Хмельовський I. M.

Формування глобальної нормативно-правової архітектури в посткризовий період

Метою здійснення регулювання фінансового сектора економіки є забезпечення дотримання правових та нормативних принципів ведення діяльності і дотримання відповідних рамок. Правильно функціонуюча глобальна фінансова система вимагає ефективного регулювання пристосованого до характеру відповідних суб’єктів господарської діяльності, суспільства і потреб економіки. Добра нормативно-правова архітектура мусить запевнювати прозорість ринку, безпеку всім учасникам і також сприяти підтримці інноваційних нововведень та розвитку.

Розглядаючи окремі країни, можна ствердити, що посткризова нормативна реформа фінансової системи в США зайшла далі ніж в Європі і на її тему були жвавіші дискусії. Виникло багато думок як негативних, так і позитивних по відношенні щодо нового регулювання. Масштаби втручання держави в фінансовий сектор з метою стабілізації американської економіки в період кризи виразно показала необхідність фундаментальної реформи регулюючих норм.

В результаті в США з’явилася досить фрагментарна система регулювання, що основується на діяльності кількох нових і кількох існуючих установ з не зовсім ясними і добре охарактеризованими повноваженнями. Становить це проблему особливо для менших банків, які мусять пробиратися через тонни нових норм, хоча для них може бути більш коштовно та проблематично найняти і співпрацювати з хорошими юридичними, консалтинговими фірмами, щоб бути в змозі добре інтерпретувати нові регулюючі положення та швидко пристосовуватися до нових ситуацій. Вихід з фінансової кризи був коштовний для США. Повстала система регулювання здається акцептує два головні підходи: запобігання новим кризам і необхідність використовувати державні кошти для дотримання стабільності.

Головним предметом змін являється діяльність транснаціональних фінансових підприємств на що і націлена розбудована наглядово-стабілізуюча мережа різних державних органів багатьох країн світу. Дисципліну на ринку мають забезпечити різноманітні державні установи, наприклад в США Бюро охорони споживачів на фінансовому ринку.

Загальносвітова криза 2008-2009 років показала неспроможність фінансової системи забезпечити досконалий захист від ризиків, що несе в собі транснаціональна банківська діяльність і можливість дефолту та краху. Як результат, 2010 рік приніс багато нових і важливих рішень, що повинні покращити стан речей. Розширений склад Базельського Комітету з питань банківського нагляду опрацював новий, глобальний нормативний порядок «Базель ІІІ», який був додатково затверджений на з’їзді міністрів фінансів країн Великої двадцятки в Сеулі в листопаді 2010 році. Передбачає він, на протязі періоду 2013-2019 років, поетапне, суттєве підвищення вимог до банківського капіталу.

В цілому виходить, що з’являється, хоч і досить хаотична, глобальна система регулювання на світовому фінансовому ринку. Варто враховувати, що політика розвинених країни світу має великий вплив на функціонування транснаціональних фінансових установ і в тому числі міжнародних банків. Також можна спостерігати збільшення ролі корпорацій в регулюванні та формуванні відносин в глобальному економічному просторі. Проте криза, яка розпочалася в 2008 році, дала зрозуміти, що навіть могутнім компаніям важко самостійно, без підтримки існувати на ринку, а особливо без підтримки державними установами в скрутних ситуаціях. Це виразно можна побачити на прикладі США. Подальший розвиток вимагає активної співпраці і впровадження та постійного удосконалення нормативно-правової системи регулювання в залежності від змін в глобальному просторі діяльності транснаціональних корпорацій.

Література:

Coolley T.F., Walter I., Getting regulatory reform right; „Forbes”, 24.03.2010

Інтернет:

www.wikipedia.org