Педагогічні науки / 2. Проблеми підготовки фахівців

Служинська Л. Б.

Тернопільський національний економічний університет, Україна

Критерії та показники готовності майбутніх менеджерів-економістів до професійної самореалізації

Визначення стану сформованості готовності майбутніх менеджерів-економістів до професійної самореалізації передбачає необхідність розробки критеріїв та показників даної інтегральної характеристики.

У педагогічній та психологічній довідковій літературі термін критерій [від грец. kriterion − засіб судження] визначається як: мірило для визначення, оцінка предмета, явища; ознака, взята за основу класифікації [4]; підстава для оцінки, визначення або класифікації чогось; мірило, мірка [3]; стандарт, виходячи з якого можуть прийматися рішення, робитись оцінки або класифікація; рівень досягнень, який визначається метою, за ступенем наближення до якої оцінюється прогрес [1].

Термін показник, за новим тлумачним словником української мови, визначається як: свідчення, доказ, ознака чого-небудь; наочні дані про результати якоїсь роботи, якогось процесу; дані про досягнення чого-небудь [3].

П. Городов, розглядаючи проблему оптимізації навчання у вищій школі, під критерієм розуміє показник, на підставі якого можна судити про ефективність процесу [2, c. 9]. А. Спірін, досліджуючи проблему взаємозв’язку критеріїв та показників, вважає, що кожен показник передбачає визначення відповідних йому критеріїв [5].

Враховуючи різні точки зору дослідників та визначення, які наводяться в педагогічній та психологічній довідковій літературі, вважаємо, що показники професійної підготовки майбутнього менеджера-економіста – це сукупність ознак, що дозволяють зробити висновок про ступінь відповідності цілей, мотивів, інтересів, установок, спрямованості, професійних знань, навичок та умінь, професійно-особистісних якостей та рівня розвитку самооцінки майбутнього менеджера-економіста, що формуються в процесі фахової підготовки, вимогам професійної діяльності. А критеріями професійної підготовки є такі її розпізнавальні ознаки, на основі яких визначається та оцінюється міра сформованості її компонентів.

Всі компоненти професійної підготовки майбутніх менеджерів-економістів мають відповідні критерії, кожен з яких включає в себе сукупність показників. Дослідження рівнів сформованості критеріїв та показників дає можливість спрогнозувати ефективність виконання професійних завдань майбутніх менеджерів-економістів у сучасних умовах економічного розвитку.

Виділення критерію усвідомлення цілей підготовки, якому відповідає цілемотиваційний компонент професійної підготовленості майбутнього менеджера-економіста пов’язано з необхідністю врахування у процесі формування професійної підготовленості особистісної спрямованості студентів, системи їх ціннісних орієнтацій, а також мотивів, які спонукають їх до вибору професійної діяльності та оволодіння основами майбутньої професії. З огляду на вищевказане, критерієм цілемотиваційного компоненту професійної підготовки майбутнього менеджера-економіста є усвідомлення цілей підготовки.

Критерію самостійності у професійній діяльності відповідає особистіснй компонент. При виокремленні даного критерію ми виходили з того, що сформованість особистісно-важливих якостей та здібностей майбутнього фахівця до професійної самореалізації на засадах акмеологічного підходу, які набувають свого розвитку в процесі фахової підготовки, забезпечує упевненість та самостійність під час виконання завдань професійного характеру в різних, часом у важких умовах упродовж всієї професійної діяльності з мінімальними помилками.

При виокремленні критерію сформованості операцій мислення, якому відповідає змістовий компонент. Компетентний фахівець, який працюватиме в умовах сучасного розвитку економіки, має бути теоретично підготовлений до професійної діяльності. Належний рівень теоретичної підготовки, необхідний для ефективного виконання функціональних завдань, на нашу думку, забезпечується сформованістю професійно-спрямованого мислення як одного із провідних пізнавальних процесів особистості.

Виділення критерію готовності до самонавчання і саморегуляції, якому відповідає рефлексивний компонент професійної компетентності пов’язано з необхідністю формування у майбутнього фахівця адекватної самооцінки та навичок саморегуляції поведінки, від яких у значній мірі залежить ефективність професійної діяльності в умовах розвитку економіки.

Використовуючи розроблений критеріальний підхід до діагностики професійної підготовки майбутнього менеджера-економіста, ми вважаємо за необхідне, визначити якісну характеристику рівнів сформованості їх професійної підготовленості в процесі фахової підготовки.

Отже, визначення рівнів дало можливість нам прослідкувати динаміку формування досліджуваного утворення, виявити недостатньо розвинені критерії та показники, намітити шляхи подальшого розвитку та обрати засоби й методи, за допомогою яких можна було б впливати на їхню позитивну динаміку.

Література:

1. Большой толковый психологический словарь / [ пер. с англ. Ребер Артур]. – ООО „ Издательство АСТ”; „Издательство „Вече”, 2001. – Т.1 – 592 с.

2. Городов П. Н. Оптимизация процесса воспитания в высшей школе / П. Н. Городов. – М. : ВПА, 1990. – С. 9–17.

3. Новий тлумачний словник української мови [укл. В. В. Яременко, Сліпушко О. М.]. – К.: Вид-во „Аконіт”, 2001. – Том 2 Ж – О. – 911 c.

4. Популярна юридична енциклопедія / [В. К. Гіжевський, В. В. Головченко, В. С. Ковальський та ін.]. – К.: Юрінком Інтер, 2002. – 528 с.

5. Советский энциклопедический словарь. – М., 1990. – 621 с.