Конарєва М. Д.

Керівник: Бєлгородцева М.О.

ДонНУЕТ ім. Михайла Туган-Барановського

Методика проведення інвентаризації грошових засобів та інших цінностей

Актуальність теми пояснюється тим, що важливими вимогами до обліку є точність, достовірність та об’єктивність його показників, а також, повна відповідність їх дійсності. Інвентаризація дає змогу виявити неоформлені обліковими документами явища. Її дані дають змогу встановити відповідність з фактичною наявністю засобів, відображення тих об’єктів і явищ, які з будь-яких причин не були охоплені обліком.

Основною метою даної роботи є аналіз проведення процесу інвентаризації на рівні методичних підходів, її обов’язковості і виконання основних завдань в бухгалтерському обліку.

Проблеми проведення інвентаризації розглядали у своїх працях багато провідних вчених-економістів, серед яких: Білоусько В.С., Бутинець Ф.Ф., Грабова Н.М., Огійчук М.Ф. та інші.

Загальні питання порядку проведення інвентаризації визначені Інструкцією з інвентаризації основних засобів, нематеріальних активів, товарно-матеріальних цінностей, грошових коштів і документів, розрахунків та інших статей балансу, згідно з якою на кожному підприємстві проводиться інвентаризація всіх ресурсів господарства [3].

Відповідно до Інструкції з інвентаризації, проведення інвентаризації є обов’язковим при реорганізації або ліквідації підприємства, перед складанням річної бухгалтерської звітності, при зміні матеріально відповідальних осіб, при встановленні фактів крадіжок, у разі аварій тощо[3].

Основними завдання інвентаризації є:

· виявлення фактичної наявності основних засобів, нематеріальних активів, товарно-матеріальних цінностей, коштів, цінних паперів та інших грошових документів, а також обсягів незавершеного виробництва в натурі;

· установлення залишку або нестачі цінностей і коштів шляхом зіставлення фактичної наявності з даними бухгалтерського обліку;

· виявлення товарно-матеріальних цінностей, які частково втратили свою первісну якість, застарілих фасонів і моделей;

· перевірка дотримання умов та порядку збереження матеріальних та грошових цінностей, а також правил утримання та експлуатації основних фондів;

· перевірка реальності вартості зарахованих на баланс основних коштів, нематеріальних активів, товарно-матеріальних цінностей, цінних паперів і фінансових вкладень, сум коштів у касах, на розрахунковому, валютному та інших рахунках в установах банків, грошей у дорозі, дебіторської і кредиторської заборгованості, резервів наступних витрат і платежів [2].

На кожному підприємстві для проведення інвентаризації створюється центральна інвентаризаційна комісія в такому складі: голови (заступник керівника підприємства) і членів комісії (головний бухгалтер, представник громадської організації та інші працівники апарату). Ця комісія відповідає за своєчасну і якісну інвентаризацію. Робочі інвентаризаційні комісії зобов'язані виявити і підрахувати в натуральному вираженні фактичну наявність всіх цінностей. Результати інвентаризації записують до інвентаризаційного опису встановленої форми [1].

Перед початком інвентаризації від матеріально відповідальної особи беруть розписку в тому, що всі документи на оприбуткування і витрачання цінностей здано до бухгалтерії і вона не має оприбуткованих чи не списаних цінностей.

Якщо серед цінностей, які інвентаризуються, є предмети, що тимчасово зберігаються на підприємстві, їх також слід проінвентаризувати і внести до інвентаризаційного опису, а в примітці зазначити, що вони не належать підприємству. На виявлені при інвентаризації зіпсовані чи непридатні матеріальні цінності складають акт, в якому зазначають ступінь непридатності, а також осіб, з вини яких були зіпсовані цінності [4].

Інвентаризаційні описи підписує робоча інвентаризаційна комісія і матеріально - відповідальна особа, яка до підпису має зазначити, що матеріальні цінності, перелічені в цій відомості, прийняті на відповідальне зберігання і жодних претензій до інвентаризаційної комісії у неї немає. За наслідками інвентаризації робоча інвентаризаційна комісія повинна скласти протокол із зазначенням у ньому результатів інвентаризації і висновків щодо них, а також пропозицій про залік нестач та списання нестач у межах норм природного убутку та понаднормових нестач і втрат. Підписані інвентаризаційні описи здають для перевірки до бухгалтерії, потім їх розглядає і затверджує центральна інвентаризаційна комісія, а після цього їх повертають до бухгалтерії [3].

Отже, інвентаризація має свою певну методику проведення. Вона є необхідною на підприємстві для того, щоб запобігти нестачам товарно-матеріальних цінностей, грошових коштів та неврахованих і не контрольованих дебіторської та кредиторської заборгованості.

Література:

1. Огійчук М.Ф. Бухгалтерський облік на сільськогосподарських підприємствах: Підручник. — 2-ге вид., перероб. і допов. / М.Ф. Огійчук, В.Я. Плаксієнко, Л.Г. Панченко та ін.; За ред. проф. М.Ф. Огійчука. — К.: Вища освіта, 2003. – 800 с.

2. Білоусько B.C., Бєленкова М.І. та ін. Теорія бухгалтерського обліку: Навч. посібник. Видання 4-те. B.C. Білоусько, М.І. Бєленкова / За ред. В.С. Білоуська / Харк. нац. аграр. ун-т ім. В.В. Докучаева. - X., 2007. - 215 с.

3. Інструкція з інвентаризації основних засобів, нематеріальних активів, товарно-матеріальних цінностей, грошових коштів і документів, розрахунків та інших статей балансу, затверджена Міністерством фінансів Україні від 30.10.1998 р. № 90 із змінами і доповненнями  від 02.09.2010 р. № 311.

4. Бутинець Ф.Ф. Теорія бухгалтерського обліку: Підручник для студентів спеціальності "Облік і аудит", доп. і перероб. - Житомир: ЖІТІ, 2000. – 912с.