Жінкевич І.І,
Сорохан М.М.
Наук. кер. -
Петруняк Т.С.
Буковинська
державна фінансова академія
ОБЛІК ТА АНАЛІЗ
ЛІЗИНГОВИХ ОПЕРАЦІЙ В СІЛЬСЬКОМУ ГОСПОДАРСТВІ
Для підвищення ефективності сільськогосподарського
виробництва необхідно вирішити ряд задач, таких як підвищення якості і
конкурентоспроможності продукції, зниження матеріало-, трудо- та
енергомісткості виробництва та інші задачі, які неможливо здійснити без
оновлення основних виробничих засобів. Останні, в свою чергу, вимагають значних
капіталовкладень, економічна ефективність яких оцінюється в рамках відповідних
інвестиційних проектів. Зважаючи на сучасний економічний стан в Україні, що
характеризується дефіцитом інвестиційних ресурсів, особливого значення набуває
облік лізингових процесів і оцінка ефективності лізингу – чи не єдиного джерела
фінансового забезпечення інвестиційних потреб сільськогосподарських
товаровиробників.
Становлення
ринкових відносин в Україні визначає нові напрямки реформування бухгалтерського
обліку і системи аналітичного забезпечення, яке покликане сприяти підвищенню
обґрунтованості управлінських рішень щодо розвитку сільськогосподарських
підприємств і пошуку можливостей нарощування інвестування їх діяльності,
зокрема за рахунок лізингу. Це підсилює увагу до вибору методик обліку і
аналізу лізингових операцій, які з одного боку повинні ґрунтуватися на
принципах апробованих міжнародною практикою, а з другого, враховувати сучасний
стан національної економіки, специфіку і особливості фінансування вітчизняних
підприємств.
Значний внесок у дослідження лізингових операцій та
організації обліково-аналітичного процесу їх реалізації зробили
вітчизняні вчені та практики: Колеснікова О.М. та Свердлов І.В.
Однак багато питань залишаються недостатньо
розкритими, зокрема, несформовані єдині організаційні принципи побудови системи
обліку лізингових операцій та порядок їх документального оформлення; відсутня
обґрунтована методика аналізу економічної ефективності власне лізингових
операцій як реальних інвестицій, здійснюваних лізингоодержувачем; удосконалення
потребує програмне забезпечення обліку і аналізу лізингової діяльності.
Метою даної роботи є розробка шляхів вдосконалення
обліку та аналізу лізингових операцій для підвищення обґрунтованості
управлінських рішень, спрямованих на ліквідацію кризового стану і нарощування
темпів технічного оновлення сільського господарства.
Лізинг
в Україні використовується як модель оновлення засобів виробництва на відміну
від розвинутих країн, де він перетворився на сталий вид бізнесу. Лізинговий
ринок в Україні знаходиться на другій стадії еволюції із шести можливих. Проте
поштовхом для прискореного розвитку цього ринку стало реформування законодавчої
бази, розпочате в 2003 р. із внесення змін до податкових законів, прийняття
нової редакції Закону України «Про лізинг», Цивільного та Господарського
кодексів. Дане реформування пов`язане не лише з усуненням недоліків, що
стримували розвиток лізингової діяльності, а й з введенням нових перспективних
норм з її регулювання, які практикуються у світі.
В ході
аналізу правової бази лізингу виявлено деякі неузгоджені моменти: потребує
коректування Господарський кодекс в частині регламентації сублізингу, який
відтепер законодавчо визнаний; існує необхідність включення до Закону України «Про
лізинг» статті, яка визначає форми лізингу, оскільки дане питання не
відображено належним чином в жодному нормативно-законодавчому акті, в той час
як для потреб бухгалтерського обліку окремі форми лізингу визначають відповідні
особливості. Зокрема, особливість обліку пайового лізингу полягає в
відповідному порядку обліку на рахунках контрагентів, а міжнародний лізинг
передбачає операції із нерезидентами, і відповідно особливий порядок
бухгалтерського та податкових розрахунків.
Аналіз
основних етапів здійснення лізингової угоди показав, що порядок юридичного і
документального оформлення кожного етапу здійснення лізингової угоди, що
пов`язаний із системою заходів кожного із учасників даної угоди, є основою
здійснення лізингового процесу. Проте даний порядок потребує певного
вдосконалення, що підвищило б якість облікового процесу та сприяло б
своєчасному прийняттю оптимальних управлінських рішень.
Враховуючи те, що згідно Закону України «Про фінансовий лізинг» та
Цивільного кодексу України, предметом лізингу завжди виступає об`єкт основних
засобів, більш доцільним є оформлення передачі предмета лізингу актом
приймання-передачі основних засобів, а не актом приймання-передачі виконаних
робіт чи актом приймання майна в експлуатацію, оскільки дана передача не
завжди передбачає введення предмета лізингу в експлуатацію. Саме реквізити акту
приймання-передачі основних засобів відображатимуть всі необхідні відомості про
предмет лізингу як об`єкт основних засобів. Проте, враховуючи особливості
основного засобу як предмета лізингу та певні норми П(С)БО 7 “Основні засоби”
та 14 “Оренда” потрібно внести додаткові показники до ф.ОЗ-1, яка
використовуватиметься для оформлення приймання-передачі предмета лізингу.
Ними можуть бути: дата, номер, строк початку та закінчення договору
лізингу; дата і номер договору купівлі-продажу; строк корисної експлуатації
об`єкту, ліквідаційна вартість, метод нарахування амортизації, сума дооцінки
(уцінки) об’єкту і т.д. Це надасть можливість оперативно знаходити потрібну
інформацію щодо тих основних засобів, які прийняті в лізинг.
Лізинговий
договір являється основним документом, який регламентує процес здійснення
лізингової операції. Таким чином, передбачені новою редакцією Закону України
“Про фінансовий лізинг” чотири пункти істотних умов лізингового договору
порівняно із 14-ма попередніми є відчутним пом`якшенням. Така свобода сприятиме
захисту прав та інтересів добросовісних контрагентів. Проте з метою запобігання
непорозумінь на практиці, третю істотну умову договору лізингу, яка визначає
розмір лізингових платежів, варто доповнити порядком сплати лізингових
платежів, їх складом та формою. Крім того, важливо в договорі лізингу визначити
метод, за яким буде амортизуватися вартість лізингового майна.
Серед існуючих методів розрахунку лізингових платежів варто надати
перевагу методу фінансових рент, який є найзручнішим для подальшого
відображення даних платежів в обліку у розрізі таких основних складових, як
фінансові витрати лізингоодержувача та відшкодування вартості предмета лізингу.
Крім того, врахування даним методом ставки дисконту сприятиме ефективному його
використанню в аналізі ефективності лізингового проекту.
З
метою розмежування в аналітичному обліку власних основних засобів та тих, що
взяті у лізинг, необхідно передбачити в робочому плані рахунків суб`єктів
лізингової діяльності субрахунки 156 – «Придбання предмета лізингу», 135 – «Знос
предмета лізингу», 104/1 – «Машини та обладнання, прийняті в лізинг» і т.п. Аналітичний облік розрахунків з
лізингоодержувачами потрібно вести у відповідному реєстрі за укладеними
договорами та контрагентами, в якому повинна міститися інформація про
заборгованість на початок та кінець звітного періоду, отримані протягом
звітного періоду лізингові платежі номера та дати платіжних документів,
суми платежу та його складових.
Однією
з найбільших перешкод на шляху розвитку лізингової діяльності в Україні є система
оподаткування, наслідком якої стало надмірне оподаткування податком на прибуток
лізингодавця та подвійна сплата ПДВ лізингоодержувачем. Проте, незважаючи на
цілий комплекс перешкод податкового та правового характеру, лізинг в Україні
розвивається, накопичує досвід, і робить свій внесок економічний розвиток
країни.
Список використаних джерел