Секция: 14. Экономическая теория

К.е.н. Шевченко Б. О.

Полтавський національний педагогічний університет імені В. Г. Короленка

Спільні цінності партнерства бізнесу, суспільства І держави в інноваційному процесі

Лейтмотивом сучасного дискурсу стосовно визначення вектора поступу національної економіки є визнання інноваційного процесу як магістральної тенденції сучасного економічного розвитку, необхідності модернізації вітчизняної економіки, зниження її сировинної залежності. Передбачається, що для цього достатньо створити інноваційну інфраструктуру, і приватний бізнес, за певної державної підтримки, поступово почне рух у цьому напрямі [1]. Проте за роки ринкових трансформацій сформувалася економічна система, в якій міцно закріпилися колосальні за своїми масштабами корупційні витрати в державному секторі, атмосфера недовіри у бізнес-середовищі і відсутність стабільних і робочих взаємозв'язків між суспільством, державою, науковим, освітнім і бізнес-середовищем. Як відмічають сучасні економісти, в сучасному пострадянському економічному середовищі бізнес переслідує в основному короткострокові інтереси, а в суспільстві панує криза очікувань, що фактично зводить нанівець усі зусилля держави [2-3].

Досвід провідних інноваційних компаній світу свідчить, що їх відмінною рисою є створення інноваційного середовища за допомогою формування системи цінностей і філософії бізнесу з орієнтацією на довгострокові і, що важливо, нефінансові цілі. Для вітчизняних компаній за відсутності стабільного політичного середовища, значної корупційної складової у відносинах влада-бізнес-суспільство основною перешкодою до створення стійкого інноваційного середовища стають розмитість або відсутність ідеології розвитку бізнесу, цинічне ставлення до результатів своєї праці й оточення, орієнтація на короткострокові і виключно фінансові цілі.

Вважаємо, що бізнесу, державі і суспільству необхідне партнерське єднання, що втілюється у формуванні, як орієнтиру інноваційного розвитку, інших вимірів ефективності, корисності і новизни, що зводяться до оцінки здатності нововведення одночасно слугувати вирішенню загальносуспільних проблем, бути відповідним їх нагальності та виступати засобом збереження і підвищення конкурентоспроможності виробника. Суспільство у цій партнерській взаємодії виступає середовищем формування потреб із забезпечення еволюційного поступу; завдання держави полягає в артикуляції суспільних запитів та створенні умов і «правил гри» стосовно їх задоволення; місія бізнесу ‒ спрямувати інноваційний пошук на створення продуктів, технологій, придатних для вирішення соціальних, екологічних та інших проблем, а процес їх комерціалізації перетворити у джерело прибутку. Чинником інтеграції інтересів суб’єктів такої взаємодії, взаємного прагнення до успіху стає ідея спільних цінностей, згідно якої інновації забезпечують створення вартості у такий спосіб, що одночасно створюється і необхідне суспільству благо: задовольняються його потреби або вирішуються його проблеми [4].

Концепція спільних цінностей ґрунтується на тому, що ринки формуються не лише економічними, але і соціальними потребами: слабкість та проблеми суспільства знижують його споживацьку активність, пригнічують його інноваційну сприйнятливість, що негативно позначається на бізнесі. Спільні цінності, на відміну від соціальної відповідальності і благодійності, є тими принципами і методами діяльності, що підвищують конкурентоспроможність компаній та водночас покращують соціальні і економічні умови у місцях їх локалізації; це ‒ форма прояву і посилення зв’язку між суспільним і технологічним прогресом. Деякі інноваційні компанії вже почали створювати спільні цінності шляхом переосмислення точок перетину між суспільством і бізнесом. Так, наприклад, якщо раніше предметом мобілізації ресурсів продовольчих компаній було збільшення обсягу виробництва продуктів харчування, їх асортименту, то сьогодні на перший план виходить завдання здорового харчування. Корпорації Intel і IBM переймаються створенням такої технології, яка дозволяє економити електроенергію і знижувати витрати користувачів. Винахідник ременів безпеки, обов'язкових тепер для кожного автомобіля, Н. Болін із корпорації Volvo свідомо не став патентувати свій винахід саме із-за його виняткової важливості для життя людей [4]. Наведені приклади демонструють якісно нові принципи організації бізнес-діяльності ‒ прагнення підвищувати якість життя суспільства за допомогою інноваційних і водночас комерційно вигідних для бізнесу рішень.

Практика створення спільних цінностей, втілених у виробництво екологічно чистих продуктів з'являється і в Україні. Наприклад, поява екоферм у сільському господарстві. Творці такого бізнесу організовують його не лише у вигляді виробництва одиничного продукту, але і як кластер, спільно із суміжними виробництвами екологічно чистих добрив, кормів для худоби, медичних препаратів тощо [5]. Хоча подібні бізнеси в Україні поки що рідкісне явище, все ж їх можна назвати перспективним початком найважливішої сучасної інноваційної тенденції.

Отже, спільні ціннісні орієнтації інноваційного бізнесу, суспільства і держави стають сферою, навколо і усередині якої повинні формуватися способи і форми реалізації технічної сторони інноваційного процесу і господарського життя. «Біо-соціо-духовна природа людини потребує не лише технічного створення комфортних умов життя, але у більшій мірі визначається ціннісно-людяними критеріями, без опори на які подальший розвиток стає неможливим» [6, с. 69]. Нові потреби суспільства у спільних цінностях ‒ це виклики сучасному підприємництву, відповідь на які змушує до нових (нового типу) інновацій і напрямів технічного прогресу. Творення спільних цінностей не лише відкриває нові сфери інноваційного процесу, але має значний зовнішній ефект: об'єднуючись, люди створюють досконаліше суспільство.

Література:

1. Про внутрішнє та зовнішнє становище України в 2013 році: Щорічне Послання Президента України до Верховної Ради України [Електронний ресурс]. ‒ Режим доступу : http://www.niss.gov.ua/content/articles/files/Poslannia 2013-c7954.pdf

2. Аузан А. Общественный договор как повестка дня на завтра / А. Аузан [Електронний ресурс]. ‒ Режим доступу : http://www.vedomosti.ru/opinion/news/1648491/povestka_na_zavtra/

3. Гуриев С. Ratio economica: Это нужно заслужить / С. Гуриев, О. Цывинский [Електронний ресурс]. ‒ Режим доступу : http://www.vedomosti.ru/newspaper/article/263294/eto_nuzhno_zasluzhit

4. Портер М. Капитализм для всех / М. Портер, М. Креймер // Harvard Business Review. ‒ Март 2011. ‒ С. 38. [Електронний ресурс]. ‒ Режим доступу : http://hbr-russia.ru/issue/66/2512/

5. Сус Т. Особливості становлення ринку екологічно чистої продукції в Україні / Т.Й. Сус [Електронний ресурс]. ‒ Режим доступу : http://archive.nbuv.gov.ua/portal/Soc_Gum/Aprer/2010_6_2/43.pdf

6. Задорожний Г.В. Інтелектуальне підприємництво у економіці знань / Г.В. Задорожний, О.В Хомин. Харківський національний університет імені В.Н. Каразіна, 2008. ‒ 171 с.