Вінницький торговельно-економічний інститут
Київського національного торговельно-економічного університету
Гончар О.Д. студент магістратури
ДЕПОЗИТИ, ЯК
ВАЖЛИВА СКЛАДОВА РЕСУРСНОЇ БАЗИ КОМЕРЦІЙНОГО БАНКУ
Кошти, залучені в банківську систему України – це запорука
розвитку виробництва, малого і середнього бізнесу, який потребує банківських
кредитів та інвестицій. Формування ресурсної бази комерційних банків є одним із
найважливіших завдань для забезпечення економічного зростання.
Банківська система має володіти сукупністю
ресурсів, достатніх як для кредитування поточних потреб суб’єктів господарської
діяльності, так і для фінансування інвестиційної діяльності, формування
відповідних резервів і підтримки власної ліквідності.
Залучені та запозичені кошти є найбільшою частиною
банківських ресурсів, вони у кілька разів перевищують власні кошти банку та
фактично є основним джерелом формування ресурсів комерційного банку. З
розвитком ринкових відносин структура залучених ресурсів зазнала істотних змін,
що обумовлено появою нових, не традиційних для старої банківської системи
способів акумуляції тимчасово вільних коштів фізичних і юридичних осіб.
До залучених коштів відносять кошти на депозитних
рахунках банківських клієнтів, позики, отримані від інших банків, і кошти,
отримані від інших кредиторів.
Структура ресурсів окремих комерційних банків є
індивідуальною і залежить від степеня ризику кредитних ресурсів та інших
факторів. Так, універсальні комерційні банки, які здійснюють переважно операції
з короткострокового кредитування, як основний вид залучених ресурсів,
використовують короткотермінові депозити, а іпотечні банки, які займаються
довгостроковим кредитуванням під заклад нерухомості, мобілізують кошти шляхом
випуску та реалізації довгострокових зобов’язань.
Вклади та депозити є основною складовою залучених
коштів комерційних банків. Вклади населення та депозити юридичних осіб це той
ресурсний фундамент, на який опирається комерційний банк у своїй діяльності.
Комерційні банки залучають вільні грошові кошти
юридичних та фізичних осіб шляхом виконання депозитних операцій, у процесі яких
використовують різні види банківських рахунків. Проте, практично
усі клієнтські рахунки відносяться до депозитних. Депозитним може бути будь-який відкритий клієнту у банку
рахунок, на якому зберігаються його кошти.
Депозит (вклад) - це грошові кошти, які внесені у банк клієнтами,
зберігаються на їх рахунках і використовуються згідно з укладеною угодою та
банківським законодавством.
Депозити класифікуються за такими ознаками: за категоріями вкладників та за
строками використання коштів.
За категоріями вкладників депозити поділяються на:
§ депозити суб’єктів господарської діяльності;
§ депозити фізичних осіб;
§ депозити банків.
За строками використання коштів депозити поділяються на:
· депозити до запитання;
· строкові депозити.
Депозити до запитання є нестабільними: у будь-який час кошти з цих рахунків
за вимогою клієнтів можуть бути вилучені шляхом видачі готівки, виконання
платіжних доручень, сплати чеків або векселів. Разом з тим, клієнти банку не в
повній мірі використовують кошти на депозитних рахунках, в результаті чого на
них постійно є стабільний залишок коштів, який комерційні банки використовують
для здійснення активних операцій. Оскільки відсоток за кредитами набагато перевищує
розмір плати за депозитами до запитання, то банк при цьому одержує суттєвий
дохід. У цьому сенсі стає зрозумілим, чому комерційні банки одним із
пріоритетних завдань розглядають роботу, спрямовану на максимальне залучення
фінансово стійких та ресурсомістких клієнтів.
Строкові депозити - це кошти, що зберігаються на окремих депозитних
рахунках у банку протягом строку, який визначається у депозитній угоді. Такі
строкові депозити відкриваються усім клієнтам банку: суб’єктам господарської
діяльності, центральним і місцевим органам влади, бюджетним установам,
комерційним банкам і приватним особам.
На сьогодні у банківській практиці використовується
велика кількість різноманітних вкладів і депозитних рахунків, що пояснюється
прагненням банків в умовах високого рівня конкуренції найповніше задовольнити
попит різних груп клієнтів на банківські послуги і залучити їх заощадження та
вільні грошові кошти на банківські рахунки.
Конкуренція на ринку позичкових капіталів змушує
банки шукати нові форми і способи залучення депозитів, постійно розширювати
коло депозитних послуг, впроваджувати нові програми.
Якщо наявних залучених коштів недостатньо для
проведення активних операцій, то банк вдається до запозичення ресурсів.
Особливістю запозичення коштів є те, що банк в цьому випадку виступає
ініціатором операції, тоді як депозитне залучення коштів значною мірою залежить
від клієнтів з огляду на їх потреби та можливості.
Важливу роль у формуванні депозитних ресурсів
комерційного банку відіграє їхнє управління. Стратегічні інструменти
управління банку включають заходи, спрямовані на зміцнення його позицій на депозитному ринку, що передбачає врахування всього комплексу чинників, які
створюють зовнішнє середовище для банківської діяльності. Тактичні інструменти управління, у банку, включають заходи поліпшення внутрішньої
організації депозитної роботи: вдосконалення правил і порядку здійснення депозитних угод, поліпшення роботи персоналу банку, який
займається пасивними операціями, пошук нових форм роботи з клієнтами, зменшення ймовірності ризику та нераціональних рішень тощо. У
стратегічному плані управління
депозитною діяльністю банку спирається на маркетинг депозитного ринку, регулювання попиту і пропозиції депозитних послуг.
Ефективне формування та управління
депозитних операцій створює умови для оптимального ресурсного регулювання
в комерційному банку. Вміле маневрування ресурсами – важливий показник професіоналізму банківського персоналу.
Гарантією
успішного управління депозитними операціями є взаємовигідні відносини між
банком і клієнтом. Щоб збільшити депозитні залучення, банк повинен ретельно і постійно вивчати
інтереси і запити вкладників.
Література:
1. Аналіз банківської діяльності: Підручник / А. М.
Герасимович, М. Д. Алексеєнко, І. М. Парасій-Вергуненко та ін.., За ред..
А. М. Герасимовича.- Вид. 2-ге, без змін.- К.:КНЕУ.-2006.-600с.
2. Банківські операції: Підручник / Стойко
О. Я.
3. Джерела формування та методи управління залученими
та позиченими ресурсами банків: стаття / Юлія Галіцейська