Экономические науки/10.Экономика предприятия

Завідуючий кафедрою обліку та економічного аналізу, к.е.н. Жадько К.С.

Дніпропетровська державна фінансова академія, Україна

Комунікаційні аспекти моніторингу і діагностики суб’єктів господарювання

Діагностика і моніторинг діяльності охоплює не тільки окремі підприємства, але і їх об'єднання, підрозділи, бюджетні установи, банківську систему, комунальні служби й інші суб'єкти господарювання. За допомогою діагностики і моніторингу різноманітні рівні управління одержують інформацію про фактичний стан виробничої, комерційно-збутової, економічної та іншої діяльності, виконання зобов'язань.

Держава зацікавлена в одержанні підприємствами якомога більшого прибутку, а через прибуток - великих податків і різноманітних зборів для покриття своїх витрат.

Повна і всебічна оцінка діяльності підприємства і його платоспроможності, достовірності показників бухгалтерського обліку і звітності повинна базуватися на принципах достатності і переконливості доказів. Для одержання необхідних даних під час діагностування, моніторингу використовуються прийоми комунікацій, тобто дослідження від кожної господарської операції, що оформлюється відповідними документами, ними ж обґрунтовуються записи в регістрах синтетичного й аналітичного обліку. На основі регістрів бухгалтерського обліку складаються бухгалтерський баланс і звітність. Тому особи для моніторингу і діагностики виконаних господарських операцій насамперед вдаються до використання системи показників, прийомів перевірки документів, звітів і записів у регістрах бухгалтерського обліку [1-2].

Залежно від змісту діяльності підприємства, його стану використовують такі прийоми моніторингу, діагностики і контролю: формальні, арифметичні, експертні, логічні, економічні, нормативно-правові, зустрічні, оберненої калькуляції, оцінки документів, перевірки звітності і балансів, порівняння тощо.

Процес діагностики і моніторингу розвитку підприємства розглядають як систему досліджень, які у сукупності дають змогу сформувати необхідні висновки стосовно стану, в якому опинилося підприємство, та можливих шляхів виходу з нього. У схематичному вигляді процес діагностики можна відобразити так (рисунок1).

Рис.1. Схематичний вигляд процесів моніторингу, діагностики і контролю діяльності підприємств

Вивчення причин і факторів позитивної і негативної динаміки показників господарсько-фінансової діяльності необхідне для розробки заходів щодо їх локалізації й усунення. Без проведення цього етапу діагностики не можуть бути розроблені детальні заходи щодо оздоровлення підприємства, які б враховували реальні його проблеми. Прогноз розвитку ринку вбачається необхідним для оцінки впливу зовнішнього середовища на зростання або подолання кризи. За сприятливої ситуації у зовнішньому середовищі можливості підприємства щодо подолання кризи посилюються, кризові тенденції слабшають, а от несприятливі тенденції зменшують потенціал виживання підприємства, прискорюють швидкість поглиблення негативних процесів та явищ.

Моніторинг і діагностика визнаються як один із необхідних етапів процесу антикризового управління, оскільки саме їх результати дають змогу визначити глибину кризи, її масштаби, реальність та очікуваний час виникнення ситуації банкрутства, оцінити можливості підприємства та обґрунтувати заходи, необхідні для подолання кризи, а також прогнозувати наслідки подальшого розвитку ситуації у разі відсутності управлінського впливу [3-5]. Необхідність виокремлення видів моніторингу і діагностики обумовлюється не тільки різною сферою застосування отриманого результату - висновку, але й різними можливостями стосовно інформаційного забезпечення діагностики.

Виділяють два етапи моніторингу і діагностики: встановлення належності об'єкта моніторингу, діагностики до певного класу чи групи об'єктів; виявлення відмінностей об'єкта моніторингу, діагностики і порівняння його фактичних параметрів з базовими.

Для того, щоб забезпечити зазначені можливості, система повинна мати єдину базу даних. Надійність комунікації в комп’ютерному плані означає захищеність її від випадкових збоїв, а інколи і від навмисного псування даних. Як відомо, сучасні персональні комп’ютери є досить відкритими, тому не можна з великою вірогідністю гарантувати захист чисто на фізичному рівні. Важливо, щоб після збою зруйновану базу даних можна було легко відновити, так само, як і роботу системи в цілому в найкоротший термін. Аналізуючи недоліки існуючих комунікацій моніторингу і діагностики, варто підкреслити, що основною проблемою для кінцевого користувача є неповна відповідність впровадженої програми поставленим до неї вимогам, тобто неякісне налагодження або неможливість оперативно змінювати це налагодження відповідно до змін потреб управління діяльністю підприємства.

На основі названих завдань доцільно визначити загальні принципи побудови комунікацій моніторингу, діагностики і контролю:

- інтегрованість у загальну систему - система повинна мати цільовий характер та органічно поєднувати специфіку бізнесу й пріоритети власників;

- науковий характер - у процесі побудови комунікацій доцільно орієнтуватися на використання сучасних, теоретично обґрунтованих методик і заходів, що забезпечить досягнення прийнятного рівня точності при достатній простоті розрахунків;

- комплексність – застосування моніторингу і діагностики відображає загальні результати діяльності підприємства, що зазвичай формуються у двох чи трьох взаємопов'язаних сферах; крім того, кінцеві висновки мають враховувати весь спектр факторів впливу на об'єкт досліджень;

- системність - створення системи фінансово-економічної діяльності підприємства є економічно вигідним тільки на постійній основі у контексті загального економічного розвитку;

- об'єктивність - для побудови систем слід користуватися тільки точними, реальними фактами, методами та заходами, що мінімізуватиме суб'єктивність дослідників чи неточність оцінок;

- конкретність - кожний етап аналізу чи оцінки економічних явищ повинен мати конкретне цільове спрямування;

-  точність - система має на прийнятному для підприємства рівні відтворювати реальні економічні процеси (не варто забувати, що підвищення точності досліджень здебільшого зумовлює їх подорожчання, а це не завжди бажано);

- активність – система повинна максимально орієнтуватися на превентивні методи, тобто самого лише визначення та усунення симптомів недостатньо для запобігання кризі;

- своєчасність - слід постійно враховувати динамічність господарської діяльності, а також статичний характер будь-яких оцінок;

- ефективність (доцільність, економічність) - експлуатуючи систему, потрібно постійно порівнювати позитивні наслідки її існування та поточні витрати на підтримування її функціонування.

Література:

1. Eкономічний аналіз, контpоль та pевізія у галузі зв’язку : hавч. Посібник / Оpлов В. М., Спільна H. П., Потапова-Сінько H. Ю., Шаpкий Д. М. - Одеса: УДАЗ ім. О.С. Попова, 1999. - 227с.

2. Жадько, К. С. Концептуальні основи фінансового контролю в ринкових умовах / К.С. Жадько // Фінансово-бюджетна політика в контексті соціально-економічного розвитку регіонів : тези міжнародної наук.-практ. конф. (Дніпропетровськ, 10-20 березня 2009): У 2 т.; Т ІІ. – Дніпропетровськ: ДДФА, 2009. – С. 72-74 .

3. Кріченець, К. Теоретичні основи контролінгу грошових потоків підприємства / К. Кріченець // Наука молода. – 2007.– № 8. – С. 172–175.

4. Кругляк, Б. Аудит основних засобів промислових підприємств: методичний аспект / Б. Кругляк // Бухгалтерський облік і аудит. – 2007. – № 7. – С. 50-57.

5. Кузьмін, О. Є. Система контролю діяльності промислового підприємства : формування і формалізація / О.Є. Кузьмін // Актуальні проблеми економіки. – 2012. – № 4. – С.184-194.