Магістр обліково-фінансового факультету, І.І. Богата

Миколаївський національний аграрний університет, Україна

Облік дебіторської заборгованості у бюджетних установах

Згідно зі статтею 2 Бюджетного кодексу України бюджетна установа - це орган, установа чи організація, передбачена Конституцією України, або створена у встановленому порядку органами державної влади, органами влади Автономної Республіки Крим чи органами місцевого самоврядування, яка повністю утримується за рахунок відповідного державного бюджету чи місцевих бюджетів. Бюджетні установи є неприбутковими організаціями.

Особливості бухгалтерського обліку в бюджетних установах визначаються Бюджетним кодексом України, Законами України «Про Державний бюджет України», «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», Планом рахунків бухгалтерського обліку бюджетних установ і організацій і Порядком його застосування, затвердженим наказом Головного управління Державного казначейства України, Інструкцією про кореспонденцію субрахунків бухгалтерського обліку для відображення основних господарських операцій бюджетних установ, затвердженою наказом Державного казначейства України, та іншими нормативними документами, що містять вказівки з обліку і відображення у звітності операцій бюджетних установ [1].

Загальновідомо, що організація бліку у бюджетних установах не регламентується діючими Стандартами (Положеннями) бухгалтерського обліку. Тому, при розгляді сучасного стану бухгалтерського обліку дебіторської заборгованості слід керуватися нормативними актами, що регламентують засади облікової політики у бюджетних установах.

Виникнення заборгованості пов'язане з тим, що одночасне виконання сторонами зустрічних зобов'язань за договором відбувається вкрай рідко. Як наслідок, в однієї сторони в складі господарських засобів виникає актив у вигляді дебіторської заборгованості.

Питання заборгованості бюджетних установ на сучасному етапі розвитку ринкових відносин займає особливу увагу. Заборгованість, як дебіторська, так і кредиторська, є негативним чинником у роботі установ. Характерною особливістю фінансово-господарської діяльності бюджетних установ є те, що всі вони, як правило, фінансуються за рахунок коштів різних бюджетів. Витрати, необхідні для здійснення статутної діяльності бюджетних установ, фіксуються у кошторисі, що є основним плановим документом, який надає повноваження бюджетній установі щодо отримання доходів і здійснення видатків, визначає обсяг і спрямування коштів для виконання бюджетною установою своїх функцій досягнення цілей.

Окремі питання теорії, методики бухгалтерського обліку дебіторської заборгованості бюджетних установ розглядаються у працях таких вчених: Джоги Р.Т., Заїнчківського О.А., Канєвої Т.В., Лемішовського В.І., Матвеєвої В.О., Свірко С.В. та багато інших. Однак, окремі питання вимагають глобальнішого вивчення, що й обумовили актуальність даної теми.

Дослідження проблем діючої системи обліку дебіторської заборгованості у бюджетних установах і внесення пропозицій щодо її вдосконалення.

Одним з основних нормативів щодо формування і обліку дебіторської заборгованості є Інструкція з обліку коштів, розрахунків та інших активів бюджетних установ, затверджена наказом Державного казначейства України від 26.12.2003 р. за № 242. Вона передбачає єдині вимоги до порядку ведення бюджетними установами бухгалтерського обліку руху коштів у касі, на рахунках в установах банків або в органах Державного казначейства, розрахунків з дебіторами та інших активів. У ній зазначено, що дебіторська заборгованість – фінансовий актив установи, що виникає унаслідок договірних відносин між двома юридичними особами, серед яких одна, що є власником активу, після настання відповідних умов угоди має право на отримання платежів, товарів, робіт та послуг.

Прострочена дебіторська заборгованість – це заборгованість, що виникає на 30-й день після закінчення терміну обов’язкового платежу згідно з укладеними договорами, або якщо дата платежу не визначена після виписування рахунку на оплату.

Дебіторська заборгованість, строк позовної давності якої минув, – дебіторська заборгованість, що обліковується після закінчення терміну позовної давності.

Безнадійна дебіторська заборгованість – поточна дебіторська заборгованість, щодо якої є впевненість про неповернення її боржником або за якою строк позовної давності минув [2].

Облік стану розрахунків з різними дебіторами ведуть за рахунком 36 “Розрахунки з різними дебіторами”, який розподіляється за субрахунками. Слід зауважити і те, що всі ці субрахунки за своєю будовою є активно-пасивними.

Характерними видами розрахунків з різними дебіторами для бюджетних установ є розрахунки у порядку планових платежів, коли умовами угоди передбачена оплата не за окремими господарськими операціями, а шляхом періодичного перерахування грошових коштів у визначені строки та розмірах; з підзвітними особами за виданий аванс на господарські витрати або витрати, обумовлені відрядженням; за відшкодуванням завданих збитків за сумами нестач і крадіжок коштів та матеріальних цінностей, суми збитків за псування матеріальних цінностей, віднесені на рахунок винних осіб та інші суми, що підлягають утриманню в установленому порядку а також розрахунки з іншими дебіторами установи за господарськими операціями, що не були враховані за згаданими видами розрахунків.

Одне із важливих етапів процесі бухгалтерського обліку у бюджетних установах відведено поточному обліку. Свірко С.В. наголошує на тому що, поточний облік складається з операцій щодо: реєстрації інформації, отриманої в результаті первинного обліку, у системі рахунків бухгалтерського обліку; реєстрації інформації у носіях інформації даного етапу обліку – облікових реєстрах; групуванняч та перегрупування показників інформаційних даних. Тому, з метою раціонального ведення поточного обліку, на нашу думку, необхідно систематизувати дані в розрізі видів дебіторської заборгованості за допомогою субрахунків четвертого порядку [5].

Література:

1. Облік у бюджетних установах : [ навч. посіб. / За заг. ред.] О. А. Заїнчковського, Т. М. Сторожук, - Ірпінь : Академія ДПС України, 2002. – 535 с.

2. Інструкція з обліку коштів, розрахунків та інших активів бюджетних установ, затверджена наказом Державного казначейства України від 26.12.2003 року за № 242. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: zakon.rada.gov.ua

3. Атамас П. Й. Основи обліку в бюджетних установах : [ навч. посіб.] / П. Й. Атамас. – Київ : Центр навчальної літератури, 2005. – 288 с.

4. Інструкція про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затверджена Постановою Правління Національного банку України від 21.01.2004 року за № 22. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: zakon.rada.gov.ua

5. Свірко С. В. Бухгалтерський облік у бюджетних установах: методологія та організація : [ монографія ] / С. В. Свірко. – К. : КНЕУ, 2006. – 244 с.