Педагогические науки/2.Проблемы подготовки  специалистов

 

К.т.н. Костіна Л.Л., к.т.н. Нікітін В.І., Саппа Ж.В.

Харківський національний автомобільно-дорожній університет, Україна

Ефективність модульно-рейтингового контролю знань

 

     Впровадження    кредитно-модульної системи організації навчання в Україні  пов’язане із створенням системи тестів і проведенням тестування  [1]. Для цього викладачами ХНАДУ розроблені  різні варіанти практичного здійснення тестового контролю: для групи студентів в аудиторії з використанням Light-Pro або одного комп'ютера і декількох моніторів; для групи студентів в комп'ютерному класі з використанням декількох комп'ютерів і ін. Створені різні  комп'ютерні програми, проведена велика робота по переробці курсів лекцій, практичних і лабораторних занять, а також робочої документації відповідно до нових вимог [2,3]. Проте процеси навчання із застосуванням тестів вимагають уточнення і доробки.

      В сучасних умовах знижена мотивація процесу навчання, і при тестуванні багато студентів просто вибирають довільно будь-яку відповідь. При цьому можливість отримати досить високі бали закладена в методиці складання тестів і, згідно теорії вірогідностей, доволі висока. Методи запобігання цьому, які інтуїтивно використовують викладачі, можуть приводити до протилежних результатів.

В даній роботі розглянуті практичні питання тестування і можливості підвищення його ефективності.

Не є секретом, що при підведенні ітогів тестування цінність кожної відповіді викладач встановлює самостійно і довільно, керуючись власним досвідом та здоровим глуздом. Скільки балів  - 1 чи 21 - може дійсно важити вірна відповідь на питання звичайного тесту? Тесту з протиставленням? Тесту, складеного по типу «відновлення складових відповіді»? Тобто будь яка оцінка за тест є результатом творчості викладача і його сумлінності, і майже зовсім  не залежить від праці і сумлінності студента.

 В намаганні вдосконалити систему тестування викладачі змінюють, кількість варіантів відповідей та кількість вірних відповідей серед запропонованих; змінюють зміст питань, уточнюють їх формулювання, знов і знов переробляючи тестові завдання.  Що з цих мір дійсно приводить к поліпшенню ефективності тестового контролю? І в чому ми бачимо ефективність тестування? При вирішенні цих питань треба пам’ятати, що кінцевою метою навчання, а значить, і тестування, є не отримання певної кількості балів, а здобуття студентом необхідних знань, вмінь і навичок.

Розглянемо вірогідність отримання високої кількості балів за тестування при декількох варіантах формування блоку тестових завдань (табл.1). Розрахунки проводили за формулами:

математичне очікування кількості вірних відповідей

       ,    

а середнє квадратичне відхилення              .

Тоді по варіанту 1 для 10 тестових завдань, при наявності одної вірної відповіді з 4, і оцінюванні кожної 1 балом

           М(Х1) =10·0,25=2,5;  σ(Х1)=1,37;

 сумарна кількість отриманих балів складає          n  =2,5±1,37.

Таблиця 1. Результати розрахунку вірогідносних показників отримання    балів при тестуванні за різними варіантами.

№  варіанту

Загальна к-сть питань

К-сть питань даного виду

Максимальна

к-сть  балів за кожну відповідь

К-сть запропо-нованих від-повідей

К-сть вірних від-

повідей з запропонованих

Математичне очікування вірної відповіді М(Хi )

Дисперсія σ(Хi )

Число балів по тесту n з урахуванням дисперсії

найменша к-сть балів

найбільша к-сть балів

1

2

3

4

5

6

7

8

9

10

11

1

50

10

1

4

1

2,5

1,37

2,5±1,37

 

 

10

1

3

1

3,3

1,49

3,3±1,49

10

2

4

1

2,5

1,37

5,0±2,74

 

 

1

2

3

4

5

6

7

8

9

10

11

 

 

15

2

3

1

5,0

1,83

10,0±3,66

 

 

 5

6

3

1

1,65

1,05

10,0±6,3

 

 

Ітог 1 варіанту 30,8±8,04

22,76

38,84

2

50

10

1

3

1

3,3

1,49

3,3±1,49

 

 

 

 

10

1

2

1

5,0

1,58

5,0±1,58

 

 

10

2

3

1

3,3

1,49

6,6±2,98

 

 

 

 

15

2

2

1

7,5

1,94

15,0±3,88

 

 

 5

6

2

1

2,5

1,12

15,0±6,72

 

 

Ітог 2 варіанту 44,9±8,59

36,31

53,49

3

50

10

1

4

2

5,0

1,58

5,0±1,58

 

 

 

 

10

1

3

2

6,7

1,49

6,7±1,49

 

 

10

2

4

2

5,0

1,58

10,0±3,16

 

 

 

 

15

2

3

2

10,0

1,82

20,0±3,64

 

 

 5

6

3

2

3,35

1,05

20,1±6,30

 

 

Ітог 3 варіанту 61,8±8,22

53,58

70,02

4

50

10

1

4

3

6,7

1,49

6,7±1,49

 

 

 

 

10

1

3

2

7,5

1,37

7,5±1,37

 

 

 

1

2

3

4

5

6

7

8

9

10

11

 

 

10

2

4

3

7,5

1,37

15,0±2,74

 

 

 

 

15

2

3

2

10,0

1,82

20,0±3,64

 

 

 

 

 5

6

3

2

3,35

1,05

20,1±6,30

 

 

Ітог 4 варіанту 69,3±7,76

61,54

77,06

5

50

14

1

4

1

3,5

1,62

3,5±1,62

 

 

 

 

12

1

3

1

4,0

1,63

4,0±1,63

 

 

 

 

4

3

4

1

1,0

0,87

3,0±2,6

 

 

 

 

4

3

3

1

1,33

0,94

4,0±2,83

 

 

 

 

5

2

4

1

1,25

0,97

2,5±1,94

 

 

 

 

5

2

3

1

1,65

1,05

3,3±2,1

 

 

 

 

6

5

3

1

2,0

1,15

10,0±5,75

 

 

Ітог 5 варіанту 30,3±7,83

22,47

38,13

6

50

14

1

4

3

10,5

1,62

10,5±1,62

 

 

 

 

12

1

3

2

8,0

1,62

8,0±1,63

 

 

 

 

4

3

4

3

3,0

0,87

9,0±2,6

 

 

 

 

4

3

3

2

2,67

0,94

8,0±2,81

 

 

 

 

5

2

4

3

3,75

0,97

7,5±1,94

 

 

 

 

5

2

3

2

3,33

1,05

6,67±2,1

 

 

 

 

6

5

3

2

4,0

1,15

20,0±5,75

 

 

Ітог 6 варіанту 69,67±7,83

61,84

77,50

 

      З таблиці видно, що якщо збільшення кількості запропонованих відповідей дещо зменшує вірогідність вгадування вірної, то збільшення кількості вірних відповідей серед запропонованих, хоч би вони були якнайхітріше сформульовані, збільшує цю вірогідність. І з цього є тільки один вихід: ускладнювати будову тесту. Так, для засвоєння визначень використовують тести, що вимагають правильної розстановки слів. Наприклад: „розставте правильно слова: „зварюваність сплава утворювати шов без дефектів якісний властивість””. Запропоноване визначення зварюваності звучить так: „Зварюваність  - властивість сплава утворювати якісний, без дефектів, зварний шов”. І хоч серед запропонованих слів немає зайвих, та немає відсутніх слів, питання досить складне навіть дляя студентів, що вчили визначення. Вірогідність випадкового вибору правильної відповіді на таке питання складає 1/8!=2,48·10-5. Тому будь-яка вартість питання в балах (1, чи 10) не вплине помітно на загальний результат. Це теж не дуже добре, бо значне збільшення кількості таких питань потребує багато часу, а наявність 5-10 таких питань не впливає на оцінку. Крім таких, на кафедрі технології металів та матеріалознавства використовують ще тести по типу відновлення складових відповіді. Наприклад: „підберіть до назв першого стовбця відповідні пояснення з другого стовбця” :

1. білий чавун                                                      А. з кулястим графітом

2. високоміцний чавун                                        Б. з пластівковим графітом

3. ковкий чавун                                                   В. з цементитом.

4. сірий чавун                                                      Г. з пластинчастим графітом.

 

Вірогідність випадкового правильного вибору в даному випадку складає

¼!= 0,042. Для того, щоб вона серйозно впливала на загальний результат, вартість даного питання повинна бути хоча б 100 балів, чого звичайно не роблять.

     Тому ефективність тестування ми повинні бачити не в отриманні певної кількості балів, а в отриманні студентом необхідних знань і вмінь. Істотним недоліком тестування є відсутність співбесіди, бо виключає необхідність мотивації відповіді і позбавляє студента можливості навчитися мотивувати свою позицію на належному рівні. Майбутнім викладачам, керівникам необхідне уміння правильно і логічно формулювати цілі, задачі, висновки. Перевагою тестування є можливість викладача швидко побачити загальний рівень засвоєння матеріалу, а студента – побачити свій рівень. Низький бал за тестування повинен стати мотивом для подальшого, самостійного, більш глибокого вивчення матеріалу; високий – свідоцтвом того, що можна переходити до наступних тем і курсів.

 

     

Література

 

 1. Віща освіта в Україні і Болонський процес: за ред. В.Г.Кременя -    

     Тернопіль, 2004, 383 с.

 2. Кулешова М.Ф., Шерстобитов С.И., Никітін В.І.: Технологія   

     формування стандартизованих тестових завдань (Методичні   

     рекомендації). Харків, ХНАДУ, 2005. - 51 с.

 3. Марков О.В. Можливості комп’ютерного тестування у процесі діагностики

     знань студентів - Сучасні технології підготовки фахівців в умовах

     подальшого розвитку вищої освіти України – Харків, 2005, с.63-64.

4. Карасев А.И. Теория вероятностей и    математическая статистика./ А.И.Карасев / Статистика.-Москва, 1970.- 344 с.

5. Гмурман В.Е. Руководство к решению задач по теории вероятностей и математической статистике./ В.Е.Гмурман / Высшая школа. – Москва, 1975.-333 с.