“Педагогические  науки”/2.Проблемы подготовки специалистов

к. психол. н. М.П. Тимофієва

Буковинський державний медичний університет

Роль ейдетичних прийомів у розвитку пам'яті студента-медика

Актуальність теми. Пам'ять, як пізнавальний процес, лежить в основі здатностей людини і є умовою навчання, надбання знань, формування вмінь і навичок. Доволі часто спостерігаємо першокурсників, які отримують справжні травмуючі переживання через недостатність мнемічної сфери. На першому курсі потрібно запам'ятовувати дуже велику кількість матеріалу, яку не порівняєш зі шкільними вимогами (вивчення іноземної мови, медичних дисциплін тощо). Психологічний аналіз випадків звернень студентів до психолога виявляє, що вони використовують способи запам'ятовування, засвоєні в школі і незважаючи на їхню неефективність, не можуть перейти на управління мнемічною функцією з метою відпрацювання нових, результативних способів.

Завдання дослідження: теоретичний аналіз індивідуальних та вікових особливостей пам’яті студентів; дослідження особливостей пам’яті студентів-медиків; розробка підготовчого курсу для покращення пізнавальних процесів, зокрема пам’яті студентів-медиків.

Методологічним підґрунтям дослідження стали: теоретичні положення системного підходу щодо загальних принципів організації процесів і функцій пам’яті як саморегулюючої системи (Анохін П.К., Бочарова С.П, Грановська Р.М., Зінченко В.П., Ляудіс В.Я., Хомуленко Т.Б.); методи покращення пам’яті (Аткінсон В.В., Андрєєв О.А., Арден Д.Б., Васил’єва Е.Е., Васил’єв В.Ю., Домінік О’Браєн, Козаренко В.А., Полонейчик И.И., Роуз С.П. Хромов Л.Н.); розвиток пізнавальних процесів Роланд Р. Гейсельхарт, К. Буркарт; розвиток пам’яті (Бойчук Т.М., Тимофієва М.П.); особливості відтворення засвоєного матеріалу (Біне А., Мейман Е., Нечаєв О. П., Смирнов А. А.) тощо.

Дослідження проводилось упродовж першого семестру 2011 н.р. на базі Буковинського державного медичного університету. Загальна кількість студентів становила 84 особи: серед яких студенти 1 курсу спеціальності «Лікувальна справа» та «Стоматологія».

Для дослідження об’єму короткочасної пам’яті використовували методику Джекобсона. Була підібрана методика «Піктограма» для дослідження особливостей опосередкованого запам'ятовування і його продуктивності, а також характеру розумової діяльності, рівня формування понятійного мислення.

Дослідження особливостей пам’яті студентів-медиків показує, що багато з них недостатньо володіють основними способами смислового запам’ятовування матеріалу, в них відсутні вміння та навички їх використання в навчально-пізнавальній діяльності. Таким чином, саме способи запам’ятовування частіше за все виявляються найбільш слабкою ланкою пам’яті.

В якості основного і, по суті, єдиного способу запам’ятовування числового ряду, більшість студентів застосовували повторення про себе кожного окремого числа. Майже ніхто з них під час читання чисел свідомо навіть не намагався якимось чином згрупувати їх, з’єднати, класифікувати. На питання експериментатора: “Що ви робили, щоб добре запам’ятати числа?” – зазвичай були отримані наступні відповіді: “Нічого не робив, просто читав і запамятовував, як було записано”; “Читав вголос і намагався кожне число повторити один-два рази про себе”, “Дивилася уважно і скільки встигала повторювала про себе”. Деякі досліджувані використовували зовнішні прийоми, що полегшували запам’ятовування. Хтось в уяві малював цифри. Лише деякі досліджувані, студенти, причому ті, що запам’ятали числа краще за інших, намагалися об’єднати числа в групи – у десятки.

Слід відзначити, що під час пригадування чисел, багато студентів, навіть з тих, які використовували групування під час запам’ятовування, заперечували застосування будь-яких прийомів у процесі запам’ятовування.

Таким чином, можна зробити висновок, що мнемотехнічні прийоми не використовувались. Пояснюється це перш за все тим, що кількість прийомів довільного запам’ятовування, яким володіють студенти-першокурсники, є ще дуже невеликою і запам’ятовування залишалось звичайним, тобто не використовувалося ніяких спеціальних засобів і прийомів.

Мнемічна дія відстає в своєму формуванні від пізнавальної, вона формується після пізнавальної дії та на її основі; тому вона може здійснюватися як самостійна та цілеспрямована дія тільки в тому випадку, якщо пізнавальне орієнтування здійснюється швидко, легко, не потребуючи спеціальної активності досліджуваного. Але в тих випадках, коли матеріал, що пропонується, викликає труднощі у розумінні, установка на запам’ятовування чинить негативний вплив як на результат запам’ятовування, так і на розуміння.

Практичне значення роботи полягає в тому, що розроблена програма підготовчого курсу для розвитку пам’яті студентів-медиків. Програма включає теми для розвитку пізнавальних процесів: пам’яті уваги, уяви, мислення. Мета підготовчого курсу: навчити студентів застосовувати ейдетичні прийоми для швидкого запам’ятовування слів, словосполучень, списків слів, іноземних слів, чисел, доз та назв фармакологічних препаратів; опанувати навички концентрації уваги та розвитку уяви; оволодіти прийомами швидкого запам׳ятовування текстової інформації та прийомами швидкого конспектування матеріалу.