Медицина/7. Клиническая медицина
Агаркова О.В., Ніколенко В.Ю.
Донецький національний медичний університет ім.
М.Горького, м. Донецьк, Україна
Основні клінічні неврологічні симптоми у гірників вугільних
шахт хворих на хронічну попереково-крижову радикулопатію
В практиці лікаря загальної
практики та невролога досить часто зустрічаються хворі з гострим болем у
попереку. Такий біль виникає близько у половини працездатного населення
протягом року і часто буває причиною непрацездатності у людей молодше 45 років.
Періодичний біль у попереку спостерігають у 50-80% дорослих. Близько у 35%
людей, які скаржаться на біль у попереку, може з’явитися корінцевий біль [8, 13].
Приблизно 30% робочої сили в
розвинених країнах і 50%-70% – у країнах, що розвиваються, зазнає важкого
фізичного навантаження внаслідок переміщення вантажу і ручної праці. Найменш
захищені від важких фізичних навантажень є: шахтарі, фермери, рибалки,
будівельники, комірники. Статичні м'язові навантаження і повторний їхній вплив
можуть призвести до ушкоджень і кістково-м'язових захворювань. У багатьох
розвинених країнах такі захворювання – основна причина як первинної, так і
стійкої непрацездатності працюючих і призводять до економічних збитків на рівні
5% валового національного продукту (ВНП) [5, 6, 12].
З кожним роком зростає
актуальність проблеми збереження професійної працездатності і в Україні.
З 1990 року динаміка
профзахворюваності мала змінний характер і збільшилася вдвічі. Основний
контингент інвалідів з причини професійної захворюваності зосереджений у
промисловому центрі України – Донбасі. Поясненням цьому є вкрай несприятливі
умови праці у вугільній промисловості. Близько 70% інвалідів праці так чи
інакше пов'язані з видобутком вугілля. При цьому майже половина випадків
профзахворюваності припадає на Донецьку область [1, 3, 11].
Хворі з повторними епізодами болю
у спині довше залишаються непрацездатними, витрати на їхнє лікування зростають
у кілька разів. Разом з тим чимало питань діагностики і лікування захворювань
спини остаточно не вирішені або перебувають у стадії обговорення й вивчення [4].
Поширеність патології, викликаної
утворенням кил міжхребцевих дисків на попереково-крижовому рівні, складає
1,6-3% від загального числа населення. Серед працюючого населення захворювання
попереково-крижового відділу хребта призводять до тимчасової непрацездатності
від 10% до 14,7%, а у віці 40-60 років цей відсоток досягає 14,5-25,7% [2].
Таким чином, поширення захворювань
спини, особливо попереково-крижового відділу хребта, набуває великого
соціально-економічного значення.
Матеріали та методи.
Обстежено 118 гірників із хронічними попереково-крижовими радикулопатіями
професійного ґенезу.
Середній вік хворих становив
(53,55±0,84) років, стаж роботи хворих на хронічну попереково-крижову
радикулопатію гірників дорівнював (22,04±0,87) років. Визначали основні клінічні неврологічні симптоми у гірників вугільних
шахт хворих на хронічну попереково-крижову радикулопатію [9]. Статистичний
аналіз одержаних результатів проводили методами параметричної і непараметричної
статистики з використанням ліцензійного пакета “Statistica 5.5” (Stat Soft Rus)
(„Информатика и компьютеры”, Москва) на персональному комп’ютері. Розраховували
показники: середні значення (
), їх похибки – (S
), обчислювали коефіцієнт кореляції (r), критерії
Крускала-Уоліса (KW), медіанний критерій (MT), достовірність показників (р) [7,
10].
Результати досліджень. Вираженість
неврологічних симптомів у хворих на хронічну попереково-крижову радикулопатію
оцінювалась наступним чином: симптом Ласега (2,03±0,08) балів, в середньому кут
підйому хворої ноги у симптомі Ласега становив (42,37±0,9) балів, симптом
Дежерина (1,13±0,12) балів, симптом Нері (1,56±0,11) балів, симптом «дзвінка»
(1,11±0,11) балів, симптом Бехтерева-Файерштейна (2,02±0,09) балів, симптом
Боне (1,39±0,11) балів, симптом «посадки» (2,18±0,07) балів, симптом Минора I
(1,23±0,11) балів, симптом Минора II (2,09±0,08) балів, симптом Минора III
(1,01±0,11) балів, больовий симптом (2,30±0,06) балів.
Загострення хронічної
попереково-крижової радикулопатії в гірників вугільних шахт мало сильний кореляційний
зв'язок із симптомом Ласега (r=0,75, p<0,001) (зв’язок між загостренням
хронічної попереково-крижової радикулопатії із симптомом Ласега можна виразити наступною
формулою рівняння регресії – с-м Ласега = -1,223+1,2684*загострення), із кутом
підйому хворої ноги у симптомі Ласега (r=-0,74, p<0,001) (зв’язок між
загостренням хронічної попереково-крижової радикулопатії із кутом підйому
хворої ноги у симптомі Ласега можна виразити формулою рівняння регресії – с-м
Ласега град. = 79,9693-14,6415*загострення) та помірний кореляційний зв’язок із
симптомом «дзвінка» (r=0,47, p<0,001) (зв’язок між загостренням хронічної
попереково-крижової радикулопатії із симптомом «дзвінка» можна виразити
наступною формулою рівняння регресії – с-м «дзвінка» = -1,8709+1,161*загострення),
із симптомом Дежерина (r=0,45, p<0,001) (зв’язок між загостренням хронічної
попереково-крижової радикулопатії із симптомом Дежерина можна виразити наступною
формулою рівняння регресії – с-м Дежерина = -1,9306+1,1908*загострення), із
симптомом Нері (r=0,56, p<0,001) (зв’язок між загостренням хронічної
попереково-крижової радикулопатії із симптомом Нері можна виразити наступною
формулою рівняння регресії – с-м Нері = -1,8569+1,3304*загострення), із
симптомом Бехтерева-Файерштейна (r=0,47, p<0,001) (зв’язок між загостренням
хронічної попереково-крижової радикулопатії із симптомом Бехтерева-Файерштейна
можна виразити наступною формулою рівняння регресії – с-м Бехтерева-Файерштейна
= -0,3951+0,9426*загострення), із симптомом Боне (r=0,51, p<0,001) (зв’язок
між загостренням хронічної попереково-крижової радикулопатії із симптомом Боне
можна виразити наступною формулою рівняння регресії – с-м Боне = -1,9104+1,2886*загострення),
із симптомом «посадки» (r=0,54, p<0,001) (зв’язок між загостренням хронічної
попереково-крижової радикулопатії із симптомом «посадки» можна виразити
наступною формулою рівняння регресії – с-м «посадки» = -0,1642+0,9154*загострення),
із симптомом Минора I (r=0,39, p<0,001) (зв’язок між загостренням хронічної
попереково-крижової радикулопатії із симптомом Минора I можна виразити
наступною формулою рівняння регресії – с-м Минора I = -1,3433+1,005*загострення),
із симптомом Минора II (r=0,48, p<0,001) (зв’язок між загостренням хронічної
попереково-крижової радикулопатії із симптомом Минора II можна виразити
наступною формулою рівняння регресії – с-м Минора II = -0,1018+0,8548*загострення),
із симптомом Минора III (r=0,33, p<0,001) (зв’язок між загостренням
хронічної попереково-крижової радикулопатії із симптомом Минора III можна
виразити наступною формулою рівняння регресії – с-м Минора III =
-1,0105+0,7896*загострення) та з больовим симптомом (r=0,59, p<0,001)
(зв’язок між загостренням хронічної попереково-крижової радикулопатії із
больовим симптомом можна виразити наступною формулою рівняння регресії –
больовий с-м = 0,1273+0,8481*загострення).
Вираженість загострення в гірників
вугільних шахт із хронічною попереково-крижовою радикулопатією впливала на
прояв симптому Ласега (KW=66,36, p<0,001, MT=46,10, p<0,001), на кут
підйому хворої ноги у симптомі Ласега (KW=64,48, p<0,001, MT=56,35,
p<0,001), а також на прояв симптомів Дежерина (KW=24,02, p<0,001,
MT=15,64, p<0,001), Нері (KW=37,99, p<0,001, MT=25,17, p<0,001),
«дзвінка» (KW=25,56, p<0,001, MT=20, p<0,001), Бехтерева-Файерштейна
(KW=27,10, p<0,001, MT=25,54, p<0,001), Боне (KW=31,09, p<0,001,
MT=19,78, p<0,001), «посадки» (KW=36,41, p<0,001, MT=32,76, p<0,001),
Минора I (KW=19,11, p<0,001, MT=10,06, p<0,001), Минора II (KW=28,64,
p<0,001, MT=22,68, p<0,001), Минора III (KW=12,89, p<0,001, MT=9,31,
p<0,001) та больового симптому (KW=47,03, p<0,001, MT=55,31, p<0,001).
Кількість синдромів у хворих з
хронічною попереково-крижовою радикулопатєю гірників вугільних шахт мала
сильний кореляційний зв'язок із симптомом Боне (r=0,83, p<0,001) (зв’язок
між кількістю синдромів хронічної попереково-крижової радикулопатії із
симптомом Боне можна виразити наступною формулою рівняння регресії – с-м Боне =
-3,5709+2,036*к-ть синдромів), із симптомом Дежерина (r=0,77, p<0,001)
(зв’язок між кількістю синдромів хронічної попереково-крижової радикулопатії із
симптомом Дежерина можна виразити наступною формулою рівняння регресії – с-м
Дежерина = -3,6145+1,9427*к-ть синдромів), із симптомом Нері (r=0,75,
p<0,001) (зв’язок між кількістю синдромів хронічної попереково-крижової
радикулопатії із симптомом Нері можна виразити наступною формулою рівняння
регресії – с-м Нері = -2,5954+1,7023*к-ть синдромів), із симптомом «дзвінка»
(r=0,74, p<0,001) (зв’язок між кількістю синдромів хронічної
попереково-крижової радикулопатії із симптомом «дзвінка» можна виразити
наступною формулою рівняння регресії – с-м «дзвінка» = -3,151+1,7459*к-ть
синдромів), із симптомом Минора I (r=0,75, p<0,001) (зв’язок між кількістю
синдромів хронічної попереково-крижової радикулопатії із симптомом Минора I
можна виразити наступною формулою рівняння регресії – с-м Минора I =
-3,2901+1,855*к-ть синдромів) та помірний кореляційний зв’язок із симптомом
Ласега (r=0,65, p<0,001) (зв’язок між кількістю синдромів хронічної
попереково-крижової радикулопатії із симптомом Ласега можна виразити наступною
формулою рівняння регресії – с-м Ласега = -0,5758+1,0692*к-ть синдромів), із
кутом підйому хворої ноги у симптомі Ласега (r=-0,68, p<0,001) (зв’язок між
кількістю синдромів хронічної попереково-крижової радикулопатії із кутом
підйому хворої ноги у симптомі Ласега можна виразити наступною формулою
рівняння регресії – с-м Ласега град.= 74,0458-12,9771*к-ть синдромів), із
симптомом Бехтерева-Файерштейна (r=0,39, p<0,001) (зв’язок між кількістю
синдромів хронічної попереково-крижової радикулопатії із симптомом
Бехтерева-Файерштейна можна виразити наступною формулою рівняння регресії – с-м
Бехтерева-Файерштейна = 0,1663+0,7617*к-ть синдромів), із симптомом «посадки»
(r=0,44, p<0,001) (зв’язок між кількістю синдромів хронічної
попереково-крижової радикулопатії із симптомом «посадки» можна виразити
наступною формулою рівняння регресії – с-м «посадки» = 0,4351+0,7176*к-ть
синдромів), із симптомом Минора II (r=0,49, p<0,001) (зв’язок між кількістю
синдромів хронічної попереково-крижової радикулопатії із симптомом Минора II
можна виразити наступною формулою рівняння регресії – с-м Минора II =
0,0398+0,8413*к-ть синдромів), із симптомом Минора III (r=0,56, p<0,001)
(зв’язок між кількістю синдромів хронічної попереково-крижової радикулопатії із
симптомом Минора III можна виразити наступною формулою рівняння регресії – с-м
Минора III = -3,1538+1,7088*к-ть синдромів) та з больовим симптомом (r=0,51,
p<0,001) (зв’язок між кількістю синдромів хронічної попереково-крижової
радикулопатії із больовим симптомом можна виразити наступною формулою рівняння
регресії – больовий с-м = 0,5671+0,7121*к-ть синдромів).
Більша кількість синдромів у
гірників вугільних шахт із хронічною попереково-крижовою радикулопатією
впливала на прояв симптому Ласега (KW=51,38, p<0,001, MT=46,29, p<0,001),
на кут підйому хворої ноги у симптомі Ласега (KW=55,47, p<0,001, MT=34,97,
p<0,001), на прояв симптомів Дежерина (KW=69,73, p<0,001, MT=57,19,
p<0,001), Нері (KW=66,73, p<0,001, MT=57,71, p<0,001), «дзвінка»
(KW=64,35, p<0,001, MT=63,29, p<0,001), Бехтерева-Файерштейна (KW=19,59,
p<0,001, MT=20,40, p<0,001), Боне (KW=80,94, p<0,001, MT=81,06,
p<0,001), «посадки» (KW=23,93, p<0,001, MT=24, p<0,001), Минора I
(KW=66,58, p<0,001, MT=65,14, p<0,001), Минора II (KW=29,31, p<0,001,
MT=27,72, p<0,001), Минора III (KW=66,99, p<0,001, MT=59,79, p<0,001)
та больового симптому (KW=33,71, p<0,001, MT=32,15, p<0,001).
Больовий синдром у хворих з
хронічною попереково-крижовою радикулопатією гірників вугільних шахт мав
кореляційний зв'язок із кутом підйому хворої ноги у симптомі Ласега (r=-0,19,
p=0,0374) та з симптомом «посадки» (r=0,25, p=0,0052)
Больовий синдром
у гірників вугільних шахт із хронічною попереково-крижовою радикулопатією
впливав на кут підйому хворої ноги у симптомі Ласега (KW=3,99, p=0,0456,
MT=1,86, p=0,1723) та на прояв симптому «посадки» (KW=4,88, p=0,027, MT=3,71,
p=0,054), не впливав на прояв симптомів Ласега, Дежерина, Нері, «дзвінка»,
Бехтерева-Файерштейна, Боне, Минора I, Минора II та Минора III.
М’язово-тонічний синдром у хворих
з хронічною попереково-крижовою радикулопатією гірників вугільних шахт мав
кореляційний зв'язок із симптомом Ласега (r=0,20, p=0,0295), із кутом підйому
хворої ноги у симптомі Ласега (r=-0,23, p=0,0099) та з больовим симптомом
(r=0,22, p=0,0157).
М’язово-тонічний
синдром у гірників вугільних шахт із хронічною попереково-крижовою
радикулопатією впливав на прояв симптому Ласега (KW=4,62, p=0,0315, MT=1,76,
p=0,1840), на кут підйому хворої ноги у симптомі Ласега (KW=5,92, p=0,0149,
MT=3,77, p=0,0520) та на прояв больового симптому (KW=4,93, p=0,0264, MT=2,50,
p=0,1131), не впливав на прояв симптомів Дежерина, Нері, «дзвінка»,
Бехтерева-Файерштейна, Боне, «посадки», Минора I, Минора II та Минора III.
Корінцевий синдром у хворих з
хронічною попереково-крижовою радикулопатією гірників вугільних шахт мав
кореляційний зв'язок із симптомом Ласега (r=0,52, p<0,001), із кутом підйому
хворої ноги у симптомі Ласега (r=-0,52, p<0,001), із симптомами Дежерина
(r=0,76, p<0,001), Нері (r=0,77, p<0,001), «дзвінка» (r=0,71, p<0,001),
Бехтерева-Файерштейна (r=0,28, p=0,0020), Боне (r=0,82, p<0,001), «посадки»
(r=0,27, p=0,0031), Минора I (r=0,81, p<0,001), Минора II (r=0,37,
p<0,001), Минора III (r=0,76, p<0,001) та з больовим симптомом (r=0,33,
p<0,001).
Корінцевий синдром в гірників
вугільних шахт із хронічною попереково-крижовою радикулопатією впливав на прояв
симптому Ласега (KW=32,67, p<0,001, MT=28,99, p<0,001), на кут підйому
хворої ноги у симптомі Ласега (KW=33,65, p<0,001, MT=20,81, p<0,001), на
прояв симптомів Дежерина (KW=72,25, p<0,001, MT=75,74, p<0,001), Нері
(KW=69,43, p<0,001, MT=62,96, p<0,001), «дзвінка» (KW=64,24, p<0,001,
MT=47,86, p<0,001), Бехтерева-Файерштейна (KW=10,12, p=0,0015, MT=11,27,
p<0,001), Боне (KW=80,81, p<0,001, MT=70,94, p<0,001), «посадки»
(KW=10,26, p<0,001, MT=10,95, p<0,001), Минора I (KW=80,56, p<0,001,
MT=68,32, p<0,001), Минора II (KW=15,83, p<0,001, MT=14,36, p<0,001),
Минора III (KW=72,96, p<0,001, MT=79,33, p<0,001) та больового симптому
(KW=13,43, p<0,001, MT=12,95, p<0,001).
Висновки:
1.
На прояв
клінічних неврологічних симптомів найбільший вплив мали загострення хронічної
попереково-крижової радикулопатії, кількість її синдромів та наявність
корінцевого синдрому.
2.
Загострення
хронічної попереково-крижової радикулопатії в гірників вугільних шахт мало сильний
кореляційний зв'язок з симптомом Ласега та з кутом підйому ноги у симптомі
Ласега (r=0,75, p<0,001 та r=-0,74, p<0,001 відповідно).
3.
Більша кількість
синдромів хронічної попереково-крижової радикулопатії мала сильний кореляційний
зв’язок з симптомами Дежерина, Нері, «дзвінка», Боне та Минора І (r=0,77,
p<0,001; r=0,75, p<0,001; r=0,74, p<0,001; r=0,83, p<0,001; r=0,75,
p<0,001 відповідно).
4.
Корінцевий
синдром хронічної попереково-крижової радикулопатії мав сильний кореляційний
зв’язок із симптомами Дежерина, Нері, «дзвінка», Боне, Минора І та Минора ІІІ (r=0,76,
p<0,001; r=0,77, p<0,001; r=0,71, p<0,001; r=0,82, p<0,001; r=0,81,
p<0,001; r=0,76, p<0,001 відповідно).
Література:
1. Агаркова Е.В. Динамика заболеваний
хроническими пояснично-крестцовыми радикулопатиями профессионального генеза в
угольных шахтах / Е.В. Агаркова, Р.М. Радык, В.Ю. Николенко // Вестник гигиены
и эпидемиологии. – 2008. – Т.12, №2. – С. 226-229.
2. Алексеев В. В. Диагностика и лечение болей в
пояснице / В. В. Алексеев // Consilium medicum. – 2002. – № 2. – С. 96-102.
3. Алексеев В. В. Дифференциальная диагностика и
лечение болей в пояснице / В. В. Алексеев // РМЖ. – 2002. – Т. 10, № 12-13. –
С. 27-30.
4. Алтунбаев Р. А. Варианты вертеброгенных
пояснично-крестцовых радикулярных поражений (клинико-визуализационное
обоснование): автореф. дис. на соиск. ученой степ. д-ра мед. наук: спец.
14.00.13 «нервные болезни» / Рашид Асхатович Алтунбаев. – Казань, 2002. – 48 с.
5. Верещагин А. И. Деятельность органов и
организаций Роспотребнадзора в субъектах Российской Федерации по гигиене труда
и оценке условий труда в Российской Федерации по отчетам статистической формы №
18 в 2001-2005 гг. / А. И. Верещагин // Информационный сборник статистических и
аналитических материалов. – М.: ФУГЗ «Федеральный центр гигиены и эпидемиологии
Роспотребнадзора», 2006. – 40 с.
6. Вертеленко М. В. Методичні підходи до оцінки
ризику впливу шкідливих і небезпечних виробничих чинників на професійне
здоров’я / М. В. Вертеленко // Укр. журн. з пробл. медицини праці. – 2007. – №
2 (10). – С. 72-77.
7. Лях Ю.Е. Основы компьютерной биостатистики:
анализ информации в биологии, медицине и фармации статистическим пакетом
MedStat / Ю.Е. Лях, В.Г. Гурьянов, В.Н. Хоменко, О.А. Панченко – Донецк:
Папакица Е.К., 2006. – 214 с.
8. Попп Джон А. Руководство по неврологии; пер. с
англ. В. Ю. Халатова; под ред. акад. Н. Н. Яхно / А. Попп Джон, М. Дэшайе Эрик
– М.: ГЭОТАР-Медиа, 2012. – 688 с.
9. Справочник по клинической нейровегетологии /
Под ред. В.А. Берсенева, Г.П. Губы. О.А. Пятака. – К.: Здоровья, 1990. – 240 с.
10. Трухачева Н. В. Математическая статистика в
медико-биологических исследованиях с применением пакета Statistica / Н. В.
Трухачева – М.: ГЭОТАР-Медиа, 2012. – 384 с.
11. Эпидемиология болезней нервной системы
человека в условиях современного Донбасса / В.И. Агарков, Е.А. Статинова,
Е.В.Агаркова, Н.М.Северин. – Донецк: Ноулидж (Донецкое отделение), 2011. – 148
с.
12. Neurological disorders public health
challenges World Health Organization / WHO. – Geneva: Switzerland, 2006. – 217
p.
13. Tsujimura H. Exposure to whole-body vibration
of forklift truck operators in dockyards-actual exposure in Japan and
evaluation by EN 13059 / H. Tsujimura, K. Taoda, K. Nishiyama // Sangyo
Eiseigaku Zasshi. – 2006. – Vol. 48, № 5. – P. 157-168.