К.т.н., доц. Рудомін Г.А., магістр Рекун Т.А

Вінницький торговельно-економічний інститут КНТЕУ

Методи побудови економіко-математичної моделі управляння витратами на підприємстві.

Одним із важливих напрямків управлінської діяльності є управління витратами. На сьогодні залишається дискусійним і неоднозначним трактування поняття системи управління витратами підприємства і її складових елементів. Найчастіше систему управління витратами характеризують в прикладному аспекті через взаємодію функцій, що складають управлінський цикл. Досить часто процес управління витратами розглядають через взаємодію функцій планування обліку та контролю.

Проблеми розробки інструментарію управління витратами на виробничих підприємствах тривалий час досліджуються зарубіжними та вітчизняними вченими. Наукові розробки з даної проблематики є багатоаспектними. В економіці підприємства, обліку та економічному аналізі створено широкий спектр методичних підходів щодо формування інформації для потреб управління витратами. Значної уваги заслуговують наукові праці Друрі К., Хорнгрена Ч. Грещака М.Г., Орлова О.О., Чумаченка М.Г., Бутинця Ф.Ф.,Савицької Г.В..

Важливо при управлінні витратами використовувати досвід зарубіжних країн. Зокрема, на японських підприємствах широко використовують такі системи як «Lean Production», «5S», «TQM», «Шість сигм», «Канбан», «Кайзен-костинг», «Таргет-костинг» та інші, які спрямовані на зменшення усіх видів витрат. Управління витратами за допомогою зазначених методів дозволяє організовано і цілеспрямовано здійснювати політику зменшення собівартості. Однак використовувати такі системи на вітчизняних підприємствах потрібно обережно, у першу чергу для вирішення найгостріших проблем. Головною проблемою українських підприємств є затратність виробництва, а затратами і забезпеченням відповідності їх рівня обсягу та організаційно-технічним умовам виробництва слід займатися системно, постійно і цілеспрямовано.

Незважаючи на наявність численних теоретико-прикладних здобутків, проблеми інформаційно-аналітичного забезпечення управління витратами на підприємстві потребують подальшого наукового вирішення.

Управління витратами підприємства можна визначити як взаємопов’язаний комплекс робіт, які формують корегуючі впливи на процес здійснення витрат під час господарської діяльності підприємства, спрямовані на досягнення оптимального рівня (в межах допустимих відхилень) витрат в усіх підсистемах підприємства за умови виконання в них будь-яких робіт.

Для побудови моделі витрат з метою прогнозування їх величини здійснюють оцінку витрат, тобто встановлюють кількісні взаємозв'язки між витратами та різними факторами на підставі дослідження діяльності. Під функцією витрат розуміють математичний опис взаємозв'язку між витратами та їх факторами. Описана функція полегшую процес передбачення витрат.

В економічній літературі описано декілька методів для побудови економіко-математичної моделі витрат:

- метод аналізу рахунків;

- метод вищої точки;

- регресійний аналіз;

- технологічний аналіз;

- метод візуального пристосування;

- метод найменших квадратів;

- спрощений статистичний аналіз.

Застосування різних методів не дасть однакових результатів.

Для прийняття рішень необхідно обирати найрелевантнішу функцію витрат. Для правильного вибору застосовують такі критерії:

- економічна правдоподібність (зв'язок має бути економічно доцільним);

- пристосованість (наскільки зв'язок є тісним);

- значимість незалежних змінних величин (чи суттєво впливатиме на суму загальних витрат коливання значення (в)) незалежної змінної величини.

Надійність ґрунтується на розмірі відхилень фактичного спостереження від розрахункової величини лінії регресії і характеризується показниками: коефіцієнт детермінації, залишкова дисперсія, загальна дисперсія, стандартна помилка обчислення, стандартна помилка коефіцієнта.

Одним із завдань управління витратами виробництва є їх оптимізація. Вона передбачає обґрунтування оптимальної структури виробництва, за якої витрати мінімізуються при заданих обмеженнях ресурсів. Таким чином, оптимізація виробничої програми дозволяє значно підвищити прибуток підприємства за рахунок зниження загальної суми витрат на виробництво. Важливим питанням є забезпечення можливості реалізації виготовленої продукції. Якщо ж на ринку існує значною мірою обмежений попит, то в математичну модель доцільно ввести відповідні обмеження по кожному чи по окремих видах продукції. Розв’язання складеної таким чином математичної моделі є трудомістким процесом з великою кількістю обмежуючих факторів. Тому для розв’язання доцільно використовувати сучасне програмне забезпечення.

Література:

1. Карпенко О.В. Управлінський облік: методика викладання у вищій школі: Навчальний посібник. – К.: Центр учбової літератури, 2007. – 244 с. 

2. Московчук А.Т., Ліщук В.І., Московчук І.О. Аналітичне забезпечення управління витратами / А.Т. Московчук, В.І. Ліщук, І.О. Московчук // [Електронний ресурс]. − Режим доступу: http://www.archive.nbuv.gov.ua/Portal/Soc_Gum/En_em/2008_5_2/Zbirnik_EM_08_2_42.pdf

3. Пасемник О.Г., Дмитришин А.Ф. Роль облікової інформації в системі обліково-аналітичного забезпечення управління підприємницькою діяльністю в процесі прийняття управлінських рішень//Інноваційна економіка.-2010.-№16.-С.105-109.