Шабельник С.О.

Українська інженерно-педагогічна академія, м. Харків, Україна

Професійна підготовка майбутніх дизайнерів

У професійної підготовки студенти – майбутні дизайнери – опановують загально спеціальними вміннями – універсальними способами одержання й застосування знань. Так, А. Усова виділяє такі з них: графічні уміння, уміння вимірювати, обчислювати, спостерігати, експериментувати, самостійно працювати з літературою тощо [1]. В. Паламарчук виділяє загально навчальні розумові вміння (на наш погляд, необхідні в художньо-конструкторській діяльності): аналіз і виділення головного, порівняння, узагальнення й систематизація, визначення й пояснення понять, конкретизація, доказ і спростування, уміння, необхідні у проблемному навчанні [2]. А от В. Беліков [3] виділяє вміння, що є універсальними для багатьох дисциплін, а саме: навчально-управлінські, що дозволяють здійснювати планування, регулювання, організацію, контроль й аналіз власної навчальної діяльності; навчально-інформаційні, що забезпечують знаходження, переробку й використання інформації для вирішення навчальних завдань; навчально-логічні, що забезпечують чітку структуру змісту процесу постановки й вирішення навчальних завдань; узагальнені – розуміння наукових основ і структури діяльності, самостійне визначення послідовності виконання операцій, з яких вона складається, тобто уміння планувати свою роботу, всебічно враховувати всі умови, завдання, розглядати явища з різних точок зору, виділяти головну думку, аналізувати матеріали першоджерел, спостерігати й контролювати свою діяльність [1; 3]. Основною відмінністю узагальнених умінь є можливість їх широкого використання в різних видах діяльності.

На нашу думку, у процесі навчально-пізнавальної діяльності кожен студент використовує такі компоненти загальнонавчальних й узагальнених умінь: постановка й формулювання мети майбутньої роботи; висування гіпотези; розробка й аналіз різних способів виконання діяльності; порівняння й вибір оптимального варіанта виконання; підбор засобів реалізації обраної діяльності; складання плану діяльності; реалізація плану діяльності, що супроводжується поточним контролем й її перебудовою в разі необхідності; аналіз отриманих результатів діяльності, їх порівняння з тими, що заплановано; оцінка й корекція виконаної діяльності.

Отже, теоретична й практична готовність студента до майбутньої дизайнерської діяльності, формами прояву якої є теоретична й практична діяльності, сприяють формуванню інтелектуальних умінь (мислити) і сенсомоторних умінь (діяти).

Формування професійних умінь майбутніх дизайнерів, як невід‘ємного компоненту професійної майстерності, здійснюється в професійній діяльності та має багато спільного з формуванням професійних навичок. Однак, існують між ними відмінності: за своєю структурою професійні вміння набагато складніші навичок; відпрацьовування вміння передбачає аналіз і досягнення тими, що навчаються, повного усвідомлення виконуваних дій; при зміні (ускладненні) структури дії, включенні елементів новизни, незвичайності й невідомості формується гнучкість (надійність) уміння.

Крім того, у психолого-педагогічній літературі зазначається, що вміння відрізняються від навичок більшою гнучкістю, широтою й рухливістю (В. Боброва, Н. Кузьмін, А. Петровський, У. Богословський й інші). Якщо розглядати навички як операції, приведені до певних умов, то об'єктивно вміння виступає не як просте повторення минулого досвіду, а як перенос дій у змінені умови.

Так, Д. Ітельсон [4] виділяє такі характерні риси вміння як процесу: навмисність здійснення дій (усвідомленість, мета); єдність інтелектуальних, перцептивних і практичних дій; нестереотипне, творче застосування знань; узагальненість (перенос на змінені умови). Отже, уміння може й має стати оволодінням системою знань й операцій, поєднанням системи знань й операцій (навичок), уміння стає способом діяльності людини. Лише оволодіння системою способів (умінь) дозволяє оволодіти професійною майстерністю.

Отже, професійні уміння в галузі дизайнерської професії є стрижневою частиною професійної підготовки майбутнього дизайнера і розвитку особистості студента в цілому. Професійно-психологічна підготовленість майбутнього фахівця як психологічний компонент майстерності є один із важливих моментів, відзначений нами, у розумінні умов досягнення цілей з вдосконалювання професійної підготовки студентів до дизайнерської діяльності, що включає професійно-психологічні знання, навички й уміння, пов'язані із професійною діяльністю.

Література:

1. Усова А.В. Формирование у учащихся учебных умений и навыков / А.В. Усова // Советская педагогика. – 1994. – № 1. – С. 55-60.

2. Шамова Т.Н. Организация познавательных действий учащихся в условиях проблемного обучения: Автореф. дисс... канд. пед. наук / Т.Н. Шамова. – М., 1966. – 16 с.

3. Беликов В.А. Дидактические основы организации учебно-познавательной деятельности школьников: Дисс... д-ра пед. наук / В.А. Беликов. – Магнитогорск, 1995. – 315 с.

4. Ительсон Д.Б. Лекции по общей психологии / Д.Б. Ительсон. – Владимир: ВГПИ., 1970. – 268 с.