Кохан Лариса Володимирівна
Харківський національний університет міського
господарства
імені О.М.Бекетова, Україна
Актуальність використання
структурно-логічних схем у процесі вивчення
гуманітарних дисциплін
Становлення української державності, інтеграція України в
європейське та світове співтовариство, побудова громадянського суспільства
зумовлюють інтенсивний пошук шляхів модернізації системи освіти, орієнтованої
на людину, її розвиток, самореалізацію. Провідна роль у досягненні цієї мети
належить шкільній освіті, учителю як основним і вирішальним факторам, що
забезпечують формування всебічно розвиненої творчої особистості, її
саморозвиток і самовдосконалення.
За таких обставин особливої ваги набуває проблема
спрямування науково-методичної роботи в школі на гуманізацію освітнього
процесу, на формування готовності вчителів працювати в умовах гуманних
стосунків, оволодіння прийомами міжособистісних відносин, заснованих на
взаєморозумінні й співробітництві. Це передбачає спонукання педагогів до
переосмислення своєї позиції стосовно методів, прийомів та засобів навчання.
Сучасна школа потребує вчителя творчого, спроможного
показати свій індивідуальний стиль професійної діяльності. Саме тому на
сучасному етапі становлення та збагачення змісту національної освіти набула
актуальності проблема інноваційного навчання.
Дослідженню проблем загальної педагогічної інноватики
велику увагу приділяли Л. Карамушка, В.Паламарчук, Г.Пирогов, С.Поляков,
О.Пометун, А.Пригожин, В.Сергієвський, А.Чернюк, Б.Чижевський.
Теоретичні та практичні аспекти інноваційних процесів у
навчанні перебували у колі інтересів таких зарубіжних авторів, як: М.Барер,
Б.Блум, В.Браун, Д.Гозлінг, Е.Роджерс, Н.Силвер та ін..
До інноваційних засобів навчання можна віднести
структурно-логічні схеми.
У психолого-педагогічних дослідженнях, як зазначає
Вакуленко Т.С.
[1, 201] аналізують види схематичних засобів
навчання ( Б.М.Кедров, В.А.Ганзен, С.Д.Шевченко, П.Б.Мрдуляш, Я.В.Оберман,
В.Ф.Шаталов, С.М.Лисенкова та ін.); розкриваються методичні прийоми їх
використання (В.Ф.Шаталов, С.М.Лисенкова, В.А.Ганзен, С.Д.Шевченко, Н.І.Кулакова
та ін.); вимоги до схем як до графічної структури (С.М.Гончаров, П.Б.Мрдуляш).
Проте недостатньо узагальнено вимоги до
структурно-логічних схем і їх використання у процесі вивчення гуманітарних
дисциплін.
Видатний науковець та педагог Б.Б.Айсмонтас [2, 4]
наголошує на тому, що представлення
інформації в структурно-логічній формі має ряд переваг в порівнянні з
лінійно-текстовим викладом навчального матеріалу.
По-перше, при лінійній побудові
текстової інформації часто буває складно визначити структуру явища, що
вивчається, виділити істотні зв'язки між його компонентами. Ця
складність значною
мірою долається при заміні словесного опису оформленням у вигляді таблиць, а ще
краще — схем.
По-друге,
таке перетворення навчального тексту являє собою ефективний прийом, який
активізуює
мислення того, хто навчається.
По-третє, у ряді досліджень було
встановлено, що провідну ланку мислительної діяльності складає
особлива форма аналізу — аналіз через синтез. Ця операція складає основу
глибшого засвоєння і розуміння навчального матеріалу шляхом його
знакового моделювання.
По-четверте,
при створенні структурно-логічних схем використовується добре
відомий в науці і на практиці спосіб схематичної візуалізації інформації.
Представляється, що знання цього прийому і тим більше навик практичного
володіння ним кожним учнем допоможе глибшому опануванню предметом гуманітарного циклу, сприяє формуванню раціональніших прийомів роботи з навчальним
матеріалом взагалі.
По-п'яте, у ряді психологічних
досліджень виявлено, що структуризація і схематизація текстової інформації є
найважливішими компонентами мнемічної дії, що становить основу процесу
запам'ятовування.
По-шосте,
наочно-образна форма представлення інформації сприяє кращому її запам'ятовуванню.
По-сьоме, як показує досвід,
представлення навчальної інформації в системі структурно-логічних схем виступає
досить ефективним засобом організації і активізації самостійної роботи тих, що
навчаються.
По-восьме, пропонована довільна форма
структуризації матеріалу допомагає швидше сформувати в учня цілісну картину
предмета, що вивчається. Це
створює основу для подальшої організації процесу засвоєння навчального
предмету.
Створення структурно-логічних схем – це форма активізації
творчо-пізнавальної діяльності учнів, яка передбачає виконання завдань не лише
з допомогою вчителя, а й без будь-якої допомоги. Для цього в учнів слід формувати узагальнені прийоми
побудови дій, виробляти уміння керувати своєю діяльністю. Все це допомагає
старшокласникам надалі успішно
здійснювати самоосвітню діяльність.
Учитель-практик сучасної школи Мироненко В.В. [3, 206]
доводить у своїх статтях про
актуальність використання структурно-логічних схем, які дають можливість учням
удосконалювати своє образне мислення, мовленнєве відчуття та вміння говорити
зв’язною мовою.
Зупинимось більш детально на такому прийомі, як використання
структурно-логічних схем при вивченні творів української та зарубіжної
літератури, історії. Ці схеми дають можливість лаконічно, яскраво, незвично
розкрити:
·
багатство
творчості митця, історичної постаті;
·
особливості
розвитку літератури та історії в різні історичні
періоди;
·
дати
панорамне бачення новаторства та індивідуальності письменника, історичної постаті;
Структурно-логічні схеми
можуть бути різноманітними і за будовою, і за призначенням:
· для перевірки домашнього
завдання;
· при поясненні нового
матеріалу;
· при систематизації й
узагальненні знань;
· для аналізу головних
образів, історичних осіб.
При використанні схем рекомендуємо звернути
увагу на такі аспекти навчального процесу.
І. Організація всього
навчального процесу й навчальної діяльності повинна бути чіткою. Це досягається
при певній структурі уроку, теми або розділу. Наприклад, при такій структурі:
1. Розгорнуте пояснення
вчителем теми, завдань, які стоять перед учнями, основних питань, які
виносяться для засвоєння знань.
2. Викладання нового
матеріалу з поетапним і стислим поясненням навчального матеріалу за схемами.
3. Робота з аркушем
схем.
4. Домашня та
індивідуальна робота з підручником і схемою.
5. Контроль засвоєння
знань (письмова тестова, усна фронтальна перевірка).
6. Практичне закріплення
нового матеріалу.
7. Систематизація й
узагальнення знань.
ІІ. Конструювання
нового матеріалу теми в більш загальні блоки, тобто поєднання одразу кількох
структурно-споріднених понять. За рахунок резерву навчального часу більше уваги
приділяти творчим завданням.
ІІІ. Структурно-логічні
схеми повинні бути простими, зрозумілими й наочними. У них повинні
відображатися основні поняття і зв’язки між ними, наводитися приклади. Схеми
можуть бути виготовлені заздалегідь на картках або зображені на класній дошці(мультимедіа),
або ж створюватися разом з учнями під час вивчення нового матеріалу. Кращого
результату можна досягти тоді, коли правильно організована робота зі
систематизації знань учнів і складання структурно-логічних схем.
IV. Уже під час
пояснення нового матеріалу учні повинні сприймати його у
структурно-логічній послідовності й цілісності. Тому головна мета вчителя на
даному етапі уроку – навчити учнів паралельному запису (конспектуванню)
навчального матеріалу. Цю роботу вчителя можна звести до таких моментів:
а) навчання учнів
згортанню інформації у план-конспект, тобто із словесної форми вибрати тільки
головне: слова, схеми та інше, що є єднальним символом під час відтворення
матеріалу;
б) навчання шифровці
інформації за допомогою яскравих кольорів, більших літерних позначень та інших
символів. На початковому етапі навчання рекомендується складати детальніший
конспект, котрий легше б сприймався і відтворювався кожним учнем, незалежно від
рівня його підготовки. Оскільки основна діяльність учнів у процесі вивчення
нового матеріалу зводиться до роботи над структурно-логічними схемами, то вони
засвоюють ту інформацію, яка відображена в самій схемі. Це є мінімум знань із
теми.
V. При роботі зі схемами
утворюється значний резерв навчального часу для виконання завдань, спрямованих
на відпрацювання прийомів навчальної діяльності. Під час використання
структурно-логічних схем варто використовувати такі методичні прийоми:
1. З першого
уроку необхідно ознайомити учнів із особливостями цієї методики,
позначенням схем.
2. Новий
навчальний матеріал учитель пояснює чітко, зрозуміло, емоційно і доступно. У
викладенні не можна пропускати жодного опорного слова, яке є у схемі.
3. Після
викладу нового матеріалу вчитель проводить стисле пояснення конспективних слів
схем.
4. Учням
надається час, щоб перемалювати схему. Якщо схема розмножена як дидактичний
матеріал, то учні можуть підклеїти її в зошит.
5. Під час
підготовки домашнього завдання учням рекомендується:
· відтворити у пам’яті
структурно-логічну схему, побудувати зв’язний текст
за схемою;
6. Під час перевірки знань на уроці знову
необхідно відтворити схему.
Завдяки структурно-логічним схемам можна легко знайти
логічну основу матеріалу, який вивчається, визначивши його структуру і будову.
Але найголовніше – дати учням основні орієнтири і вже на цій
структурно-логічній основі вони розвиватимуть своє образне мислення, чітко
висловлюватимуть свою думку, реалізовуватимуть свій творчий потенціал.
Необхідно заздалегідь визначити
форми стимулювання та заохочення кращих учнів, які досягли успіхів, у процесі створення структурно-логічних схем.
Також учитель аналізує типові помилки, прогнозує подальшу взаємодію з ними щодо
вдосконалення їхньої пізнавальної діяльності [4, 63].
Таким чином, щоб досягти успіху в
навчанні учням необхідно самостійно зробити важливі кроки пізнання, створюючи
структурно-логічні схеми, які допоможуть швидше та успішніше засвоїти матеріал
та досягти вершини знань.
Узагальнення власного
досвіду та досвіду
видатних науковців дає можливість зробити висновок, що найкращі результати в ході навчального
процесу можна отримати тільки при оптимальному поєднанні різних способів
представлення
інформації: текстової та структурно-логічної. Проте в даний час у процесі вивчення гуманітарних дисциплін переважає лінійно-текстовий
спосіб їх викладу. Ця обставина, безсумнівно, значно ускладнює підвищення якості
освіти. Тому актуальним на сучасному етапі є логіко-структурний
спосіб вивчення предметів гуманітарного циклу.
Література:
1. Вакуленко Т.С. Педагогічні вимоги до схемо графічних засобів навчання //
Вісник. – Львів. УН-ТУ. - 2009. Вип.25. Ч 2.- С. 201-202.
2. Айсмонтас Б.Б. Педагогическая психология(Схемы и тесты). – М.: Владос
пресс, 2002.– С. 4-5.
3. Мироненко В.В. Особливості використання структурно-логічних схем на уроках
української літератури // Таврійський вісник освіти. – 2011. - № 1 (33). – С.
206 - 207
4. Бухлова Н.В. Діагностика і формування самоосвітньої компетентності учнів. –
К.: Шкільний світ, 2006. – 127 с.
5. Кулько В.А., Цехмистрова Т.Д. Формирование у учащихся умения учиться. – М., 1983.
Відомості про автора
Кохан Лариса Володимирівна, старший викладач кафедри
української та російської мов як іноземних Харківського національного
університету міського господарства імені О.М.Бекетова. Здобувач кафедри
педагогіки Харківського національного педагогічного університету імені
Г.С.Сковороди.
Адреса: вул.Зарічна, 82, с.Олександрівка, Лозівський
район, Харківська область, 64651.
Тел.: 067- 2999850
Е-mail: lara.kokhan@gmail.com