Экономические науки/6. Маркетинг и менеджмент

Могила І.С.

Дніпропетровський національний університет, Україна

Управління видами діяльності підприємств як основний інструмент максимізації прибутку

Останнім часом перед керівниками підприємств постає проблема вибору та впровадження моделей оцінки не лише конкурентної позиції підприємства в цілому, але й окремих напрямків його діяльності. Використання подібних моделей дозволяє отримати найкращі результати у досягненні запланованих стратегічних цілей. Проведення оцінки конкурентної позиції підприємства в умовах розвитку ринкових відносин ускладнено внаслідок відсутності інструментарію, здатного подолати недоліки існуючих методів та моделей оцінювання конкурентної позиції.

Управління діяльності сучасними підприємствами дуже часто обмежується використанням інтуїтивних методів управління, а також методів управління, що базуються на використанні попереднього досвіду. По суті, такі методи не забезпечують розвиток підприємства, оскільки управління їх здійснюється за методами «вчорашнього дня». На сьогодні розвиток економічного середовища відбувається прискореними темпами і застосування подібних методів управління створює небезпеку руйнації діяльності таких суб’єктів господарювання у подальшому. Отже, дуже важливим є моніторинг існуючих останніх розробок в системах управління, використання інноваційних методів управління тощо.

В результаті розвитку ринкових відносин та посилення конкуренції важливе значення має дослідження конкурентного становища підприємства. Результатом такого дослідження має бути прийняття рішень щодо модернізації продукції, послуг, методів управління і т.ін. На практиці діяльність більшості підприємств пов’язана з виробництвом кількох видів продукції, або надання кількох видів послуг. На думку автора, дослідження конкурентної позиції кожного такого виду має буди одним з основних завдань менеджерів, оскільки вони окремо вносять свій вклад в основний показник діяльності будь-якого суб’єкту господарювання – прибуток.

Важливою задачею, що постає під час визначення конкурентної позиції підприємства та його продукції чи видів діяльності, є визначення причинно - наслідкового зв’язку між факторами оцінки конкурентної позиції та її результуючою оцінкою. Таку задачу, на жаль, вирішують далеко не всі існуючи методики. Математичним апаратом, що ефективно можна застосувати до її вирішення автором визначено нейроні мережі [1, 2].

Автором було розроблено та навчено нейронну мережу, що може використовуватися для досягнення кінцевої мети підприємства – максимізації обсягів реалізації продукції. Як було визначено на попередніх етапах дослідження, досягти такої мети можна за умови ефективного використання ресурсів для проведення маркетингової діяльності підприємства, а саме спрямування інвестиційних ресурсів у ті напрямки витрат маркетингової діяльності, що забезпечують максимізацію обсягів реалізації кожного виду продукції, а отже, і загальної реалізації підприємства.

Зазвичай для об’єктивної оцінки конкурентоспроможність товару, при аналізі використовують ті ж критерії, якими оперує споживач. В цьому випадку можна очікувати, що оцінка товару, яка надана підприємством, співпадає з думкою споживача. Проте автором пропонується розглянути конкурентоздатність продукції підприємства з позиції мінімальних витрат на виробництво та реалізацію, максимального розповсюдження товару на ринку та максимального доходу від реалізації товару на ринку. Такий вибір пояснюється тим, що життєвий цикл торгових марок, що розглядаються, знаходиться на стадії розвитку (росту), коли основною метою для підприємства є захвачення нових ринків збуту продукції, досягнення максимального покриття національної торговельної мережі.

Для визначення конкурентоспроможності торгових марок важливим етапом є визначення еталонних значень для порівняння з фактичними показниками діяльності за торговими марками. Як еталонні значення можуть виступати мінімальні, максимальні або середні показники; значення показників певної торгової марки-лідера. Для обґрунтування набору показників конкурентоспроможності торгових марок можна використовувати факторний аналіз, основним завданням якого є скорочення числа показників, класифікація даних, визначення структури взаємозв’язків між показниками.

Дослідження конкурентної позиції не лише підприємства в цілому, але й кожного виду його діяльності має буди одним з основних завдань менеджерів, оскільки кожен такий вид окремо вносить свій вклад в основний показник діяльності будь-якого суб’єкту господарювання – прибуток. Основним інструментом, що дозволяє регулювати цей показник, по суті є управління витратами підприємств. Зростання значущості маркетингової сфери для сучасних компаній визначає як актуальність управління даним видом діяльності в цілому, так і управління витратами на її здійснення. Незважаючи на наявність значної кількості методів управління витратами, розробки з обґрунтованого їх вибору на сьогодні майже відсутні. Управління витратами має бути гнучким, відповідати змінам у діяльності підприємства та враховувати особливості об’єкта – витрат. Тому вивчення передумов і порядку вибору методів управління затратами підприємства залишається актуальним науково-практичним завданням, що потребує подальшого вирішення.

Література:

1. Блюмин С. Л. Модели и методы принятия решений в условиях неопределенности: монография / С. Л. Блюмин, И. А. Шуйкова. – Липецк : ЛЭГИ, 2001. – 138 с.

2. Горбань А.Н. Нейронные сети на персональном компьютере / А.Н. Горбань, Д.А. Россиев. - Новосибирск: Наука, Сибирская издательская фирма РАН, 1996.-276 с.