Економічні науки/2. Зовнішньоекономічна діяльність

Репетацька В.В., Борецька І.Ю., Кравченко М.О.

Вінницький торговельно-економічний інститут КНТЕУ, Україна

Значення іноземних інвестицій в економічному розвитку України

Інвестиційна активність у країні – важлива передумова розв'язання її соціально-економічних проблем. Саме тому аналіз чинників, що стримують інвестиційну діяльність, а також її результатів є актуальним завданням економічної науки. Однією з умов здійснення інвестиції є так звані зовнішні ефекти.

За визначенням, зовнішній ефект має місце, коли виробництво чи споживання товару впливає на виробників або споживачів, не залучених до процесу купівлі-продажу даного товару, і коли ці побічні ефекти не знаходять повного відображення в ринкових цінах. Стосовно інвестиційної діяльності зовнішні ефекти – це різного роду впливи, що їх відчувають на собі суб'єкти, які безпосередньо не причетні до певної інвестиційної угоди. Виокремлюють широке розуміння зовнішніх ефектів і вузьке. Внаслідок величезного розмаїття взаємозалежностей інвестиції одних суб'єктів через природне, соціальне, економічне середовище позначаються на інших суб'єктах, не пов'язаних із першими якими-небудь угодами, що формує розуміння зовнішніх впливів у широкому змісті. Вузьке розуміння цих впливів подане у працях неокласиків, представників кембриджської школи – А. Маршалла, А. Пігу [1, c.120-121].

Щоб проаналізувати участь певної країни в сучасних процесах міжнародного інвестування, використовують низку індикаторів. Найважливішим з них є індекс транснаціоналізації. В доповіді ЮНКТАД даний показник розраховується як середньоарифметичне з таких індексів:

1) відношення притоку прямих іноземних інвестицій до валових капіталовкладень в основний капітал;

2) частка накопичених прямих іноземних інвестицій у ВВП;

3) частка доданої вартості, створеної іноземними дочірніми компаніями, у ВВП;

4) частка працівників дочірніх компаній ТНК у сукупній кількості зайнятих у народному господарстві країни.

До основних мотиваційних стимулів, що спонукають інвесторів постійно нарощувати масштаби вивозу капіталу за кордон у формі інвестицій та переваг даної форми експорту капіталу належать:

- відмінності у витратах виробництва в різних країнах внаслідок різниці у вартості сировини, енергії, заробітної плати;

- бажання обійти тарифні і нетарифні обмеження;

- зацікавленість у природних ресурсах інших країн для забезпечення сировиною національних підприємств;

- відмінності в екологічних нормативах і стандартах різних країн, що дає змогу переводити в інші країни екологічно шкідливі виробництва;

- захист капіталу від інфляції;

- можливість, на відміну від кредиту, отримувати стійкі й довгострокові прибутки за рахунок функціонування за кордоном філій, дочірніх компаній, спільних підприємств, а також надходжень у вигляді дивідендів на акції тощо [2, c.25-27].

Іноземні інвестиції відіграють важливу роль у становленні та розвитку зовнішньоекономічних зв'язків. Обсяг іноземних інвестицій є одним із показників інтегрованості країни у світове господарство. Чітка організація обліку й аналізу іноземних інвестицій є необхідною умовою ефективного управління підприємством. Для побудови ефективної системи управління іноземними інвестиціями необхідно визначити їхню сутність як об'єкта обліку й аналізу, розробити науково обґрунтовану класифікацію іноземних інвестицій за певними ознаками.

Що стосується форм міжнародних інвестицій, то вони бувають прямими та портфельними. Прямі інвестиції здійснюються з метою отримання підприємницького прибутку (доходу) та зумовлені довгостроковим економічним інтересом і забезпечують контроль інвестора над об’єктом інвестування. Згідно з міжнародними стандартами частка іноземної участі в акціонерному капіталі фірми, що дає змогу досягти такого контролю, прийнята у розмірі 25%, за американською статистикою – 10%, а за австралійською та канадською – 50%. За українським законодавством підприємству надається статус підприємства з прямими іноземними інвестиціями, якщо частка іноземного капіталу становить не менше 10%, що співпадає з практикою США.

Як наслідок здійснення прямих іноземних інвестицій за кордоном створюються зарубіжні фірми у вигляді дочірніх компаній, асоційованих компаній, відділень тощо. На сьогоднішній день у міжнародній практиці переважають змішані компанії за участю іноземного та національного капіталу. При цьому змішані компанії, в яких іноземному інвестору належить більше половини акцій, називають компаніями переважного володіння, якщо акції розподіляються рівномірно між іноземним інвестором та національними фірмами – компаніями однакового володіння, а за умови, коли іноземний інвестор має менше 50% акцій – змішаною компанією за участю іноземного капіталу [3, c.108-119].

Портфельні інвестиції утворюються вкладенням капіталу в цінні папери підприємств у розмірах, які не забезпечують права власності або контролю над ними. Такими цінними паперами можуть бути акції підприємств, боргові цінні папери – облігації, прості векселі, інструменти грошового ринку (казначейські векселі, депозитні сертифікати, банківські акцепти), фінансові деривативи (опціони, ф’ючерси, свопи).

Слід зазначити, що обсяги інвестицій, як прямих, так і портфельних, в економіку України є незначними, що обумовлено, в першу чергу, світовою глобальною системною проблемою (табл. 1) [4]. Прибутковість капіталу, інвестованого в будь-який проект, має значно перевищувати вигоду від розміщення цього капіталу під банківські відсотки. Саме тому неможливо повною мірою реалізувати життєво необхідні екологічні і соціальні проекти або малоприбуткові проекти на місцевому рівні. Особливо це відчувається в нашій країні при сучасному спекулятивному рівні відсотків на кредитні позики [2, c.28-31].

Таблиця 1

Обсяги прямих інвестицій в Україну та з України [4]

Рік	Прямі іноземні інвестиції в Україну	Прямі інвестиції з України
2004	6794,4	166,0
2005	9047,0	198,6
2006	16890,0	219,5
2007	21607,3	243,3
2008	29542,7	6196,6

Як видно з даних табл. 1, обсяги прямих інвестицій в Україну та з України (з урахуванням даних Національного банку України та Фонду державного майна України) зростають, особливо в останні роки, але вони залишаються доволі незначними порівняно з загальносвітовими тенденціями.

Таким чином, іноземні інвестиції відіграють важливу роль у становленні та розвитку зовнішньоекономічних зв'язків. Обсяг іноземних інвестицій є одним із показників інтегрованості країни у світове господарство, що в сучасних умовах для України є досить важливим. Тому одним з першочергових завдань на сучасному етапі розвитку України є формування сприятливого інвестиційного клімату.

Література:

1. Мортіков В.В. Інвестиції і зовнішні ефекти // Фінанси України. – 2007. – №2. – С.120-132

2. Федоренко В.Г. Міжнародні фінансово-валютні організації як джерела інвестування // Інвестиції: практика та досвід. – 2004. - № 2. – С. 23-36.

3. Шубіна Л. Економічна сутність іноземних інвестицій як об’єктів обліку й аналізу // Вісник КНТЕУ. – 2007. - №2. – С.108-119.

4. http://www.ukrstat.gov.ua / Державний комітет статистики України