Экономические науки/12.Экономика сельского хозяйства.

к.е.н. Мороз С.І.

Дніпропетровський державний аграрний університет, Україна

Аналіз виробництва свинини у вітчизняних великотоварних господарствах

Розвиток м’ясних галузей у всіх економічно розвинутих країнах ґрунтується на індустріальній основі при високій концентрації виробництва. Найвищий ступінь індустріалізації у світі у птахівництві − 74 %, значно відстають свинарство − 50 % і м’ясне скотарство − 43 % [3, с. 91].

Свині від інших сільськогосподарських тварин відрізняються скороспілістю, багатоплідністю й малою тривалістю поросності, кращим використанням поживних речовин корму тощо.

Нині в країні функціонує 80 племінних заводів і 420 племінних репродуктори [2, с. 116]. Лідерами галузі є ТОВ «Агропромислова компанія» (Запорізька обл.), ЗАТ «АПК-ІНВЕСТ» та ЗАТ «Бахмутський аграрний союз» (Донецька обл.), ТОВ «Агро-Овен» (Дніпропетровська обл.) та ін.

В Україні традиційно свині утримувались у збудованих свинарниках, проте в останні часи стала впроваджуватись технологія ангарного утримання, котра популяризується і використовується корпорацією «Агро-Союз». Дослідження проведені групою науковців університету Айови (США), показали вищу технологічну ефективність традиційних свинарників у тривалій перспективі. Перевагами ангарного утримання названі менші початкові витрати і, відповідно, коротший період їх окупності [1, с. 50].

Асоціація Тваринпром об’єднує вітчизняні господарства, котрі спеціалізуються на племінному та товарному вирощуванні свиней. Розбіжності у технологіях виробництва і відповідно загальні тенденції розвитку галузі в передових підприємствах країни ілюструє таблиця 1.

Підприємства першої групи демонструють низькі середньодобові прирости при високих витратах кормів. Порушення технології та інші чинники привели до високого рівня загибелі тварин порівняно з іншими групами та забою тварин низьких вагових кондицій (91,9 кг). Підтверджує висновок низька ефективність використання маточного поголів’я, перевищення на 28,5 % реалізації над виробництвом, а отже скорочення загальної чисельності тварин.

Таблиця 1.

Групування господарств асоціації Тваринпром

за рівнем продуктивності свиней

Показники

Групи підприємств середньодобовому приросту свиней, г

По

вибірці

І

до 290

ІІ

від 291 до 486

ІІІ

Більше 486

Кількість господарств у групі

10

23

8

41

Середньодобові прирости на вирощуванні й відгодівлі, г

219,5

401,9

541,0

384,5

Середні витрати кормів ц. к. од. на 1 ц приросту

10,2

7,2

5,0

7,5

Середня вага 1 гол. свиней, реалізованих на забій, кг

91,9

103,1

102,1

100,2

Отримано поросят на одну основну свиноматку, гол.

14,7

25,9

27,2

25,9

Загибель тварин, %

9,8

7,0

8,8

8,0

Середнє поголів’я, гол.

4180,3

12182,5

17520,1

11272

Вироблено м’яса на 1 господарство, т

770,0

1569,7

2912,5

1636,6

Реалізовано м’яса на 1 господарство, т

989,1

1554,1

2742,3

1648,1

Товарність м’яса, %

128,5

99,0

94,2

100,7

Частка групи, %

 

 

 

 

   у поголів’ї

9,1

60,6

30,3

 

   у загальному виробництві

11,4

53,8

34,7

 

   у реалізації

14,6

52,9

32,5

 

Примітка. Розраховано за оперативними даними асоціації Тваринпром (2008 рік).

 

Найбільш численна і виробляє більше половини м’яса генеральної вибірки друга група. У аналізованих господарствах кращі умови утримання, але низькі порівняно зі світовими стандартами середньодобові прирости живої маси й високі витрати кормів.

Третю групу утворюють індустріальні підприємства, з найвищою конверсією кормів та промисловим використанням основних свиноматок.

В цілому проведений аналіз підтверджує переваги функціонування великотоварного виробництва у свинарстві.

Зазначимо, що в одного з лідерів галузі ТОВ «Агро-Овен», програма вирощування товарного поголів’я передбачає використання шести рецептур кормів для різних статевовікових груп й відповідне коригування раціону годівлі. Постійне вдосконалення програми відгодівлі та співпраця з Інститутом тваринництва (м. Харків) щодо покращення продуктивних якостей племінного і гібридного поголів’я дозволили досягти середньодобового приросту у 588 г при витратах корму 4,3 центнери кормових одиниць на центнер приросту живої маси.

Підсумовуючи зазначимо, що великотоварні підприємства в змозі контролювати всі ланки виробничого процесу, починаючи з вирощування й підготовки кормів, племінного та гібридного молодняка тварин й закінчуючи системою дистрибуції готової продукції. Наскрізний контроль всіх технологічних процесів дозволяє постійно відстежувати якість продукції, знижувати витрати виробництва, але потребує узгодженої дії всіх виробничих підрозділів. Аналіз ефективності регіонального виробництва і збуту м’яса стане метою подальшого дослідження.

Література:

 

1. Ларсон Б. Альтернативне чи традиційне свинарство / Б. Ларсон, Д. Клібенштейн, М. Ханімен // Пропозиція. − 2006. − № 1. − С. 50−55.

2. Святкивская Е. Мясные перспективы / Е. Святкивская // Мясной бизнес. – 2008. – № 8. – С. 114−118.

3. Терентьева А. С. Конкурентные позиции птицеводства на аграр­ном рынке США / А. С. Терентьева // США и Канада: экономика, политика, культура. − 2006. − № 8. − С. 90−106.