Экономические науки / 8. Математические методы в экономике

к.е.н., доц. Сергієнко О. А., асп. Татар М. С.

Харківський національний економічний університет, Харківський національний авіаційний університет ім. М.Є. Жуковського «ХАІ», Україна

Когнітивне моделювання показників та факторів інфляції

Інфляційні процеси характеризуються самовідтворювальним характером, тобто є такими, в яких причинові чинники в ряді контурів взаємодії стають також і наслідковими, таким чином, розвиток процесу може набувати спірального характеру. Актуальною задачею дослідження інфляційних процесів є створення адекватного модельного базису, що дозволить досліджувати інфляційні процеси з точки зору досконалого аналізу причинно-наслідкових зв’язків між чинниками, що її викликають. Отже, постає питання про необхідність використання сучасного інструментарію, що дозволять всебічно оцінити і проаналізувати причинно-наслідкові відносини всередині інфляційного процесу як системи.

В Україні показники інфляції значно вищі за показники більш розвинутих країн світу [5, 6]. Відповідно і система управління інфляційними процесами різних країн суттєво відрізняється і залежить від багатьох факторів, зокрема виду інфляції, напрямку державної політики. Методи антиінфляційної політики в Україні повинні бути як адаптаційні (заходи щодо пристосування і стримування інфляції), так і радикальні (проведення відповідних грошових реформ, суттєве скорочення державних видатків і бюджетного дефіциту).

Причиною високих темпів інфляції в Україні є як монетарні, так і немонетарні чинники, такі як інфляція витрат (зокрема, зростання цін на енергоносії), структурні особливості економіки, зокрема дисбаланс видів господарської діяльності, деформована структура економіки, інфляційні очікування, зростання державних видатків, скорочення реального обсягу національного продукту (НП) тощо.

Отже, метою роботи є використання засобів когнітивного моделювання [1, 2] для аналізу інфляційних процесів в економіці України. Використання когнітивного підходу обумовлене наступними особливостями [1]:

- орієнтованості на конкретні умови розвитку ситуації (політична і економічна стійкість, ментальність населення і влади, хаотичність інформаційної сфери, відвертість ринку);

- є одним з найбільш потужних інструментів дослідження нестабільного і слабоструктурованого середовища, сприяють кращому розумінню існуючих в середовищі проблем, виявленню протиріч і якісному аналізу процесів;

- дозволяють відобразити найскладніші проблеми і тенденції розвитку системи в спрощеному вигляді, досліджувати можливі сценарії виникнення кризових ситуацій, знайти шляхи та умови їх вирішення в модельній ситуації;

- якісно підвищують обґрунтованість прийняття управлінських рішень у складній і швидкозмінній обстановці, дозволяють експерту відрефлексувати ситуацію і розробити найбільш ефективну стратегію управління, ґрунтуючись не стільки на інтуїції, скільки на впорядкованому і верифікованому знанні про складну систему;

- сприяють кращому розумінню проблемної ситуації, виявленню протиріч і якісному аналізу системи.

В роботі пропонується модель дослідження інфляційних процесів, яка складається з наступних етапів, представлених на рис. 1.

Рис. 1. Алгоритм дослідження інфляційних процесів

 

Етап 1. Оцінка та виділення факторів і їх угрупування. На першому кроці даного етапу виділяються чинники, що характеризують проблемну ситуацію: виділення базисних (основних) чинників, що описують сутність проблеми; виділення в сукупності базисних чинників цільових чинників, визначення чинників, що впливають на цільові чинники; визначення чинників-індикаторів, процесів, що відображають і пояснюють розвиток проблемної ситуації і їх вплив на різні сфери (економічну, соціальну, політичну і ін.). На другому кроці виконується угрупування чинників. Об'єднуються в один блок чинники, що характеризують дану сферу проблеми і визначальні процеси в цій сфері. Тут можливі варіанти залежно від специфіки проблеми, цілей аналізу, кількості суб'єктів ситуації і т.і.

Етап 2. Побудова когнітивної моделі інфляційного процесу. Даний етап передбачає побудову когнітивної карти і розробку плану експериментів. Когнітивна карта представляє собою схематичний, спрощений опис проблемної ситуації або деякого її фрагмента, що має відношення до певної проблемної ситуації. Для розробки плану експерименту виділяють управляючі змінні, що дозволяють моделювати ситуацію.

Етап 3. Оцінка взаємозв’язків і взаємовпливу чинників інфляції. На цьому етапі оцінюються зв'язки між чинниками: визначення зв'язків і взаємозв'язків між блоками чинників; визначення безпосередніх зв'язків чинників усередині блоку; визначення напряму та сили впливів і взаємовпливу між чинниками; визначення позитивності впливу; визначення зв'язків між чинниками різних блоків.

Етап 4. Моделювання сценарію розвитку інфляційного процесу в Україні за певних початкових умов. Сценарій може моделюватися за трьома основними напрямами: 1) прогноз розвитку ситуації без жодної дії на процеси в ситуації - ситуація розвивається сама по собі; 2) прогноз розвитку ситуації з вибраним комплексом заходів (управлінь) – пряме завдання; 3) синтез комплексу заходів для досягнення необхідної зміни стану ситуації –  зворотне завдання.

Розглянемо більш детально реалізацію пропонованої моделі. Після анотованого аналізу літературних джерел [3 та ін.] виділено наступні чинники інфляції: Х1 - темп зростання інфляції; Х2 – зростання держвидатків; Х3 - понадпланове розширення грошової маси; Х4 – монополія профсоюзів; Х5 – скорочення реального обсягу НП; Х6 – зростання відкритості економіки; Х7 – інфляційні очікування. На основі попереднього аналізу чинників, які обумовлюють інфляційні процеси в Україні, побудуємо когнітивну карту інфляційного процесу (рис. 2).

Рис. 2. Когнітивна карта інфляції

На даній карті вказано напрямки встановлення залежностей між інфляцією та чинниками, що її викликають, наведено основні контури зворотного зв’язку, це видно, насамперед, через те, що ряди контурів темпів інфляції є впливаючим чинником на ті фактори, які, зрештою, призводять до його збільшення. Оцінка взаємовпливу чинників інфляції визначена за алгоритмом багатовимірного шкалювання та покладена в основу реалізації сценаріїв розвитку. Графік результатів когнітивної моделі представлено на рис. 3.

Так, темп інфляції буде ступінчасто зростати протягом періоду розгляду. З графіку видно, що інші параметри також будуть зростати з різним темпом, в цілому описуючи логарифмічний тренд. Найбільшим чином зросте відкритість економіки України, що в цілому відповідає сучасним тенденціям. Найбільші сплески інфляції притаманні непарним рокам, найменші – у парні роки, що супроводжується зростанням державних видатків і скороченням реального обсягу національного виробництва. Найменшим чином зростатиме монополія профсоюзів, це логічно випливає зі скорочення національного виробництва і зростання темпів інфляції.

Рис. 3. Графік результатів побудови когнітивної моделі

 

В якості важелів впливу (управляючих змінних) в когнітивній моделі вибрано «Зростання державних видатків» і «Скорочення реального обсягу НП», що пояснюється тим, що ці змінні експерти вважають одними із найбільш суб’єктивних. Розглянемо експерименти за когнітивною моделлю з врахуванням політики управління важелями для зупинки зростання цін у 2014 році (рис. 4).

Рис. 4. Графік результатів експерименту

 

Отже, для того, щоб темп інфляції у 2014 році склав 0%, у 2012 році необхідно збільшити державні видатки на 20,117% і забезпечити зростання національного виробництва на рівні 9,68% від обсягів 2011 року. Спостерігаємо, що при цьому темп інфляції кожен рік буде скорочуватися на 1-2% за винятком 2014, 2016, 2018 і 2020 років. Пік зростання державних видатків, таким чином, припаде на 2013 рік, після чого почнеться процес їх поступового скорочення. Національне виробництво при цьому буде поступово зростати, тобто можна зробити висновок, що державні видатки будуть спрямовані на підтримку національного виробника. Подібна політика дозволить зупинити розширення грошової маси до 2015 року і згладити панічні настрої в суспільстві до 2017 року.

Отже, використання когнітивного підходу до моделювання інфляційних процесів забезпечить підвищення ефективності результатів державного управління на всіх рівнях ієрархії, оскільки удосконалена система управління конкурентоспроможністю розроблена з урахуванням специфіки діяльності підприємства і забезпечує проведення відповідної політики в досягненні поставлених цілей.

 

Література:

1.     Абдикеев, Н. М. Когнитивная экономика в эпоху инноваций / [Текст] / Н. М. Абдикеев, А. Н. Аверкин, Н. А. Ефремова // Вестник РЭА. - 2010. - № 1. – С. 3-20.

2.     Когнитивное моделирование для решения задач управления слабоструктурированными системами (ситуациями) // Авдеева З.К., Коврига С.В., Макаренко Д.Н. – М.: Институт проблем управления РАН, 2007 г. – 13 с.

3.     Шепель, Є. В. Сутність інфляції як системного утворення і основні чинники її виникнення [Текст] / Є. В. Шепель // Актуальні проблеми економіки. – 2011. - № 2 (116). – С. 32-41.

4.     Офіційний веб-сайт Національного банку України. Річний звіт [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.bank.gov.ua/control/uk/publish/category?cat_id=84983

5.     Офіційний веб-сайт Міністерства фінансів України [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://index.minfin.com.ua/index/infl/

6.     Website of US Department of Labor http://www.stat.go.jp/