Секция: 14. Экономическая теория

К.е.н., доцент Непокупна Т.А.

Полтавський національний педагогічний університет імені В.Г. Короленка

к.е.н., доцент Степаненко С.В.

Полтавський національний педагогічний університет імені В.Г. Короленка

СУЧАСНІ ЕКОНОМІЧНІ ТРАНСФОРМАЦІЇ:

КРИЗА ЦІННІСНИХ ОРІЄНТАЦІЙ

Сучасні трансформації ціннісних орієнтацій та настанов людей впливають на поглиблення системної кризи у матеріальній і духовній сферах життєдіяльності сьогоднішнього соціуму. Науковцями визнається, що в основі всезагальної системної кризи перебуває, перш за все, криза духовності, криза цінностей.

Цінності тісно переплетені із ціннісними орієнтаціями, але це не тотожні поняття. Цінності, сповідувані людиною, визначають настанови і відповідну поведінку людини, обумовлюють вибір нею способу дій, оскільки слугують фундаментом світогляду і серцевиною мотивації її життєдіяльності, складають стрижень життєвої концепції і філософії життя. Ціннісні орієнтації ‒ важливий елемент „свідомості людей у вигляді підсвідомих вражень, образів або свідомих уявлень, розуміння того, що і як відповідає їхнім матеріальним і духовним потребам та здатне задовольняти останні” [1]. Ціннісні орієнтації людини спрямовують її увагу на відповідну цінність, що і зумовлює поведінку та усвідомлені дії людини стосовно вибору.

Ущільнення і пришвидшення процесів глобалізації, інформатизації, модернізації, капіталізації, ультраліберального ринкового фундаменталізму, які охопили усі сфери життєдіяльності соціуму, зумовили перехід до іншої, „нової”, системи цінностей і ціннісних орієнтацій. Цей перехід неоднозначно впливає на суб’єктів господарювання та економічну систему вцілому, має як позитивні, так і негативні прояви.

Вважаємо, що в умовах глобального ринкового фундаменталізму відбувається деградація ціннісних орієнтацій особистості і суспільства, оскільки до грошового обігу вводяться не лише суто економічні, традиційні, але й соціокультурні та морально-етичні блага, які здебільшого належали до сфери негрошового обміну, а радше ‒ даріння, безкорисливості, що зумовлювало довіру та добровільні взаємні соціальні і моральні обов’язки між людьми. „Дар є синонімом обов’язків, соціальних і моральних… Внутрішній людський борг обов’язків виникає лише у відповідь на дар” [2].

У соціології процес, у ході якого все більше різних видів людської діяльності знаходить вираз у грошовій вартості та фактично стає об’єктом купівлі-продажу, товаром, називається коммодифікацією ‒ витісненням духовних і людських цінностей грошовими [3]. Активно поглинаючи соціум, ринковий фундаменталізм призводить до деградації культури, духовно спустошує особистість, нівелює загальнолюдські цінності, чесноти. Так, дослідження учених з університетів Баумберга і Бонна довели, що ринки руйнують моральні цінності, знижують важливість моралі [4], а грошові винагороди стають визначальним чинником у прийнятті рішення людей, навіть якщо ці рішення є антигуманними, кримінальними, суперечать загальновизнаним нормам моралі. Такі імманентні душі людини якості, як доброта, чуйність, співчуття, гідність, відповідальність, совість, патріотизм тощо стають комерціалізованими, набувають виміру у показниках суто матеріальної вигоди. „У суспільстві, заснованому на купівлі-продажу, продати і купити можна все ‒ принципи, батьківщину, наркотики, кандидатські і докторські ступені, посади, соціальний статус. Такі високі людські якості, як порядність, честь, намагання духовно удосконалюватися належать до „забобон” і неминуче витісняються думками про матеріальні задоволення, про красиве життя” [1].

На сьогодні у грошово-обмінні процеси включені найважливіші галузі соціальної сфери: освіта і процес здобуття знань, охорона здоров’я і надання медичних послуг, соціальний захист і визначення пільгових категорій громадян, наука і пріоритетність фінансування теоретичних розробок тощо. Окрім формалізованої, законодавчо визначеної і впорядкованої комерціалізації цих галузей, їх функціонування водночас супроводжується і неформальними соціальними зв’язками. Останні проявляються у переслідуванні суто особистісної вигоди надавачами освітніх, медичних, соціальних послуг, послуг осіб, уповноважених на виконання державних функцій внаслідок усвідомлення ними важливості своєї „місії” стосовно залежної сторони ‒ отримувача продукованих ними благ. Жага матеріальної винагороди заміщує собою відповідальну місію у діяльності тих, хто покликаний забезпечувати соціальну цілісність і духовну зрілість суспільства, впливати на формування ціннісних орієнтацій людей.

Вважаємо, що одним з важливих інститутів, здатних трансформувати коммодифіковані ціннісні орієнтації у загальнолюдські, гуманістичні, такі, що пронизані духовністю, є вища освіта. Повернення до обов’язкового викладання дисциплін соціально-гуманітарного циклу (економічна теорія, соціологія, етика тощо) може забезпечити формування повноцінного мислення молодої людини, яке характеризується „раціональною, зв’язною, єдиною, адекватною фізичному світу і цілям людей основою, неупередженим аналізом достовірних причин ситуації, що склалася, розглядом явищ як ланок у ланцюгу раціональних причинно-наслідкових зв’язків, критичним ставленням до стереотипів мислення і поведінки, здатністю до глибокого абстрагування, складних асоціативних зв’язків, індивідуальних різноманіть, усвідомленням необхідності тільки альтруїзму і гуманізму у взаємовідносинах, прагненням до творчої діяльності і самореалізації, що позбавлені міфічної аксіоматики і припускало б за мету розвитку суспільства створення єдиної цивілізації, всі члени якої були б звільнені від необхідності боротьби за виживання” [5, с. 27].

Формування ціннісних орієнтацій особистості є процесом і результатом впливу комплексу внутрішніх і зовнішніх чинників. Соціальне оточення, суспільна практика, ЗМІ в сучасних умовах часто пропагують цінності, протилежні тим, що їх прищеплює сім’я, церква, до певної міри – школа. У цьому двобої різних систем цінностей за вплив на свідомість людей часто-густо перемогу отримує той, на чий бік стає держава. Саме держава, визначаючи стандарти освіти, забезпечуючи підтримку сімейного виховання дітей, проводячи відповідну інформаційну політику, реально викорінюючи корупцію (яка сприяє розумінню, що все продається і купується), зрештою забезпечуючи дотримання у суспільстві принципу соціальної справедливості, здатна поступово повернути суспільство до системи традиційних цінностей, що їх нині прийнято називати загальнолюдськими.

Література:

1. Ефимов В.И. Общечеловеческие ценности: монография / В.И. Ефимов, В.М. Таланов. ‒ Издательство „Академия Естествознания”, 2010 г. [Електронний ресурс] ‒ Режим доступу : http://www.rae.ru/monographs/97

2. Панарин А. Православная цивилизация в глобальном мире / Олександр Панарин [Електронний ресурс]. ‒ Режим доступу : http://aandr12.narod.ru/Glawa2.htm

3. Аберкромби Н. Социологический словарь / Н. Аберкромби, С. Хилл, Б. Тернер [Електронний ресурс]. ‒ Режим доступу : http://voluntary.ru/dictionary/874/word/komodifikacija

4. Рынки разрушают моральные устои [Електронний ресурс]. ‒ Режим доступу : http://ubr.ua/labor-market/life-at-work/ynki-razrushaut-moralnye-ustoi-227649

5. Цаплин В. Гипноз разумности. Мышление и цивилизация / В. Цаплин. ‒ М. : АСТ : Астрель, 2010. ‒ 512 с.