Экономика/Государственное регулирование экономикой

Студентка 4 курсу Грінчишина В.О.

Полтавська державна аграрна академія, Україна

 Соціальна політика і Україна

На сучасному етапі розвитку цивілізації існують різні фундаментальні підходи щодо соціальної політики нашої держави, а також особлива увага приділяється вивченню механізмів активізації соціальної політики української держави, що досліджуються і розробляються багатьма вітчизняними вченими.

 На сьогодні в Україні, на відміну від високо розвинутих країн світу  не проводиться повноцінна та адекватна соціальна політика, належним чином не забезпечуються права громадян на гідний рівень життя. Фактично склалася парадоксальна ситуація за якої соціальна політика із засобу зменшення соціального напруження перетворилася на один із суттєвих факторів його загострення.

Для характеристики доходної та споживчої диференціації населення було використано 3 основні індикатори: індекс Джині, квінтильний та децильний коефіцієнти.

Класичним, методом вимірювання економічної нерівності є коефіцієнт (або індекс) Джині – показник від 0 до 1, де 0 – мінімальна, а 1 – максимальна нерівність. Цей метод аналізує розподіл доходу (а не статків) у тій чи іншій країні у конкретний момент часу [1, с. 167].

Рис. 1. Коефіцієнт Джині розподілу національного доходу по всьому

світу в 2005 – 2009 рр.  (темно-зелений: < 0,25, фіолетовий: > 0,60).

Джерело: авторська розробка з використанням даних ресурсу [2]

В Україні цей показник станом на 2005 – 2009рр. не перевищував (0,29), був позитивний – нижчий за Великобританію (0,35), Канаду (0,33), Російську Федерацію (0,39) США (0,408). Зазвичай, бідні країни з низьким ВВП на душу населення мають вищі індекси Джині, між 0,40 та 0,65, у той час як заможніші країни мають нижчі індекси (до 0,40), виключення – США, Гонконг та Сінгапур .

Протягом 2005–2009рр. згідно з показниками Держкомстату України коефіцієнт Джині зменшився за середньодушовими грошовими доходами з 0,32 до 0,27, а за загальними доходами із 0,3 до 0,25 [3].

Нерівномірність розподілу доходів характеризує також квінтильний коефіцієнт доходів (витрат) та децильний коефіцієнт диференціації.

Квінтильний коефіцієнт доходів (витрат) – співвідношення рівня доходів (витрат) 20 % найбільш забезпечених верств населення до рівня доходів (витрат) 20 % найменш забезпечених верств населення. Децильний коефіцієнт диференціації розра­ховуються подібно квінтильним, але для порівняння ви­користовують відомості про доходи (витрати) 10 % найзаможніших та 10 % найбідніших верств населення.

Як свідчать результати досліджень, здійснюваних у рамках UNDP, міждержавні співвідношення нерівності у вимірі останніх двох коефіцієнтів корилюються між собою, і у кожній окремій країні диференціація за децильним коефіцієнтом майже вдвічі перевищує розшарування за квінтильним коефіцієнтом, що обумовлено загальною закономірності формування більшої різниці між доходами (витратами) найбагатших та найбідніших  10% населення, ніж між аналогічними показниками добробуту найбагатших та найбідніших 20%.

 

 

Рис. 2. Співвідношення соціально – економічної нерівності населення країн світу у вимірі децильного й квінтильного коефіцієнтів у 2005 – 2009 рр.

Джерело: авторська розробка з використанням даних  ресурсу [5]

Не виключенням є й Україна, квінтильні коефіцієнти нерівності населення якої протягом  2005 – 2009 рр. за офіційними даними Державного комітету статистики України мали стійку тенденцію до зниження: квінтильний  коефіцієнт за загальними доходами з 2,4 до 2,1 в той час як квінтильний коефіцієнт фондів з 4,6 до 3 [3].

Рис. 3. Динаміка показників доходної диференціації населення України протягом 2005 – 2009 рр.

Джерело: авторська розробка з використанням даних  ресурсу [3]

Досвід економічно розвинених держав світу свідчить про доцільність дослідження способу господарювання  як на мікро та і на макрорівні, з визначенням особливостей основних економічних моделей. Знання теорії та досвіду розвинених країн, розуміння умов, в яких дають ефект певні заходи державної політики, дозволяє уникнути помилок. Згідно міжнародних стандартів індекс людського розвитку встановлює показники на рівні :

1. Тривалість життя – від 25 до 85 років.

2. Реальний ВВП на душу населення від 200 до 40000 доларів   США.

3. Освіченість населення – 100 %.

4. Середня тривалість навчання – 15 років.

За індексом людського розвитку Україна займає 85 місце серед окремих країн світу і відноситься до країн із середнім рівнем розвитку .

     0,950+               0,900–0,949                        0,850–0,899      0,8000,849

     0,750–0,799      0,700–0,749      0,650–0,699      0,600–0,649      0,550–0,599      0,500–0,549

     0,450–0,499      0,4000,449          0,350–0,399      < 0,350      невідомо

 Рис. 4. Індекс людського розвитку країн членів ООН, 2009 р.

 Джерело: авторська розробка з використанням  даних  ресурсу [5]

За 2005 – 2009 рр. Україна знизила свої позиції в рейтингу, критичним для України є 2 складові індексу: обсяг ВВП на душу населення (рис.5) та інтегрований показник якості життя, тобто очікувана тривалість життя. У 2005 – 2009 рр. в нашій державі цей показник фактично не змінювався і станом на 2009 р. складав 68,2 роки, тоді як у Швеції він підвищився з 79,7 років  до 80,8. Низьке значення цього показника для України свідчить про незадовільну якість життя українського суспільства.

Рис. 5. ВВП на душу населення в окремих країнах Європи, дол. США

Джерело: авторська розробка з використанням даних ресурсу [5]

Серед переліку цілей діяльності держави на внутрішньо-економічній арені чільне місце в умовах соціально-орієнтованої економіки відводиться наступним показникам, які виділені на підставі досвіду державного регулювання в розвинених країнах Заходу: рівень зайнятості населення, соціальна забезпеченість та підтримка недостатньо захищених прошарків населення. 

Згідно проведеного аналізу порівняння рівня безробіття населення у країнах Євросоюзу та в Україні у 2009 р. можна зробити висновок, що показник рівня безробіття  становив 8,8% економічно активного населення і був майже нарівні відповідного показника по країнах Євросоюзу [5].

 

 

 

 

 

 

 

Рис. 6. Рівень безробіття населення у країнах ЄС та в Україні, 2009 р., %

Джерело: авторська розробка з використанням даних  ресурсу [3]

Для підбиття підсумків щодо доходів населення і витрат домогосподарств України був проведений статистичний аналіз:

 

 

 

 

 

 

Рис. 7. Відображення доходів і витрат населення України у 2005 - 2009рр., % до загального доходу

Джерело: авторська розробка з використанням даних  ресурсу [3]

Наведені дані свідчать, що лише дещо більше 40 % загальних доходів формується за рахунок заробітної плати і практично не відрізняється від рівня соціальних виплат, що не характерно для розвинутих європейських країн.

Реальну економічну значимість ресурсів домогосподарств ми з’ясували виходячи зі структури їх витрат:

Таблиця 1

Структура витрат домогосподарств України,  2005 – 2009 рр.

Показники

2005р.

2006р.

2007 р.

2008р.

2009р.

2009 р. у % до 2005 р.

Сукупні витрати в середньому за місяць у розрахунку

на одне домогосподарство, грн.

1229,4

1442,8

1722,0

2590,4

2754,1

224

Структура сукупних витрат домогосподарств

відсотків

Споживчі сукупні витрати

91,1

90,5

90,0

86,2

87,8

96,4

продукти харчування та безалкогольні напої

56,6

53,2

51,4

48,9

50,0

88,3

алкогольні напої, тютюнові вироби

2,9

2,6

2,6

2,2

3,2

110,3

непродовольчі товари та послуги

31,6

34,7

36,0

35,1

34,6

109,5

в тому числі

 

 

 

 

 

 

одяг і взуття

5,7

5,8

5,9

5,9

5,6

98,3

житло, вода, електроенергія, газ та інші види палива

8,5

9,6

10,9

9,1

9,4

110,6

предмети домашнього вжитку, побутова техніка та поточне утримання житла

2,6

2,8

2,9

2,8

2,3

88,5

охорона здоров’я

2,5

2,5

2,5

2,7

3,1

124,0

транспорт

3,0

3,7

3,4

4,0

3,8

126,7

Зв’язок

2,1

2,6

2,6

2,3

2,5

119,1

відпочинок і культура

2,6

2,4

2,4

2,5

1,8

112,5

освіта

1,1

1,4

1,3

1,3

1,3

118,2

ресторани та готелі

1,7

2,2

2,3

2,4

2,5

147,1

різні товари і послуги

1,8

1,7

1,8

2,1

2,3

127,8

Неспоживчі сукупні витрати

8,9

9,5

10,0

13,8

12,2

137,1

Довідково: оплата житла,   комунальних продуктів та послуг

6,4

7,1

8,5

6,6

7,7

120,3

Джерело: авторська розробка з використанням  літератури [11, с.  60,  с. 235]

З розподілу витрат наведених в таблиці видно, що  платоспроможний  суспільний попит зосереджений переважно у вузькому секторі продовольчих товарів і товарів першої необхідності, він фактично не впливає на вдосконалення структури внутрішнього ринку, тобто виробництва. Витрати домогосподарств у 2009 р. складають 87,8% їх загального обсягу, в тому числі витрати на продовольчі товари 50%, що є ознакою бідності суспільства.

 За даними  Науково-дослідного інституту праці та зайнятості населення міністерства праці та соціальної політики України в нашій державі нараховується понад 130 категорій громадян, які мають право на різні соціальні виплати, а загальна чисельність громадян України, які мають право на пільги – близько 15 млн. осіб. На одного пільговика на рік витрачається 1,6 тис.  доларів. Такого співвідношення пільг до рівня реальної економіки немає жодна країна Європи [6].

Висновки. Під час дослідження було проведено порівняльний аналіз окремих аспектів соціальної політики в Україні та країн світу. Таким чином, системою, яка забезпечує високу ефективність господарювання, динамічний розвиток та високу якість життя, є соціально – орієнтована економіка.

Література:

1. Савченко А. Г. Макроекономіка: Підручник. / А. Г. Савченко – К. : КНЕУ, 2005. – 441 с.

2. Ірина Копич маркетинг територій України [Електронний ресурс]: /  

О.Сипченко . – 2009. – Режим доступу:  //.http://placeid.com.ua/.

3. Офіційний сайт Міністерства статистики України [Електронний ресурс] –Режим доступу: http://www.ukrstat.gov.ua/ .

4. Сучасні критерії і виміри національної конкурентоспроможності [Електронний ресурс] Режим доступу: http://finance-library.com.ua/.

5. Офіційний сайт статистичної організації Європейської Комісії [ Електронний ресурс] –  Режим доступу: http://epp.eurostat.ec.europa.eu/.

6. Офіційний сайт міністерства праці та соціальної політики України  [Електронний ресурс]  –  Режим доступу: http://www.mlsp.gov.ua/.