Студентка 4-го курсу Мусіхіна Г.М.

Донецький національний університет

економіки і торгівлі імені Михайла Туган-Барановського, Україна

Проблеми та перспективи розвитку аудиту в Україні

Аудит в Україні є порівняно новим видом діяльності і тому, процес його розвитку супроводжується виникненням проблемних питань, що обумовлені впливом цілого ряду чинників і обставин: недосконалість вітчизняного законодавства з аудиту, незначний практичний досвід, відсутність методики з проведення та документування процесу аудиту.

Теоретичним, методологічним й методичним проблемам розвитку фінансово-господарського контролю та аудиту присвячені праці вітчизняних вчених - М.Т. Білухи, О.Д. Василика, В.П. Вишневського, В.М.Геєця, В.І. Кравченка, В.М. Опаріна, Н.І. Рубана, М.В. Федосова та інших.

Розвиток аудиту в Україні розпочався після прийняття Закону України «Про аудиторську діяльність» від 22.04.1993 р. Однак, аудит в Україні ще не набув широкого впровадження. Тому в період становлення ринкових відносин слід старанно аналізувати зарубіжний досвід і застосовувати його на практиці з урахуванням конкретних національних інтересів

Ситуація, що склалася в Україні, потребує вирішення проблем, які мають місце у професійній діяльності аудиторів, аудиторських фірм і роблять неможливим успішний розвиток аудиту.

Ціллю статті є висвітлення таких проблем розвитку аудиту та можливі шляхи їх вирішення.

До основних проблем розвитку аудиту, слід віднести:

– проблема сучасного аудитора та довіри до нього. Тобто перед тим як клієнт вирішить надати інформацію аудитору, він повинен бути впевнений, що в аудитора вистачить сил і можливостей зберегти її в конфіденційності;

– брак достатнього досвіду аудиторської діяльності, адже аудит в Україні в порівнянні з іншими країнами зародився досить недавно. Проте на сьогодні дедалі більше українських аудиторів проходять стажування за кордоном, здобуваючи сертифікати міжнародного зразка;

– низька якість аудиторських послуг. В українській практиці визначення якості реально формує замовник аудиторських послуг, в основному це вищий управлінський персонал. На першому місці щодо якості стоїть відповідність результату аудиторських послуг очікуванням безпосереднього замовника. Невідповідність такого очікування є першопричиною скарг на аудиторів та невдоволення якістю аудиту в цілому. З 2005 року протягом наступних трьох років АПУ створила організаційно-правові підстави для започаткування системи зовнішнього контролю за якістю аудиторських послуг та організації внутрішнього контролю безпосередньо у суб’єкта аудиту. За основу було взято модель АССА, яку дещо змінено з огляду на вітчизняну ментальність та аудиторську практику;

– недостатню кількість методичних розробок з аудиторського контролю. В Україні в цілому об’єктивно відчувається недостатність вітчизняної спеціальної літератури, а тим більше докладних розробок, посібників з проведення аудиту ефективності, що являє собою певну прогалину у формуванні його методології та вимагає науково обґрунтованих теоретичних розробок у цьому напрямі та їх практичного втілення;

– проблема формування ціни на аудиторські послуги. Єдиної системи розрахунку вартості послуг аудиторської фірми в Україні не існує, тому аудитори часто використовують власну систему формування ціни.

В Україні аудит існує незначний строк для визначення суспільством його значення та мети за сучасної ринкової економіки. Тому він потребує широкої реклами, насамперед, серед потенційних замовників, з одного боку, та серед громадськості з іншого. Аудиторська спільнота має постійно роз’яснювати, що аудит – це не тільки підтвердження звітності за вимогами Державної комісії цінних паперів та фондового ринку України, а також і контрольно-правове супроводження діяльності, і консультування з питань правового та договірного забезпечення, і розробка системи внутрішнього аудиту, і бізнес-планування, і науково-методичні розробки з питань економіки, управління та права, і робота з персоналом (навчання, підвищення кваліфікації тощо).

Отже, основними напрямами розвитку аудиторської діяльності в Україні можуть стати:

1. Розробка механізму практичного застосування МСА в Україні, створення до них коментарів у повному обсязі.

2. Внесення необхідних змін і доповнень до Закону України «Про аудиторську діяльність» з метою приведення його у відповідність до інших законодавчих актів України, які прямо чи опосередковано впливають на регулювання аудиторської діяльності та розширення переліку підприємств, для яких щорічна аудиторська перевірка обов'язкова, а це, у свою чергу, збільшить ринок аудиторських послуг, а також введення додаткових положень, які б більш чітко унормували взаємовідносини аудитора та клієнта.

3. Використовуючи узагальнений практичний досвід роботи міжнародних і вітчизняних аудиторських фірм, розробка типових методик аудиторської перевірки фінансової звітності підприємств в розрізі галузей їх діяльності.

4. Поглиблення співпраці професійних аудиторських організацій України з міжнародними та європейськими професійними організаціями бухгалтерів і аудиторів.

5. Розробка механізму ціноутворення на аудит та аудиторські послуги на основі вивчення міжнародного досвіду з цього питання.

Література:

1. Усач Б.Ф. Проблеми розвитку аудиту в Україні // Регіональна економіка. – 2007. – №4. – С.217-222.

2. Пилипенко І., Шевчук В. Національна система аудиту: проблеми становлення і розвитку // Бухгалтерський облік та аудит. – 2007. – №3. – С. 5-12.

3. Петрик О., Зотов В. Аудиторська діяльність в Україні : законодавчо-нормативне регулювання, сучасний стан / О. Петрик, В. Зотов // Бухгалтерський облік і аудит. – 2007. – № 2. – С. 59-60.