Економічні науки/4. Інвестиційна діяльність і фондові ринки

Кукса О.Л., Гуменна Д.С.

Криворізький економічний інститут ДВНЗ „КНЕУ ім. В. Гетьмана”

Інвестиційне кредитування і лізинг: проблеми та перспективи

 

Сучасний стан розвитку інвестиційного кредитування засвідчує наявність існуючих проблем в системі проведення лізингових операцій. Протягом останніх років розвитку економіки країни відчувається нестача дієвих лізингових операцій, які здатні суттєво відновлювати основний капітал. Однією з ключових проблем у процесі надання лізингу різним суб’єктам господарювання виступає інвестиційне кредитування.

Предметом дослідження лізингових операцій та різних моментів процесу кредитування займаються вітчизняні вчені економісти такі, як: А.А. Пересада, Б.Л. Луців, Т.В. Майорова, Мороз А.М., М.І. Савлук, В.Г. Федоренко, Н.М. Шелудько та інші. Вивчаючи процеси надання інвестиційних лізингових кредитів усі автори вказували на недоліки законодавчого рівня та підкреслювали необхідність вдосконалення вказаних процесів.

Метою дослідження виступає взаємозв’язок інвестиційного кредитування та лізингу в умовах транзитивної економіки.

Дослідженнями доведено, що на даний час в Україні існує проблема врегулювання лізингових відносин. Це зумовлено тим, що науковці, як і вітчизняний законодавець, не дійшли до однозначного розуміння поняття "лізинг". З огляду на складний, з юридичної точки зору, характер лізингових відносин, безспірним є той факт, що саме чинне законодавство відіграє ключову роль у врегулюванні питань забезпечення ринку лізингових послуг. Зарубіжний досвід свідчить, що розвиток лізингу у розвинутих країнах був зумовлений наданням істотних пільг з боку держави учасникам кредитних відносин. Чинне законодавство вказаних країн визначає й основні засади державної підтримки лізингових відносин.

Відомо, в Україні лізинг виступає однією з прогресивних форм забезпечення товаровиробників засобами виробництва, а також є порівняно новим видом зобов'язань для нашої господарської системи. І саме тому, зазначає А. Барабаш [1], у нашій державі відсутнє належне правове забезпечення лізингових відносин, адже досвід проведення лізингу досить незначний.

Здійснення лізингових операцій неможливо без інвестиційного кредитування. Інвестиційне кредитування, на погляд Н.О. Гребенюк [2], представляє собою кредитний процес, що включає сукупність механізмів реалізації кредитних відносин в інвестиційній сфері. За результатами проведених досліджень можна стверджувати, що інвестиційне кредитування тісно пов’язане з лізинговими операціями. Така теза підкріплюється специфічною роллю інвестиційного кредиту.

Нагадаємо, специфічна роль інвестиційного кредитування полягає в стимулюванні розвитку виробництва та сприянні підвищенню рентабельності діяльності під час усіх стадій відтворювального процесу. У зв’язку з цим лізинговий кредит, який пов'язаний з процесами відтворення основних засобів відповідає системі надання довгострокових інвестиційних кредитів.

Вирішити проблеми інвестиційного забезпечення лізингових операцій можливо за рахунок зміни підходів щодо накопичення фінансового банківського ресурсу. Банківська установа повинна мати дієвий нормативно-законодавчий блок, який прозоро висвітлював би проблеми здійснення лізингової операції, її кредитного забезпечення із обов’язковим визначенням пріоритетів у витрачанні фінансового ресурсу.

Варто зазначити, якщо розглядати проблему лізингу з позиції макроекономічного рівня, особливо в умовах обмеженого інвестиційного кредитування, то очевидним є той факт, що необхідно створити умови для економічного стимулювання розвитку міжнародного лізингу в Україні. При цьому, важливою складовою економічного стимулювання розвитку міжнародного лізингу має стати, на погляд Т.Ю. Пасічник та А.Р. Білоконь [3], пільгова система оподаткування. Автори вважають, що податкове законодавство України не передбачає будь-яких пільг при здійсненні операцій міжнародного лізингу і містить положення, які роблять застосування даного фінансового інструменту економічно не вигідним.

Безумовно, введення пільгової системи оподаткування операцій міжнародного лізингу здатне значно прискорити розвиток ринку даного виду послуг, зробити його ефективним інвестиційним механізмом: національного розвитку; посилення інтеграційних зв'язків та зростання економічного потенціалу.

Проведені дослідження надають змогу зробити ряд висновків: вивчення взаємозв’язку процесів інвестиційного кредитування та лізингу чітко окреслило проблеми нормативно-законодавчого характеру, які залишаються невирішеними, що негативно впливає на активізацію процесу надання лізингового кредиту. Враховуючи трансформаційний економічний період, який викликаний ринковими змінами в економічних циклах необхідно розробити дієвий законодавчі акти в системі пільгового оподаткування операцій міжнародного лізингу в Україні. Такі дії з боку держави нададуть можливість активізувати як вітчизняного інвестора, так і зарубіжного інвестора. Водночас, провідні галузі економіки країни отримають технічний ресурс для оновлення технологічних процесів, з метою значного підвищення якісних параметрів випускаючої продукції, чим підтримають конкурентноздатність національного виробника в майбутньому.

Література:

1. Барабаш А. Особливості правого регулювання лізингу в сфері господарювання / А. Барабаш // Право України. – 2003. – №5. – С. 57-61.

2. Гребенюк Н.О. Розвиток банківського інвестиційного кредитування в умовах України [Електронний ресурс] / Н.О. Гребенюк. – Режим доступу: http://www.nbuv.gov.ua/portal/Soc_Gum/VUABS/texts/2009_1/26.3.05.pdf.

3. Пасічник Т.Ю.

 Лізинг – як альтернатива оздоровлення економіки [Електронний ресурс] / Т.Ю. Пасічник, А.Р. Білоконь. – Режим доступу: http://intkonf.org/pasichnik-tyu-bilokon-ar-ursakiy-yua-lizing-yak-alternativa.