества психологов СССР. – М., 1998.

4. Психологическое обеспечение профессиональной деятельности. /Под ред. Г.С. Никифорова. – С.-Петербург, 1991. – 152 с.

5. Шавир П. А. Психология профессионального самоопределения в ранней юности. – М., 1999. – 95 с.