Дворщенко К.О., Остапченко Л.І.

Київський національний університет імені Тараса Шевченка, Київ, Україна

Вміст мікроелементів у печінці щурів в умовах тривалої шлункової гіпохлоргідрії та при введенні мультипробіотика "Симбітер»"

Значне місце серед патологій травної системи займають гіпоацидні стани, які виникають внаслідок порушення секреції гідрохлоридної кислоти парієтальними клітинами шлунка. Пригнічення кислотоутворючої функції шлунка призводить до порушення травлення, гіпергастринемії, колонізації травної системи патогенною мікрофлорою, і як наслідок, до розвитку запальних процесів у шлунково-кишковому тракті [1].

У ряді досліджень показано, що за умов тривалого перебігу дисбіозу кишечника зростає ризик розвитку метаболічних захворювань печінки та ураження позапечінкової біліарної системи (неалкогольний стеатоз, стеатогепатит, неспецифічний реактивний гепатит, внутрішньопечінковий інтралобулярний холестаз та ін.) [2].

Етіологія та патогенез багатьох захворювань пов'язані з порушенням мінерального балансу. Мікроелементи виконують важливу роль у підтриманні життєдіяльності організму. Вони беруть участь у процесах комплексоутворення з природними лігандами (білками, вуглеводами, нуклеїновими кислотами, вітамінами, гормонами) та забезпечують їх біологічні функції.

Для корекції патологічних станів доцільним є використання пробіотичних препаратів, які володіють широким спектром біологічної активності. Нами було використано мультипробіотик "Симбітер® ацидофільний" концентрований ("Симбітер»"), який являє собою концентровану біомасу живих клітин мультикомпонентного симбіозу пробіотичних бактерій [3].

Метою роботи було визначити вміст мікроелементів: марганцю (Mn), міді (Cu) та цинку (Zn) у печінці щурів при тривалій шлунковій гіпохлоргідрії та при введенні мультипробіотика "Симбітер".

Матеріали та методи. Дослідження проводили на білих нелінійних статевозрілих щурах-самцях масою тіла 180-220 г. Усіх тварин розділяли на три експериментальні групи. У першій групі (контроль) щурам протягом 28 діб вводили внутрішньочеревно 0,2 мл та перорально 0,5 мл води для ін’єкцій. Гіпоацидний стан моделювали за допомогою внутрішньочеревного введення 14 мг/кг омепразолу (Sigma, USA), 1 раз на добу протягом 28 діб (друга група). Третя група щурів одночасно з введенням омепразолу отримувала мультипробіотик "Симбітер»" перорально в дозі 0,14 мл/кг, розчинений у 0,5 мл води для ін’єкцій.

Кількісний вміст мікроелементів у тканині печінки визначали методом мас-спектрометрії з індуктивно зв’язаною плазмою на приладі фірми Varian (USA), модель 820-MS. Концентрацію елементів визначали за допомогою калібрувальних графіків, які були побудовані з використанням відповідних розчинів стандартних зразків [4]. Статистичний аналіз проводили з використанням t-критерію Ст’юдента; вірогідними вважали дані при Р < 0,05.

Результати та обговорення. Встановлено, що в умовах тривалої шлункової гіпохлоргідрії у печінці щурів знижується вміст марганцю і міді – в 1,4 раза та зменшується рівень цинку – в 1,9 раза порівняно з контрольною групою тварин (табл. 1).

Таблиця 1.

Вміст мікроелементів (мкг х г^-1) у тканині печінки в умовах тривалої шлункової гіпохлоргідрії та при введенні мультипробіотика «Симбітер», (M ± m, n = 10).

Група тварин Мікроелемент	Контроль	Омепразол	Омепразол + "Симбітер»"
Mn	2,58 ± 0,25	1,91 ± 0,18^*	3,25 ± 0,31^*/#
Cu	5,13 ± 0,49	3,74 ± 0,37^*	4,62 ± 0,45^#
Zn	37,21 ± 3,68	19,59 ± 1,87^*	31,77 ± 3,12^#

*- P ≤ 0,05 різниця вірогідна порівняно з контрольною групою;

# - P ≤ 0,05 різниця вірогідна порівняно з групою тварин, яким вводили омепразол.

При введенні мультипробіотика "Симбітер»" щурам з омепразол-індукованою шлунковою гіпохлоргідрією вміст досліджуваних мікроелементів в печінці зростає: марганцю – в 1,7 раза, міді – в 1,2 раза та цинку – в 1,6 раза відносно групи щурів з гіпоацидним станом шлунка (табл. 1).

Таким чином, при тривалій шлунковій гіпохлоргідрії у печінці щурів змінюється мікроелементний склад марганцю, міді та цинку, що відображає активність окисних процесів в досліджуваному органі. Мультипробіотик "Симбітер»" сприяє відновленню порушеного мікроелементного гомеостазу в печінці щурів з гіпоацидним станом.

Література.

1. Martinsen T.C., Bergh K., Waldum H.L. Gastric juice: a barrier against infectious diseases // Basic Clin. Pharmacol. Toxicol. – 2005 – Vol. 96, №2. – P. 94-102.

2. Kassarjian Z. and Russell R.M. Hypochlorhydria: a factor in nutrition // Annual Review of Nutrition. – 1989. – Vol. 9. – P. 271-285., Martinsen T.C., Bergh K., Waldum H.L. Gastric juice: a barrier against infectious diseases // Basic Clin. Pharmacol. Toxicol. – 2005 – Vol. 96, №2. – P. 94-102.

3. Янковский Д.С., Дымент Г.С. Мультикомпонентные пробиотики группы «Симбитер»: итоги и перспективы биоконструирования и применения в клинической практике // Здоровье женщины. – 2006. - №3. – С.181-188.

4. Hsiung C.S. Minimizing interferences in the quantitative multielement analysis of trace elements in biological fluids by inductively coupled plasma mass spectrometry / C.S. Hsiung, J.D. Andrade, R. Costa, K.O. Ash / Clin. Chem. – 1997. – Vol. 43, №12. – P. 2303-2311.