Економічні науки / інвестиційна діяльність та фондові ринки

к.е.н.Побоченко Л.М.

cтудент Нагайченко С.Є.

Національний авіаційний університет , Україна

Державні пріоритети іноземного інвестування в Україні

Анотація: У статті зосереджено увагу на регулюванні державної політики в 2013 році для забезпечення її ефективності та збільшення потоків іноземних інвестицій.

Ключові поняття: державне регулювання , інвестиції, потоки іноземних інвестицій , державні пріоритети.

В Україні в першу чергу для покращення інвестиційного клімату необхідно переглянути державну політику , та вдосконалити її. Багато прогалин в законах відлякують інвесторів, що негативно позначається на міжнародному іміджі та міжнародній економіці загалом.

Україна займає останнє місце з 43 країн у регіоні Європи, і її загальний бал нижчий, ніж середні світові показники. Економічна свобода продовжує бути на низькому рівні через постійні репресії в Україні. Попередні реформи, включаючи здійснення конкурентоспроможної ставки податків і незначних нормативних змін, не змогли стимулювати основу економічного розвитку або появи більш активного приватного сектору. Такі реформи також характеризуються поганою політичною діяльністю та не стійкою інституційною структурою всієї економіки[6,c.66].

Трудовий кодекс застарів і не вистачає гнучкості. Уряд впливає на ціни через державні підприємства. Грошова стабільність залишається слабкою. Середня тарифна ставка знаходиться на низькому рівні 2,8 відсотка, є деякі нетарифні бар'єри, які обмежують свободу торгівлі. Велика кількість кредиті ,які як і раніше є гальмом для банківської системи. [4,c.13-14].

Крім того, на інтенсивність іноземних інвестицій діє руйнівна податкова система; відсутність діючої системи страхування інвестицій; надмірна монополізація економіки; а також високий рівень інфляції. Також, відзначається відсутність приватної власності на землю і неконвертованість національної валюти[2,c.16].

В 2013 році українські експерти-економісти опублікували державні приорітети для збільшення потоків іноземного інвестування(див. Табл. 1), вони стоять в порядку їх значущості. На першому місці лібералізація руху капіталу та репатріацію прибутків. Трансферт (репатріація) прибутку іноземного інвестора, як правило, маєвключати такі регулюючі заходи: обов’язкове створення резервного фонду зі зберіганням його у банку країни, що приймає; фіксація розміру трансферного капіталу і прибутку відповідно до правил валютного регулювання та угод про валютне співробітництво. Допускається також режим вільного переміщення капіталу[5,c.10].

За оцінками деяких спеціалістів, прямі іноземні інвестиції в Україну обмежені підприємницьким ризиком, який досягає 80% [3,c.40].

В той же час західні експерти вважають, що обсяг українського ринку і низька купівельна спроможність населення не є непереборною перешкодою для ефективного вкладення інвестицій.Також 23% експертів, що проживають в Україні вважають, що складна екологічна ситуація є серйозним стримуючим чинником для іноземних бізнесменів[1,c.78].

Таблиця 1

Державні пріоритети

№	Пріорітет
1	Лібералізація руху капіталу ,валютного ринку та репатріації прибутків
2	Зняття обмежень на долю іноземної власності в українських компаніях
3	Мінімізація бюрократичних обмежень
4	Зниження податкових ставок та скорочення числа податків
5	Зняття обмежень на доступ внутрішнього і зовнішнього ринків
6	Удосконалення системи контролю за дотриманням контрактів

Джерело: сайт Державного агентства України з інвестицій та управління національними проектами.

Отже, враховуючи мінливі умови вітчизняного ринку варто наголосити на тому що, зараз Україна надзвичайно потребує приплив іноземних інвестицій. Але для того, щоб іноземні інвестори пішли на вкладення, необхідні дуже серйозні зміни в інвестиційному кліматі: західні експерти пов'язують з підвищенням надійності захисту приватної власності, обмеженням адміністративного втручання в економічні процеси з боку держави, сприятливою і стабільною податковою політикою.

Література:

1. Сміяна Л.С. Правові основи зовнішньо-економічної діяльності: навчальний посібник. – К.: КНТ, 2008. –С.78.

2. Татаренко Н.О., Поручник А.М. Теорії інвестицій. Навч.посібник. – К.: КНЕУ, 2000. – С.16.

3. Федоренко В., Гойко А. Інвестознавство. – К.: МАУП, 2000. – С.40.

4. Фомін С. С. Чи потрібні нам іноземні інвестиції?// Політика і час. - 2001. - №3. – С.13-14.

5. Чернов В.А. Инвестиционная стратегия: Учеб. пособие для вузов. – М.: ЮНИТИ-ДАНА, 2003. – C.10.

6. Шевченко Н.І. Сучасні інструменти державної інвестиційної політики // Інвестиції: практика та досвід. – 2011. – №24. – С. 66.