Экономические науки/13. Региональная экономика.

Леонтюк О.В.

Вінницький національний аграрний університет, Україна

Основні складові оцінки інвестиційних процесів в регіоні

Виготовлення кінцевого продукту невід’ємно пов’язане з такими ресурсами як праця, капітал та технології. готової продукції необхідні праця, капітал і технологія. Інвестиційні вкладення є потоком, що генерує можливість відновлення основних засобів економіки [1, c. 144 – 157]. Зростання основних засобів шляхом інвестицій забезпечує збільшення виробничих можливостей у майбутньому, тобто розширення можливостей для інвестування в поточний період часу сьогодні визначає приріст виробничих потужностей не наступні періоди.

Сутність інвестицій обґрунтовується Законом України “Про оподаткування прибутку підприємств” [2]. Інвестицією є господарська операція, яка передбачає придбання основних фондів, нематеріальних активів, корпоративних прав та цінних паперів в обмін на кошти або майно. Інвестиції поділяються на капітальні, фінансові та реінвестиції.

Під капітальною інвестицією слід розуміти господарську операцію, яка передбачає придбання будинків, споруд, інших об’єктів нерухомої власності, інших основних фондів та нематеріальних активів, які підлягають амортизації.

Під фінансовою інвестицією слід розуміти господарську операцію, яка передбачає придбання корпоративних прав, цінних паперів, деривативів та інших фінансових інструментів. Фінансові інвестиції поділяються на прямі та портфельні.

Під реінвестицією слід розуміти господарську операцію, яка передбачає здійснення капітальних або фінансових інвестицій за рахунок доходу (прибутку), отриманого від інвестиційних операцій.

Інвестиції в основні засоби підприємств, запаси й житлове будівництво є трьома основними категоріями інвестицій, що відображені на рахунках національного доход. Проте до них можна віднести витрати на товари тривалого користування, які збільшують виробничі можливості економіки на перспективу. Споживчі товари тривалого користування (автомобілі, холодильники, телевізори та ін.), забезпечують надання споживчих послуг протягом тривалого часу в майбутньому. В зв’язку з цим, такі витрати можуть обраховуватись як інвестиційні, а не споживчі витрати.

Загальні правові, економічні та соціальні умови інвестиційної діяльності на території України визначає Закон України “Про інвестиційну діяльність” [3]. Він спрямований на забезпечення рівного захисту прав, інтересів і майна суб’єктів інвестиційної діяльності незалежно від форм власності. Даним Законом визначено, що основною класифікаційною ознакою віднесення до інвестицій майнових та інтелектуальних цінностей, є отримання від їх вкладу у підприємницьку діяльність прибутку або соціального ефекту.

Інвестиційною діяльністю є сукупність практичних дій громадян, юридичних осіб і держави щодо реалізації інвестицій. Інвестиційна діяльність здійснюється на основі різних форм інвестування, а зокрема:

1) інвестування, що здійснюється громадянами, недержавними підприємствами, господарськими асоціаціями, спілками і товариствами, а також громадськими і релігійними організаціями, іншими юридичними особами, заснованими на колективній власності;

2) державного інвестування, здійснюваного органами влади і управління, а також державними підприємствами і установами за рахунок власних і позичкових коштів;

3) іноземного інвестування;

4) спільного інвестування, що здійснюється громадянами і юридичними особами України та іноземних держав.

Ведення інвестиційної діяльності в регіоні відображується на рівні інвестиційної активності в регіоні. Формування інвестиційної активності підприємств впливає на формування розвитку виробництва та рівень безробіття. Вона визначається через рівень інвестиційної привабливості [4, c. 27 – 35] або розрахунком фактичних темпів зміни обсягу інвестицій та розглядається як реакція на інвестиційну привабливість регіону. Тому, основним із заходів по підвищенню рівня інвестиційної активності в регіоні є розробка заходів по збільшенню рівня інвестиційної привабливості.

Основними складовими інвестиційної привабливості є інвестиційний потенціал регіону та інвестиційний ризик [5, с. 155 – 163]. Інвестиційний потенціал враховує основні макроекономічні характеристики регіону, насиченість території факторами виробництва, споживчий попит населення та інші показники. Основними складовими інвестиційного потенціалу можна визначити: забезпеченість ресурсами та запаси сировини; забезпеченість та якість трудових ресурсів; розвиток виробничого сектору економіки в регіоні; розвиток інновацій; наявність та розвиток інститутів ринкової економіки; інфраструктурна забезпеченість; розвиток фінансового сектору; стан споживчого ринку. Інвестиційний ризик характеризує здатність підприємницьких структур проводити інвестиційну діяльність при існуючих рівнях невизначеності інформаційного середовища бізнесу.

Література

1.	Сакс Дж.Д., Ларен Б.Ф. Макроэкономика. Глобальний подход: Пер. с англ. – М.: Дело, 1996. – 848 с.
2.	Закон України "Про оподаткування прибутку підприємств" зі змінами та доповненнями // Відомості Верховної Ради України. – 1995.– № 4. – с. 28.
3.	Закон України "Про інвестиційну діяльність" зі змінами та доповненнями// Відомості Верховної Ради. – 1991.– № 47.– с. 646.
4.	Бланк И.А. Основы финансового менеджмента. Т. 2. – К.: Ника-Центр, 1999. – 512 с.
5.	Кабраль Луис М.Б. Организация отраслевых рынков: вводный курс/ Луис М.Б. Кабраль; Пер. с англ. А.Д. Шведа – Мн.: Новое знание, 2003. – 356 с.