Экономические науки/ 5.Управление трудовыми ресурсами
к.е.н.,
доцент Кудирко О. М., Кимач О.О.
Вінницький
торговельно–економічний інститут КНТЕУ,
Україна
Облік і аудит розрахунків з оплати
праці та аналіз ефективності використання трудових ресурсів
Розбудова ринкової економіки країни й усі пов’язані з цим
трансформаційні процеси мають здійснюватися в інтересах людини для підвищення
якості її життя. Оплата праці – найсуперечливіша категорія в системі умов
праці, оскільки саме в ній відбиваються різнобічні інтереси сторін
суспільно-трудових відносин, усі їхні досягнення й прорахунки. Це один із
найважливіших показників, що характеризує рівень економічного та соціального
стану суспільства і залежить передусім від продуктивності праці.
Сучасний вітчизняний механізм оплати праці неефективний і
потребує вирішення низки проблем через застосування вдосконалених правових
засад на макро- і мікроекономічному рівнях. В Україні існує необхідність у
радикальних змінах в організації й стимулюванні ефективності праці [1, с. 9-11].
Виходячи з цього цілком закономірною є потреба у
своєчасній, об’єктивній і достовірній інформації про розрахунки з оплати праці
з погляду кожної із сторін соціально-трудових відносин – держави, роботодавця і
найманого працівника. У таких умовах особливої актуальності набуває дослідження
теоретичних і прикладних аспектів бухгалтерського обліку й аудиту розрахунків з
оплати праці та аналізу ефективності використання трудових ресурсів з огляду на
ринкове реформування та світову інтеграцію України.
Значний внесок у вивчення теорії, методології обліку й аудиту розрахунків з оплати праці та аналізу ефективності використання трудових ресурсів зробили такі відомі вітчизняні науковці, як П. Й. Атамас, М. Т. Білуха, Ю. А. Верига, С. Ф. Голов, Г. М. Давидов, В. П. Завгородній, А. В. Калина, М. В. Кужельний, Ю. А. Кузьмінський, О. А. Петрик, В. В. Сопко, Н. М. Ткаченко, М. Г. Чумаченко, Ю. С. Цал-Цалко та ін.
Однак окремі аспекти теорії та практики обліку й аудиту
розрахунків з оплати праці та аналізу ефективності використання трудових
ресурсів залишаються дискусійними, потребують подальших наукових досліджень і
розробок у напрямі їх удосконалення.
Метою дослідження є узагальнення й критична оцінка чинних
теоретичних положень, методики, організації та практики обліку й аудиту
розрахунків з оплати праці та аналізу ефективності використання трудових
ресурсів, розробка рекомендацій з їх удосконалення та практичного використання
для прийняття виважених облікових і управлінських рішень в сучасних умовах
господарювання.
Для досягнення визначеної мети в процесі проведення
дослідження були поставлені й вирішені такі завдання:
– розкрити сутність обліково-аналітичної категорії
«розрахунки з оплати праці» в умовах реформування національної системи оплати
праці й бухгалтерського обліку та звітності;
– узагальнити методи державного й договірного регулювання
оплати праці та обґрунтувати шляхи їх удосконалення з позицій обліку
розрахунків з оплати праці;
– узгодити й систематизувати основні аспекти методики й
організації бухгалтерського обліку розрахунків з оплати праці;
– удосконалити методичні й організаційні підходи до
зовнішнього (незалежного) і внутрішнього аудиту розрахунків з оплати праці;
Вивчення й критична оцінка нормативних актів та наукової
літератури дали змогу встановити, що об’єкт бухгалтерського обліку «розрахунки
з оплати праці» означає зобов’язання роботодавця оплатити, надати винагороду за
працю згідно з певними правовідносинами, здійснивши всі необхідні для цього
розрахунки податків і платежів відповідно до норм чинного законодавства, а
отже, включає розрахунки із заробітної плати за відповідними системами оплати
праці й усіх трудових гарантій і компенсацій працівникам, що працюють за
трудовим договором, а також розрахунки за винагородою за цивільно-правовими
договорами та авторськими гонорарами [2, с.75].
Результати проведеного аналізу засвідчили, що окремі
положення щодо сучасної структури фонду оплати праці за Інструкцією зі
статистики заробітної плати дискусійні, що й обумовило формулювання певних їх
уточнень.
На сьогодні стан державного та договірного регулювання
оплати праці в Україні та окреслені у цій сфері проблеми справляють негативний
вплив на організацію оплати праці та облік пов’язаних із нею розрахунків на
підприємствах України. Це визначає низку загальнодержавних і
загальноекономічних завдань, які потрібно вирішити шляхом спільної праці
політиків, науковців і практиків, враховуючи кращий вітчизняний та зарубіжний
досвід, а саме: прийняття нового Трудового кодексу; вирішення проблем
соціального партнерства; реформування системи оподаткування фонду оплати праці
та прибутку підприємства; стимулювання інноваційної діяльності; вдосконалення
методики й організації обліку тощо [3, с. 293].
Порядок здійснення та облік розрахунків з оплати праці
пов'язані з вибором основних елементів загального механізму організації оплати
праці – моделей формування, форм і систем оплати праці, нормування й
стимулювання праці. Особливо виважених підходів потребує розробка оптимальної
системи оплати праці й механізму її стимулювання, які мають бути спрямовані на
досягнення загальної мети діяльності підприємства та підвищення добробуту
найманих працівників [2, с. 76].
Сучасні проблеми, що склалися у сфері підвищення
продуктивності праці, потребують застосування комплексного аналізу ефективності
використання трудових ресурсів, який полягає в дослідженні системи
взаємопов’язаних показників їх раціонального використання, вивченні впливу
основних зовнішніх та внутрішніх чинників на рівень продуктивності праці,
виявленні резервів її підвищення й розробці заходів, спрямованих на зменшення
негативного впливу внутрішніх чинників. Проведене
дослідження дало змогу сформулювати низку теоретичних, методичних та практичних
висновків, що відображають досягнення визначеної мети і вирішення поставлених
завдань.
1. Обліково-аналітична категорія «розрахунки з оплати
праці» відображає зобов’язання роботодавця здійснити оплату, надати винагороду
за найману працю згідно з відповідними правовідносинами та з урахуванням норм
чинного податкового, соціального й пенсійного законодавства.
2. Організаційні аспекти процесу формування звітної
інформації про розрахунки з оплати праці потребують їх узгодженості з сучасними
вимогами.
3. Для сприяння стандартизації обліку розрахунків з
оплати праці, слід уточнити порядок визнання й оцінки зобов’язань за окремими
виплатами працівникам [1, с. 14-16].
Таким чином, облік та аудит розрахунків з
оплати праці є досить трудомісткою роботою для фахівців. Даний процес має
багато недоліків та невідповідностей з боку законодавства, але поступове
вирішення існуючих проблем в даній сфері дасть можливість усунення всіх питань,
пов’язаних з обліком і аудитом операцій з оплати праці та аналізом ефективності
використання трудових ресурсів.
Література:
1. Крищенко К. В. Удосконалення організаційно-економічного
механізму управління оплатою праці / К. В. Крищенко // Україна: аспекти праці.
– 2012. – № 6. – С. 9–16.
2. Шульга Н. В. Сутність оплати праці, її форми і системи
/ Н. В. Шульга // Проблеми формування ринкової економіки : міжвід. наук.
збірник / відп. ред. О. О. Бєляєв. – К. : КНЕУ, 2002. – Вип. 10. – С. 73–77.
3. Шульга Н. В.
Аналіз ефективності використання трудових ресурсів у системі управління
діяльністю автотранспортних підприємств / Н. В. Шульга // Наукові записки : зб.
наук. праць кафедри економ. аналізу ТНЕУ. – Тернопіль : ТНЕУ, 2006. – Вип. 16.
– С. 293–294.