Данилів І.І.*, к.б.н. Данилів С.І.**

* студентка V курсу Прикарпатського національного університету ім. Василя Стефаника, м. Івано-Франківськ, Україна

** асистент кафедри фармації Івано-Франківського національного медичного університету, м. Івано-Франківськ, Україна

Флора лучно-степової зони урочища хребтова (рогатинське опілля)

У зв'язку з інтенсифікацією різноманітних форм антропогенного впливу на навколишнє середовище істотно порушується природній процес розвитку фітобіоти: спостерігається збіднення автохтонної флори, зменшення площ природних рослинних угрупувань і спрощення їх ценотичної структури. Для усвідомлення процесів і явищ, які відбуваються на сучасному етапі, та їх прогнозування виникає необхідність комплексного вивчення флори регіону. Завдяки унікальності та самобутності флора Рогатинського Опілля завжди привертала увагу дослідників [1]. Проте, у відомих на сьогодні працях різним частинам регіону приділялася не однакова увага. Природа Рогатинщини висвітлювалась фрагментарно поряд з історією Рогатинського району. Разом з тим, флора окремих територій даного регіону практично не досліджена. Тому метою дослідження було вивчення флористичного різноманіття лучно-степової ділянки в урочищі Хребтова Рогатинського Опілля. В ході роботи були використані систематичний, еколого-фітоценотичний, флороценотичний, географічний та біоморфологічний методи аналізу.

Флористичний склад урочища Хребтова встановлений на основі флористичних зборів, досліджень і описів. На досліджуваній території виявлено 126 видів, що належать до 90 родів та 28 родин.

Найбільш поширеною родиною на досліджуваній місцевості є родина Бобові (Fabaceae). Вона представлена 23 видами, найчисельнішими з них є конюшина лучна, буркун лікарський, чина лучна та люцерна простерта. Наступною на кількістю видів є родина Айстрові (Asteraceae), у складі якої виявлено 21 вид. Серед них волошка лучна, підбіл звичайний, деревій майжезвичайний, кульбаба лікарська, осот клейкий та цикорій дикий. Родина Злакові (Poaceae) представлена 17 видами, зокрема, тонконіг звичайний, костриця лучна, очерет південний, куничник наземний, мітлиця тонка, райграс високий, стоколос безостий, тимофіївка лучна та степова. Серед рослин родини Жовтецеві (Ranunculaceae) нараховується 8 видів, таких як ломиніс прямий, анемона нарцисоквіткова, купальниця європейська, рутвиця орликолиста, сон великий та розлогий, жовтець їдкий та Запаловича. Однак, слід зазначити, що чисельність видів на даній території є незначною, тобто види є розсіяними.

Родини Губоцвіті (Lamiaceae) та Розові (Rosaceae) представлені у флорі урочища Хребтова 7 видами. До родини Губоцвіті (Lamiaceae) відносяться наступні види буквиця лікарська, материнка звичайна, суховершки звичайні та великоквіткові, шавлія кільчаста та лучна. Серед представників родини Розові (Rosaceae) знайдено такі види: суниця лісова, парило звичайне, 3 види перстачів (гусячий, прямостоячий та білий), та родовик лікарський. Варто відзначити, що представники даних родин зустрічаються рясно та дуже рясно на досліджуваній території, але не мають суцільного змикання.

Родини Зонтичні (Apiaceae), Геранієві (Geraniaceae), Маренові (Rubiaceae), Дзвоникові (Campanulaceae) та Ранникові (Scrophulariaceae) є досить поширеними на території урочища, хоча налічують лише по 4 види.

Усі інші знайдені родини (Liliaceae, Plantaginaceae, Dipsacaceae, Onagraceae, Boraginaceae, Melathiaceae, Primulaceae, Euphorbiaceae, Brassicaceae, Urticaceae, Iridaceae, Convallariaceae, Orchidaceae, Polygonaceae, Caryophyllaceae, Valerianaceae, Equisetaceae) представлені досить бідним видовим складом (по 1-3 види). Однак, слід звернути увагу на те, що подорожники великий та середній родини Подорожникові (Plantaginaceae), а також свербіжниця польова, комонник лучний та черсак лісовий родини Черсакові (Dipsacaceae) є дуже поширеними на досліджуваній території.

Варто зазначити, що в урочищі Хребтова знайдено рідкісні та зникаючі види [3], такі як аденофора лілієлиста, анемона нарцисоквіткова, ахірофорус плямистий, косарики черепитчасті, лазурник трилопатевий, лілія лісова, сон великий та розлогий, щавель український.

Деякі з них мають лікувальні властивості. Так, сон великий застосовують при порушенні функціональної активності нервової системи, косарики черепитчасті використовуються для лікування бронхітів, гастритів, для загоєння ран, як болетамувальний та вітамінний засіб.

Для біоморфологічного аналізу флори досліджуваного урочища прийнята класифікаційна схема життєвих форм рослин И.Г. Серебрякова (1984) [2], в основі якої лежить така схема: дерева – кущі – чагарники – трав’яні багаторічники – трав’яні дво- і однорічники. Всі вони представляють відповідні етапи форми основного еволюційного шляху життєвих форм Покритонасінних.

Мал. 1. Співвідношення між життєвими формами видів урочища Хребтова. Позначення: 1 – кущі, 2 – напівкущі, 3 – дворічні трави, 4 – однорічні трави, 5 – багаторічні трави.

У флорі урочища Хребтова переважають трави. Серед них провідне місце займають багаторічники – 110 видів, що складає 87,30 % від загальної кількості. До них відносять види усіх знайдених на досліджуваній території родин. Однак, є родини, що представлені виключн багаторічними травами. Наприклад, Валеріанові, Гвоздичні, Гречкові, Губоцвіті, Дзвоникові, Зозулинцеві, Жовтецеві, Конвалієві, Кропивові, Капустяні, Лілійні, Маренові, Мелантієві, Молочайні, Первоцвітні, Півникові, Розові, Черсакові, Хвощеві.

Дво- та однорічних трав є значно менше – 7 та 8 види відповідно. Зокрема, буркун лікарський, цикорій дикий, трищетинник жовтуватий, морква дика, дудник лісовий, подорожник великий, синяк звичайний (дворічні) та конюшина панонська, волошка синя, стенаксис однорічний, анізанта покрівельна, герань Робертова, незабудка польова, дзвінець весняний та пізній (однорчні).

Щодо чагарникових порід, то вони представлені поодиноко. Так, на досліджуваній території знайдено кущ – Дрік красильний (Genista tinctoria) та напівкущ – Зіновать руська (Chamaecytisus ruthenicus), що належать до родини Бобові (Fabaceae).

Таким чином, флору урочища Хребтова становлять 126 видів, які належать до 28 родин і 90 родів. Найбільшою за кількістю видів є родина Бобові Fabaceae, що налічує 23 види, які складають 18,25 % від загальної кількості видів.

Література:

1. Геренчук К.І. Природа Івано-Франківської області. – К.: Вища школа, 1973. – 159 с.

2. Серебряков И.Г. Жизненные формы высших растений, их изучение // Полевая геоботаника, Т. 3. – М. – Л.: Наука, 1984. – С. 146-208.

3. Червона книга України. Рослинний світ. – К.: Глобконсалтин, 2009. – 600 с.