Информаційна безпека
к.т.н Ткаліч О.П, Горбунов
О.О, Антіпов М.С
Національний авіаційний університет, Україна
Апаратура активного захисту
інформації в телефонних лініях
Активні
методи захисту від просочування інформації по електроакустичному каналу передбачають
лінійне зашумлення телефонних
ліній. Шумовий сигнал подається в лінію в режимі, коли телефонний апарат не
використовується (трубка встановлена). При знятті трубки телефонного апарату
подача в лінію шумового сигналу припиняється.
До основних методів активного захисту відносяться:
·
подача під час розмови в телефонну лінію
синфазного маскуючого низькочастотного сигналу (метод синфазної низькочастотної
маскуючої перешкоди);
·
подача під час розмови в телефонну лінію
маскуючого високочастотного сигналу звукового діапазону (метод високочастотної
маскуючої перешкоди);
·
подача під час розмови в телефонну лінію
маскуючого високочастотного ультразвукового сигналу (метод ультразвукової
маскуючої перешкоди);
·
підняття напруги в телефонній лінії під час
розмови (метод підвищення напруги);
·
подача під час розмови в лінію напруги,
компенсуючої постійну складову телефонного сигналу (метод «обнулення»);
·
подача в лінію при встановленій телефонній
трубці маскуючого низькочастотного сигналу (метод низькочастотної маскуючої
перешкоди);
·
подача в лінію при прийомі повідомлень
маскуючого низькочастотного (мовного діапазону) з відомим спектром
(компенсаційний метод);
·
подача в телефонну лінію високовольтних
імпульсів (метод «випалювання»).
Метод синфазної маскуючої низькочастотної (НЧ)
перешкоди полягає в подачі в кожний дріт телефонної лінії, з використанням
єдиної системи заземлення апаратури АТС і нульового дроту електромережі 220В,
злагоджених по амплітуді і фазі маскуючих сигналів мовного діапазону частот
(300…3400 Гц). В телефонному апараті ці перешкоджаючі сигнали
компенсують один одного і не надають дії, що заважає, на корисний сигнал
(телефонна розмова). Якщо ж інформація знімається з одного дроту телефонної
лінії, то перешкоджаючий сигнал не компенсується. А оскільки
його рівень значно перевершує корисний сигнал, то перехоплення інформації
(виділення корисного сигналу) стає неможливим. Як маскуючий перешкоджаючий
сигнал, як правило, використовуються дискретні сигнали (псевдовипадкові
послідовності імпульсів).
Метод синфазного маскуючого НЧ сигналу використовується
для придушення телефонних радіозакладок з послідовним (в розрив одного з
дротів) включенням, а також телефонних радіозакладок і диктофонів з
підключенням до лінії (до одного з дротів) за допомогою індукційних датчиків різного
типу.
Метод високочастотної (ВЧ)
маскуючої перешкоди полягає в подачі під час розмови в телефонну лінію
широкосмугового маскуючого сигналу в діапазоні вищих частот звукового
діапазону. Даний метод використовується для придушення практично всіх типів
підслуховуючих пристроїв як контактного (паралельного і послідовного)
підключення до лінії, так і підключення з використанням індукційних датчиків.
Проте ефективність придушення засобів знімання інформації з підключенням до
лінії за допомогою індукційних датчиків значно нижче, ніж засобів з
гальванічним підключенням до лінії.
Як маскуючий сигнал використовуються широкосмугові
аналогові сигнали типу «білого шуму» або дискретні сигнали типу
псевдовипадкової послідовності імпульсів. Частоти маскуючих сигналів
підбираються так, щоб після проходження селективних ланцюгів модулятора
закладки або мікрофонного підсилювача диктофона їх рівень виявився достатнім
для придушення корисного сигналу (мовного сигналу в телефонній лінії під час
розмов абонентів), але в той же час ці сигнали не погіршували якість телефонних
розмов. Чим нижче частота перешкоджаючого
сигналу, тим вище його ефективність і тим дію, що більше заважає, він надає на
корисний сигнал. Звичайно використовуються частоти в діапазоні від 6…8 кГц до
16…20 кГц. Такі маскуючі перешкоди викликають значні зменшення відношення
сигнал/шум і спотворення корисних сигналів (погіршення розбірливості мови) при
перехопленні їх всіма типами підслуховуючих пристроїв. Крім того, у
радіозакладок з параметричною стабілізацією частоти («м'яким каналом») як
послідовного, так і паралельного включення спостерігається «відхід» несучої
частоти, що може привести до втрати каналу прийому.
Для
виключення дії маскуючого перешкоджаючого
сигналу на телефонну розмову в пристрої захисту встановлюється спеціальний
низькочастотний фільтр з граничною частотою 3,4 кГц, пригнічуючий (шунтуючий) перешкоджаючі сигнали і що не робить істотного впливу на
проходження корисних сигналів. Аналогічну роль виконують смугові фільтри,
встановлені на міських АТС, проникні сигнали, частоти яких відповідають
стандартному телефонному каналу (300 Гц…3,4 кГц), і пригнічуючі перешкоджаючий
сигнал.
Метод ультразвукової маскуючої перешкоди в
основному аналогічний розглянутому вище. Відмінність полягає в тому, що
використовуються перешкоджаючі сигнали ультразвукового діапазону з частотами від 20…25 кГц до 50…100 кГц.
Метод підвищення напруги
полягає в піднятті напруги в телефонній лінії під час розмови і
використовується для погіршення якості функціонування телефонних радіозакладок.
Підняття напруги в лінії до 18…24 В викликає у радіозакладок з послідовним
підключенням і параметричною стабілізацією частоти «відхід» несучої частоти і
погіршення розбірливості мови унаслідок розмиття спектру сигналу. У
радіозакладок з послідовним підключенням і кварцовою стабілізацією частоти
спостерігається зменшення відношення сигнал/шум на 3…10 дБ. Телефонні
радіозакладки з паралельним підключенням при таких напругах у ряді випадків
просто відключаються.
Метод «обнулення» передбачає
подачу під час розмови в лінію постійної напруги, відповідної напрузі в лінії
при піднятій телефонній трубці, але зворотної полярності.
Цей метод використовується для порушення функціонування
підслуховуючих пристроїв з контактним паралельним підключенням до лінії і
використовуючих її як джерела живлення. До таких пристроїв відносяться:
паралельні телефонні апарати, дротяні мікрофонні системи з електретними
мікрофонами, використовуючі телефонну лінію для передачі інформації, акустичні
і телефонні закладки з живленням від телефонної лінії і т.д.
Компенсаційний метод використовується для
одностороннього маскування (утаєння) мовних повідомлень, передаваних абоненту
по телефонній лінії.
Суть методу полягає в наступному. При передачі
приховуваного повідомлення на приймальній стороні в телефонну лінію за
допомогою спеціального генератора подається маскуюча перешкода (цифровий або
аналоговий маскуючий сигнал мовного діапазону з відомим спектром). Одночасно
цей же маскуючий сигнал («чистий шум») подається на один з; входів
двохканального адаптивного фільтру, на інший вхід якого поступає аддитивна
суміш корисного сигналу мовного сигналу (передаваного повідомлення) і цього ж
перешкоджаючого сигналу, що приймається. Аддитивний фільтр компенсує
(пригнічує) шумову складову і виділяє корисний сигнал, який подається на
телефонний апарат або пристрій звукозапису.
Недоліком даного методу є те, що маскування мовних
повідомлень одностороння і не дозволяє вести двосторонні телефонні розмови.
Метод «випалювання»
реалізується шляхом подачі в лінію високовольтних (напругою більше 1500 В)
імпульсів, що приводять до електричного «випалювання» вхідних каскадів
електронних пристроїв перехоплення інформації і блоків їх живлення, гальванічно
підключених до телефонної лінії.
При використовуванні даного методу телефонний апарат від
лінії відключається. Подача імпульсів в лінію здійснюється двічі. Перший раз –
для «випалювання» паралельно підключених пристроїв при розімкненій телефонній
лінії, другий раз – для «випалювання» послідовно підключених пристроїв при закорочені (як правило, в центральному розподільному щитку
будівлі) телефонній лінії.
Сучасні контролери телефонних ліній, як правило, разом із засобами
виявлення підключення до лінії пристроїв несанкціонованого знімання інформації,
обладнані і засобами їх придушення. Для придушення в основному використовується
метод високочастотної маскуючої перешкоди. Режим придушення включається автоматично
або оператором при виявленні факту несанкціонованого підключення до лінії.
Література
1. Барсуков В.С. Безпека:
технології, засоби, послуги / В.С. Борсуків. – М., 2001 – 496 с.
2. Ярочкин В.И. Інформаційна безпека.
Підручник для студентів вузів / 3‑е изд. – М.: Академічний проект: Трікста, 2005. – 544 с.
3. Барсуков В.С. Сучасні технології
безпеки / В.С. Борсуків, В.В. Водолазській. – М.: Нолідж, 2000. – 496 с., мул.
4. Зегжда Д.П. Основи безпеки
інформаційних систем / Д.П. Зегжда, А.М. Івашко. – М.: Гаряча лінія –
телеком, 2000. – 452 с., мул.
5. Комп'ютерна злочинність і інформаційна
безпека / А.П. Леонов [і др.]; під общ. Ред. А.П. Леонова. – Мінськ:
АРІЛ, 2000. – 552 с.