Педагогические науки

Бєлякова О.С.

Харківський національній педагогічний університет  імені Г.С. Сковороди, Україна

Сутність поняття культура

Дана стаття присвячена  розгляду сутності поняття «культура» ,її історії розвитку. Розглядаються і порівнюються думки педагогів, які працюють над культурологічною тематикою.

 

Перш ніж розглядати сутність культури, необхідно простежити історію розвитку терміну "культура". Латинське "culture", як вважають лінгвісти, походить від латинського "соlеrе", що означає обробіток, обробка, поліпшення людиною чого-небудь природного. Спочатку цей термін вживався в зв'язку з головним видом матеріальної діяльності людини - обробкою землі ( "agri culture"). Цей термін мав і друге значення: "cultura аnimi" або точніше "cultura litterarumis" культивування духу. Панувало і третє його значення, що відноситься до манери поведінки, наприклад, "cultura milieris" витонченість жінки. Згодом цей термін був перенесен римлянами на людину і став означати його виховання та освіту, тобто "обробіток людини".

Історія культури дуже складна й суперечлива. Людина визнається, як критерій розвитку суспільства і його вища мета. З'являється "homo eges" - людина дії, тобто людина мисляча і діюча.

Починаючи з XVII ст., поняття "культура" використовується вже більш широко не тільки для позначення окремих направлень, способів, результатів діяльності людини, а й для всього, що їм створено і існує поруч з природою. Першим автором, використавшим цей термін в широкому значенні, був С. Пуфендорф.

У тлумачному словнику живої великоруської мови В. Даля сказано, що "культура - обробка і догляд, обробіток; освіта розумова й моральна" [1, с. 192], тобто, знову-таки, вказується на зв'язок культури і освіти.

Культура - складне междісціплінарне загальнометодологічне поняття, характеристика якого, що задовольняє фахівців різних галузей знань, надзвичайно ускладнена. Сучасна наукова література має у своєму розпорядженні значну кількість визначень культури.

У визначенні поняття і сутності культури немає едності. Так, у філософській енциклопедії відзначено, що культура - "сукупність досягнень суспільства в його матеріальному і духовному розвитку, що використовуються суспільством, що становлять культурні традиції що служать  подальшому прогресу людства" [3, с.118].

Культура передбачає діяльність, однак не всяку діяльність можна назвати культурною, а лише ту, в результаті якої відбуваються позитивні перетворення в різних сферах суспільства (соціальній, духовній, економічній). Діяльність, як засіб розвитку культури, включає в себе культуротворчу діяльність, в ході якої створюються цінності культури. Саме культура, приймаючи форму активної людської діяльності, виступає засобом суспільного розвитку та формування людської особистості, так як особистість формується тільки в процесі культурної діяльності і за допомогою її. Л.Коган вказує на зв'язок культури і людської діяльності. "Сутність культури, - зазначає автор, - проявляється перш за все в діяльності, а не в сукупності досягнень і цінностей, накопичених людством в процесі історичного розвитку; культура - не самостійна соціальна сфера, а наскрізна характеристика всієї соціальної системи, і в будь-якому громадському явищі існує його специфічний культурний аспект; основна соціальна функція культури - людинотворчість, тобто людська особистість - абсолютний об'єктивний та суб'єктивний предмет культури. Головна мета культури - формування певного типу особистості" [2].

Отже, сучасні наукові концепції культури обосновують органічну єдність матеріальної та духовної культури. Кожній суспільно-економічній формації властивий свій тип культури як історичної цілісної системи. Головною тенденцією культурного прогресу є розвиток і вдосконалення суспільства і людини, матеріальне і духовне збагачення. Культура реалізується через людську діяльність, творчість, новаторство.

Культура є незамінним та невід'ємним спутніком прогресу людства, цивілізованості. Культура - неодмінна умова формування і руху, розвитку розуму людини, оскільки людина, що володіє культурою, здатна осмислити свої дії, поведінку, критично оцінити їх, побудувати ієрархію цінностей і засобів їх досягнення і свідомо втілювати їх в життя. Культура - скульптор і двигун людського почуття.

Аналіз різних визначень поняття "культура" дає можливість зробити наступні висновки: Отже, культура - це:

·        сукупність матеріальних і духовних цінностей;

·        система формоутворюючих початків діяльності;

·        специфічний спосіб людської діяльності;

·        творчо-созідальна діяльність;

·        продукт діяльності людини;

·        процес творчої самореалізації сутнісних сил людини.

 

Цитована література:

1.      Даль В. Толковый словарь великорусского языка. – М. : Рус. яз. , 1989. – 694 с.

2.      Коган Л.Н. Проблемы исследования целостности культуры //общие прблемы культуры и культурного строительства: Экспресс-информ., М. : 1982. – Вып.2 – 16 с.

3.      Философская энциклопедия / Гл. ред. Ф.В. Константинов. – М. : Сов. Энциклопедия, 1964. – В 5-ти т. – Т.3. – 584 с.